(Рубрика «Точка зору»)
Впродовж останніх 4 років використання Державного Прапора України, його зображень набуло більшої популярності. В державні свята, під час фестивалів, у щасливі і сумні дати, чи навіть у будень Україна одягнута, замальована в синьо-жовті кольори.
А на будівлях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в залах судових засідань Державний Прапор розміщений постійно.
Мабуть, складно не помітити різні відтінки кольорів Державного Прапора, особливо в День Державного Прапора, в День Незалежності України. Нижня смуга має палітру від блідого жовтого до лимонного, а верхня смуга – від сіро-голубого до ультрамаринового. Нерідко Державний Прапор прикріплений абияк абиде, наприклад, на воротах, балконах, електропроводах, гаражах, деревах. Співвідношення ширини Державного Прапора України до його довжини є доволі різним, наприклад як 4:1, або 3:2, або 3:1. Часом розмір Державного Прапора України підлаштовують до розмірів корпоративних, рекламних прапорів автомобільних салонів, бізнес центрів. Можливо це є відображенням ставлення не лише до Державного Прапора України, а й загалом до держави Україна.
Яка ж ситуація з правилами, які визначають порядок використання Державного Прапора?
Постанова Верховної Ради України від 28 січня 1992 року № 2067-XII «Про Державний прапор України», встановлює: «Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3».
У Конституції України (ст.20) вказано: «Державний Прапор України – стяг iз двох рiвновеликих горизонтальних смуг синього i жовтого кольорiв. […] Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України». Проте закону досі немає. Відповідальності за недотримання положень вище вказаної Постанови Верховної Ради також немає.
Є лише кримінальна відповідальність за наругу над державними символами, згідно зі ст. 338 КК України: «Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років».
Аналізуючи вироки суду у кримінальних провадженнях за ст. 338 КК України, можна сказати, що, здебільшого, наругою вважається публічне спалення Державного Прапора України, топтання ногами, фізичне пошкодження, зривання з будівель, інше пошкодження. Однак байдуже, не шанобливе ставлення до Державного Прапора України, тобто вивішування Державного Прапора України на будь-чому, будь-яких відтінків синього і жовтого кольорів (до невпізнання), або пошарпаного вітрами та випраного дощами, в судовій практиці не вважається наругою над Державними символами і «не тягне» на кримінальну відповідальність.
Логічним у таких випадках було б встановлення адміністративної відповідальності. Спроба така була, проте успіхом не увінчалась (законопроект від 31.03.2011 р. N 8320)
Серйозніші наміри врегулювати ці відносини здійснено у 2015-2016 роках. Так 16.10.2015 року у Верховній Раді за ініціативи Кабінету міністрів України під керівництвом екс-прем’ра Арсенія Яценюка зареєстрований Проект Закону «Про державний прапор» № 3334. Його ухвалили в першому читанні і відправили на доопрацювання, оскільки Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України зробило низку слушних зауважень.
3 березня 2016 року був зареєстрований альтернативний Проект закону про державні символи України, порядок їх використання та захисту» № 4103-1 (далі Проект закону), на зміну основному проекту «Закону про державні символи України» № 4103, але вже з врахуванням зауважень Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (Ініціаторами виступили Дехтярчук О.В., Бурбак М.Ю., Березюк О.Р. та інші).
Проект закону описує порядок використання всіх трьох державних символів.
Він має аналогічні положення відносно Державного Прапора, як і той, що ініційований Кабінетом Міністрів України (№ 3334).
Затверджується визначення Державного Прапора України. «Це стяг, який складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору. Обидві сторони полотнища ідентичні. Співвідношення ширини полотнища до його довжини – 2 : 3». Технічні вимоги відтворення його кольорів встановлюються національним стандартом України.
У Проекті закону вказано про способи кріплення Державного Прапора (стаття 10): «Державний Прапор України кріпиться до древка чи прапорової щогли (флагштока).
Співвідношення ширини Державного Прапора України до довжини древка повинно бути не менш як 1 : 3, а до висоти прапорової щогли (флагштока) – не менш як 1 : 6».
«У разі встановлення Державного Прапора України на фасаді будинку (будівлі) древко вставляється у кронштейн, який кріпиться до фасаду під кутом не більш як 45 градусів. Нижня частина кронштейна кріпиться до фасаду будинку (будівлі) не нижче ніж два метри від землі».
Цікаво, що в Проекті закону передбачено освітлення Державного Прапора України, розміщеного на центральній площі або вулиці населеного пункту в темну пору доби.
Визначаються календарні дати, коли є обов’язковим використання Державного Прапора України і де саме. В законопроекті є положення, котре описує порядок встановлення, підняття Державного Прапора України разом з прапорами іноземних держав чи міжнародних організацій.
Не передбачено адміністративну відповідальність за порушення норм закону, оскільки Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України рекомендувало зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення ухвалити окремо.
Щодо цього Проекту закону Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вказало, що в першому читанні може бути ухвалений за основу за умови врахування висловлених зауважень та пропозицій.
Одначе, з 2016 року дотепер Проект закону не проходив навіть першого читання, відповідно ще не ухвалений за основу. Коли закон буде ухвалений – невідомо.
Нам варто утримувати в інформаційному просторі тему важливості ухвалення «Закону про державні символи України, порядок їх використання та захисту». Зрозуміло, що наявність закону не єдиний ключ до магічного успіху, але це ознака гідності народу. Це достойне ставлення до України і до себе.
Василь Паращак – адвокат
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
