«Там, де ми, там Україна»: міжнародний форум волонтерів і ветеранів у Києві

«Там, де ми – там Україна». Так називається міжнародний форум, який 22-23 серпня зібрав у Києві представників більш як сотні українських волонтерських організацій та спілок ветеранів бойових дій на сході. Завданням форуму його учасники називають налагодження ефективної співпраці між державними та громадськими (волонтерськими) інституціями задля підтримки українських воїнів, їхніх родин, сімей загиблих бійців.

Понад дві тисячі загиблих воїнів, десятки тисяч поранених, контужених, психічно травмованих війною бійців, добровольців, волонтерів. Озвучивши кількість втрат, президент Петро Порошенко подякував оборонцям країни та волонтерам, зусиллями яких у 2014 році була зупинена агресія Росії й повернуто під контроль України дві третини Донбасу.

«Хто, як не ви, знаєте, якою була Україна в 2014 році, наші Збройні сили. Якщо б у 2014 році ми мали таку ступінь бойової готовності, як сьогодні, все було б інакше. По-перше, ми б не зазнали таких втрат. По-друге, я переконаний, ми б не залишилися, поки що, без Криму. І взагалі б Збройні сили були б потужною пересторогою проти того, щоб Росія взагалі пішла б на нас війною», – наголосив Порошенко.

На відміну від 2014 року, виріс у рази не лише оборонний бюджет України, а й кількість коштів на підтримку ветеранів бойових дій, зазначає керівник волонтерської організації «Юридична сотня» Леся Василенко. Так, у поточному році держава виділила на забезпечення потреб ветеранів війни України проти російської агресії понад три з половиною мільярдів гривень.

Як пояснила Василенко, ці кошти витрачаються, серед іншого, на психологічну, медичну й соціальну реабілітацію, санітарно-курортне лікування, професійну реабілітацію й забезпечення житлом або поліпшення житлових умов учасників бойових дій.

Співзасновниця громадської організації «Добровольці» Ганна Демиденко упевнена, що між державними установами й волонтерами повинна бути постійна комунікація, оскільки у своїй роботі службовець більш обмежений, аніж волонтер, котрий на своєму прикладі показує державі, яка сфера потребує особливої уваги, яка проблема потребує серйозної праці для її вирішення тощо.

«Все-таки службовець має досить обмежені повноваження, а волонтер є вільнішим, він бачить і може розповісти набагато більше. Тож між чиновником і волонтером повинна бути партнерська співпраця, синергія, без цього позитивні зміни й глибинні реформи неможливі», – наголошує Демиденко у розмові з Радіо Свобода.

За словами Демиденко, на сьогодні волонтери і ветерани, які працюють у різних куточках України, демонструють справжнє партнерство, що йде на користь і державі, і суспільству, і конкретним ветеранам та їхнім родинам.

«Україні потрібне покоління, яке живе заради перемоги» – капелан Зелінський

Серед позитивних прикладів співпраці місцевих представників влади, ветеранів і волонтерів – центр для ветеранів (учасників) АТО та їхніх сімей «Бандерівський схрон», заснований понад два роки тому на Івано-Франківщині Ігорем Чернецьким – учасником Революції гідності і волонтером.

Як розповів Чернецький в інтерв’ю для Радіо Свобода, «Схрон» працює з представниками обласної влади та міської влади Івано-Франківська. Обласна держадміністрація розробила програму психологічної реабілітації ветеранів та їхніх сімей – а волонтери з команди «Бандерівського схрону» на виділені за програмою кошти проводять реабілітацію ветеранів та їхніх родин. За час існування центру, у ньому пройшли реабілітацію понад чотириста ветеранів бойових дій та членів їхніх родин з різних областей України; з них до життя в мирних умовах вдалось повернути близько 75 відсотків воїнів.

Важливу роль у духовно-психологічній реабілітації вояків та їхніх родин відіграє служба військових капеланів. Про їхню місію Радіо Свобода розповів капелан Андрій Зелінський: душпастирська діяльність поширюється на учасників бойових дій та їхні родини як у період, коли бійці боронять країну на передовій, так і в час, коли вони повертаються до мирного життя.

«Я також кажу і про підтримку родин загиблих – адже біль, розділений з іншим, стає меншим. А радість, розділена з іншим, стає міцнішою. Це складова праці капеланів – бути частиною чийогось горя й чиєїсь радості, щоб послабити одне й підсилити друге», – пояснив Зелінський.

Він також наголосив: важливим завданням капелана є сприяти формуванню у воїнів такого світогляду, який не дозволить їм припинити свою працю по обороні країни. Україні потрібне покоління людей, «які живуть заради перемоги», – зазначив отець Андрій.