День Незалежності України для російського громадського активіста, опозиційного політика Івана Белецького асоціювався з Євромайданом, з Революцією гідності. Белецький відкрито підтримував Україну і виступав проти російської агресії проти неї, що змусило його минулого року переїхати в Україну через переслідування вдома, у Росії. Про це Белецький розповів у розмові з Радіо Свобода.
– У мене, як і для багатьох російських опозиціонерів, День Незалежності України викликає асоціацію з Євромайданом, це був подих свободи, який змінив не лише Україну, а й Росію, принаймні частину її. Одна з причин моєї еміграції – проведення акцій на підтримку України, Майдану, а також Дня Незалежності України.
– Коли ви переїхали в Україну?
– Російсько-український кордон я перетнув 8 липня 2017 року, тож День Незалежності України в Україні я відзначаю вдруге. Щодо мого статусу перебування в Україні, то я чекаю на отримання тут притулку. Я пройшов усі необхідні процедури і моя справа направлена на розгляд у відповідні органи. Думаю, восени буде зрозуміло, чи я отримаю дозвіл на перебування в Україні. чи мені у цьому відмовлять.
– Які ваші дії у разі відмови? Ви вже прорахували їх?
– Дивіться: приїхавши в Україну, я відразу зв’язався з місцевим представництвом ХІАС – це одна з найдавніших спеціалізованих неурядових організацій світу, яка надає допомогу мігрантам і шукачам притулку, це є партнерська організація Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (в Україні ХІАС тісно співпрацює з УВКБ ООН, українськими та міжнародними організаціями – ред.). Адвокати цієї організації консультують мене, вони допомогли оформити необхідні документи.
В організації підтвердили, що мене не можна депортувати до Росії, оскільки я перебуваю під захистом ООН
Серед іншого, в організації підтвердили, що мене не можна депортувати до Росії, оскільки я перебуваю під захистом ООН. Фахівці кажуть, що там моєму життю загрожує небезпека. Тож у випадку, якщо я буду змушений відстоювати своє право перебувати в Україні у судовому порядку, ХІАС надасть мені безкоштовну юридичну допомогу та адвоката.
– Чим Ви займаєтесь в Україні?
Я вважаю, що політикою, внутрішніми справами повинні займатись українці, громадяни цієї держави
– Якщо бути чесним, то я приблизно півроку проходив своєрідний процес адоптації, вивчав особливості життя емігранта зсередини. Я багато спілкувався з різними людьми, включаючи російських політемігрантів, українських політиків та громадських активістів. І дійшов висновку, що моє місце тут, в Україні – це юридична сфера, захист прав людини. Також я для себе ухвалив рішення не займатись політикою, оскільки у мене немає статусу – і взагалі, я вважаю, що політикою, внутрішніми справами повинні займатись українці, громадяни цієї держави. Отже, впливати на внутрішню політику України я не маю наміру.
– Тож чим Ви займаєтесь тепер?
Російська агресія просувається на Захід, якщо не у вигляді військової техніки та солдатів, то у вигляді пропаганди
– Отже, я займаюсь правозахисною міжнародною діяльністю. Із українськими і російськими однодумцями ми заснували Інститут національної політики як міжнародну інституцію, яка може відкривати свої філіали за кордоном. Серед тих, хто з нами співпрацює, відомий вчений-політолог Андрій Піотковський та правозахисник Герман Обухов, які нині мешкають у США. Мене насправді цікавить саме міжнародне поле, тому що російська агресія просувається на Захід, якщо не у вигляді військової техніки та солдатів, то у вигляді пропаганди. А російські політемігранти, «розкидані» по різних країнах, вони знають, що до чого.
– Наскільки безпечно Ви себе почуваєте в Україні?
– Насправді, в Україні російський емігрант стикається з проблемами безпеки та, вибачте за відвертість, питанням виживання. Тобто, з одного боку, на території України точаться бойові дії, а з другого, оскільки країна не повністю інтегрована в Євросоюз, тут виникають проблеми із соціальною та юридичною підтримкою біженців та мігрантів. Тож команда нашого Інституту національної політики не лише аналізує перебіг подій в Україні або перспективи повернення в країну миру, а і планує надавати допомогу мігрантам із Росії, Білорусі, інших країн СНД.