Наймасштабніший військовий парад, новітнє озброєння, авіація і закулісся офіційної частини. У Києві провели парад до 27-ї річниці Незалежності України. Яке озброєння демонстрували силовики і що стало родзинкою параду, розгляньмо детальніше.
Ставка на артилерію
РСЗВ «Верба» – реактивна система залпового вогню на базі вантажівки КРАЗ. Фактично бойова частина залишилася від радянської розробки РСЗВ БМ-21 «Град», проте відмінність полягає у швидкості заряджання (в 7 разів швидше, ніж «Град»), також машина виготовлена на базі автомобіля КРАЗ із можливістю посадити в кабіну 5 людей. Цей зразок озброєння був розроблений у 2015 році, але офіційних даних про застосування цієї реактивної системи залпового вогню в зоні бойових дій на сході України немає. Там далі практикується застосування старого озброєння БМ-21 «Град». Планується, що незабаром «Верба» замінить «Град».
РСЗВ «Вільха» – ракетний комплекс калібру 300 міліметрів. Це український проект, розроблений на базі радянської реактивної системи залпового вогню 9К58 «Смерч». Радянський варіант бойової машини застосували на сході України під час активної фази бойових дій. Щодо «Вільхи», то її розробку було розпочато в 2016 році, а у квітні цього року вона завершила державні випробування. На сьогоднішній день невідомо про застосування цієї РСЗВ у зоні бойових дій на Донбасі.
«Богдана» – самохідна гаубиця калібру 155 міліметрів українського виробництва. Цей зразок озброєння проходить державні випробування і є єдиним екземпляром. Таку одиницю озброєння розробляють в рамках наближення до стандартів НАТО. Вперше на загал «Богдану» показали на початку серпня під час демонстрації на полігоні. Нині Україна користується снарядами калібру 152 міліметри, що є радянським аналогом натівських стандартів. На сьогоднішній день в Україні не виготовляють боєприпасів калібру 155 міліметрів. Лише нещодавно освоєно виготовлення боєприпасів калібру 152 міліметри. Тим часом на Донбасі активно застосовуються самохідні артилерійські установки калібру 152 міліметри, зокрема радянські САУ 2С3 «Акація» (на фото вище).
ОТРК «Грім» – український оперативно-тактичний ракетний комплекс. Розробляється з 2013 року. Нині не стоїть на озброєнні ЗСУ, основні випробування завершилися в 2017 році. Ситуація навколо комплексу набрала нових обертів, враховуючи, що остання розробка ОТРК проводиться спільно із Саудівською Аравією. Влітку 2017 року технічні матеріали оперативно-тактичного комплексу були передані саудівському дослідницькому інститутові King Abdulaziz City For Science And Technology. Зрештою, на розробника відкрили кримінальне провадження (ч. 1 ст. 333 КК України «Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю»). Станом на травень 2018 року Харківський суд наклав арешт на майно ТОВ НВП «Хартрон-Аркос Лтд» в рамках кримінального провадження. І якщо раніше планувалося, що ОТРК «Грім» проведе державні випробування у другій половині 2018 року, то нині залишається під сумнівом, на скільки затягнеться процес прийняття комплексу на озброєння ЗСУ.
Засоби радіоелектронної боротьби
Вперше на параді продемонстрували контрбатарейну радіолокаційну станцію 1Л220УК. Контрбатарейна РЛС – новітня розробка державного концерну «Укроборонпром» і нині не стоїть на озброєнні ЗСУ. Лише в березні цього року запорізьке підприємство «Науковий виробничий комплекс «Іскра», що входить до державного концерну, підготувало документацію та дослідний зразок для передачі на державні випробування.
Серед іншого, в голові артилерійських колон їхали американські контрбатарейні переносні радіолокаційні станції AN/TPQ-48. Їх американська сторона з 2015 року систематично передавала Україні як допомогу Збройним силам. Щодо цього виду озброєння раніше, зокрема, журналіст Юрій Бутусов стверджував: «Зараз українці можуть визначати траєкторії, звідки до нас летять снаряди, але функція коригування вогню власної артилерії вимкнена. Тобто ми не можемо точно коригувати, куди конкретно падають наші снаряди». Він вважає, що адміністрація колишнього президента США Барака Обами свого часу йшла на такі обмеження через небажання підвищувати градус протистояння з Росією.
Таких комплексів у період з 2015 року по сьогодні українській армії передали декілька десятків.
Серед іншої техніки на параді була і авіація. Саме вона найбільше вразила присутніх на параді. Після прольоту над Хрещатиком винищувачів МіГ-29 в столиці здійнялися овації.
Серед частини людей існувала думка, що в Збройних силах України авіації взагалі не було.
Передусім увагу слід приділити морським багатоцільовим гелікоптерам берегового базування Мі-14. Саме ці машини 3 березня 2014 року, під час окупації Криму, в складі 10-ї окремої морської авіаційної бригади в режимі радіомовчання вийшли з півострова.
Серед іншої авіації на параді представили бойову авіацію України: багатоцільові винищувачі Су-27, броньовані штурмовики Су-25, бомбардувальники Су-24М та винищувачі МіГ-29.
На сьогоднішній день бойова авіація не бере участі в подіях на сході України – лише транспортні гелікоптери та літаки. Їх залучають у випадку медичної евакуації та транспортування особового складу. У 2014 році українська авіація залучалася в зоні проведення антитерористичної операції. Слід відзначити, що українська авіація здійснила щонайменше 5 авіаударів улітку 2014-го по базах і місцях скупчення підтримуваних Росією сил на Донбасі. Згодом, у вересні, після значних втрат, авіацію перестали залучати, лише в транспортних цілях.
Родзинкою параду 2018 року стали жінки, які крокували центром столиці. Як стверджують в українській армії, чисельність жінок-військових в Україні нині становить 10 відсотків з усього складу Збройних сил.
Парад за «кулісами»
Традиційна офіційна церемонія військового параду здебільшого запам’ятовується телевізійною картинкою. Українські військові проходять головною площею столиці – майданом Незалежності, де перебуває усе найвище військове та політичне керівництво країни. Однак чимало людей не слухають довгі промови і не слідкують за традиціями параду. Кияни та гості столиці прийшли подивитися на техніку, яку демонструють у Києві. Але більше за все люди хотіли побачити воїнів, які брали чи беруть участь в обороні України на сході держави.
Серед таких є і Таріел із позивним «Карабах». Він медик і згадує, як надавав допомогу українським воїнам на початку збройної агресії Росії проти України. В 2014–15 роках медик у складі ЗСУ витягував поранених вояків із поля бою.
«Я прийшов сюди за тих бійців, за тих побратимів, які загинули, які не змогли прийти, ті, які без ніг, і бажають пройти в параді, але не можуть. Я замість них їх представляю», – стверджує Таріел, який нині є учасником параду в зведеній «коробці» ветеранів АТО.
У суспільстві думки щодо параду розділилися. Одні стверджують, що це «показуха» і марнотратство, інші ж вважають це гордістю. Таріел називає свій варіант.
«Це – біль душі, який ми показуємо саме так», – сказав він.
Киянин Андрій уже не вперше на параді. Нині він у вишиванці разом із сім’єю та друзями. Він признається, що чекає колону бійців АТО. І погоджується, що, можливо, не потрібно було би техніку виводити, але без солдатів не обійтися. Хоча й додає: «5 років тому про наш «Укроборонпром» знали тільки за скандалами. Зараз ця техніка воює на сході, і якщо вона не зараз на озброєнні, то вона буде там завтра».
Для багатьох присутніх День Незалежності України, військовий парад стали днем зустрічі: з побратимами, друзями, однодумцями.
Для інших це можливість впізнати «своїх», за радісними очима, за вишиванками, за спільним відчуттям свята. Хрещатик заполонили вишиванки на будь-який смак, а на Бессарабці чадить техніка. Столицею пройшов марш. Відгуркотіла техніка. Серед скептиків лунають різні цифри й кошторис проведення параду. Міністерство оборони запевняє, що всі заходи пройшли в рамках фінансування планових тренувань.
Не стримало людей і те, що за минулу добу, за офіційними даними, на Донбасі внаслідок чергового зіткнення із контрольованими Росією силами загинуло щонайменше 5 військових. Ще 7 – поранено. Також внаслідок обстрілу загинув 1 цивільний.
