У 2018 році виповнюється 100 років Державному гербу України. З цієї нагоди 23 серпня у центрі Києва, біля Головного поштамту України, відкрили виставку, присвячену тризубу. У 1918 році знак із монет часів князя Володимира Великого взяли за основу для малюнків герба та печатки Української Народної Республіки (УНР). Виставку підготували Український інститут національної пам’яті та видавництво «Родовід».
Державний герб України – один із трьох офіційних символів нарівні з прапором і гімном. Малий державний герб затверджений 19 лютого 1992 року.
За часів Русі-України тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Київський князь Володимир Великий карбував тризуб на монетах.
Яким міг бути герб України
Від часу створення Центральної Ради в Києві у 1917 році розпочалися суперечки щодо того, яким має бути головний знак української державності. Участь в обговорення брав історик Михайло Грушевський.
Серед варіантів стати гербом були: золотий лев, що спинається на скелю (герб Галицько-Волинської держави), Архистратит Михаїл (давній герб Київської землі), козак із мушкетом (герб Гетьманщини) і тризуб (власницький знак князя Володимира Великого).
До перших трьох «претендентів» у Грушевського були зауваження, а от тризуб підходив найкраще.
«На монетах й інших предметах старої Київської держави бачимо гарно стилізований геральдичний неясного значіння, щось вроді трезубця», – писав про тризуб Грушевський.
6 січня 1918 року герб з’явився на першій українській банкноті 100 карбованців, а згодом – на прапорі українського військово-морського флоту.
Герб затвердили у Коростені
22 січня 2018 року Центральна Рада проголошує незалежність України. Але державний герб ще не був затверджений офіційно. У цей же час відбувається наступ більшовиків. Центральна Рада покидає Київ, їде до Житомира, потім до Сарн і, зрештою, до Коростеня Житомирської області.
Саме у цьому місті 25 лютого 2018 року на засідання Малої ради затверджено державний герб у вигляді тризуба. Однак, ухвалений закон мав лише текстову частину, але не містив графічних додатків.
У березні Грушевський доручив розробити графічну частину архітекторові Василю Кричевському. Вже через два тижні, 22 березня, Михайло Грушевський вносить на розгляд Малої ради готові зображення герба та печатки УНР.
«Між проголошенням незалежності і отриманням державного герба минуло два місяці. І якщо на початку 1918 року про тризуб знало вузьке коло фахівців, то наприкінці 1918-го ніхто не уявляв собі іншого національного символу, ніж тризуб», – розповідає співавтор виставки, заступник головного редактора видавництва «Родовід» Богдан Завітій.
За його словами, зараз достеменно невідомо, що саме означає тризуб, оскільки жодна із версій не є переконливою.
«Але чи конче він має щось означати? Нам достатньо, що він давній, красивий, що він наш. Грушевський після узаконення тризубу написав про герб, що це «ознака питоменна, незапозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною і культурною історією», – каже Завітій.
Після березня 1918 року герб почали друкувати на грошових банкнотах та поштових марках номіналами 10, 20, 30 та 40 шагів. Дві перші розробив Антін Середа, інші – Георгій Нарбут. У квітні ухвалено використовувати ці марки як розмінну монету.
Після приходу до України більшовиків та витіснення військ УНР, поза межами України певний час діяли дипломатичні представництва, які використовували тризуб на бланках та печатках.
Від того часу до 1991 року, в часи СРСР, герб був заборонений, його використовували різні організації діаспори, «Карпатська січ», ОУН, УПА, художники інтерпретували символ у своїй творчості.
Як комуністи затвердили новий український герб?
24 червня 1991 року Президія Верховної Ради оголосила конкурс на створення проекту нового державного герба. На конкурс надійшло понад 200 заявок.
Перше місце отримав проект львів’янин Андрія Гречила та Івана Турецького. Відзначили також художника Олексія Кохана. Їм трьом доручили розробити кінцевий варіант.
«Ми просиділи три доби у кабінеті Леоніда Танюка, який був головою комісії з питань культури та духовного відродження. За три доби проект був готовий. Робота була напружена, але всі креслення і малюнки ми виконали», – розповідає співавтор нового проекту герба Олексій Кохан.
У той час більшість у Верховній Раді складала фракція комуністів.
За словами Кохана, депутати від Народної ради пропонували відновити герб часів УНР.
«Але за такий петлюрівський герб комуністи би не проголосували. Треба було новий герб, нової держави, нового часу, тому ми розробили інший проект. Ми мали зберегти історичну традицію, використали розробку Кричевського, але треба й було врахувати правила сучасної геральдики. І все це було зроблено», – каже Кохан.
Художник каже, що тоді комуністам пообіцяли розробити також і Великий герб України.
«Представники комуністів думали, що на Великому гербі будуть серпи, молоти, а може і Ленін. Тому й у Конституції 1996 написано, що буде і Великий герб, якого досі немає. Це був політичний компроміс», – розповідає Олексій Кохан.