Національне антикорупційне бюро традиційно звітувало за останнє півріччя роботи. Артем Ситник розпочав підсумкову конференцію з теми Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), потім розповів про здобутки та поразки останніх шести місяців і звернув увагу на те, яких справ у НАБУ найбільше. Радіо Свобода інформує, що за останні півроку вдалося зробити антикорупційному бюро та з чим виникають найбільші складнощі.
НАБУ заявляє про те, що у 2018 році бюро вдалося викрити, розслідувати та скерувати до суду справу щодо розкрадань 695 мільйонів гривень ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ДП «НАЕК «Енергоатом».
Цього року завершили та розслідували «бурштинової справи», справи закупівлі двигунів для потреб Збройних сил України, палива для Міноборони, заволодіння коштами ДП «Адміністрація морських портів України» та міського бюджету Одеси (під час придбання будівлі заводу «Краян»), так званої «справи рюкзаків» та низки інших.
Артем Ситник говорить, що НАБУ «хитнуло касту недоторканих», однак визнає, що справи, які потрапляють до суду – розглядають довго, а рішення виносять щодо одиниць обвинувачених.
Неефективність судів
Сьогодні можна говорити про дві цифри, які вказують на ефективність викриття та покарання корупціонерів.
Впродовж трьох з половиною років роботи детективи НАБУ викрили на корупції понад 360 осіб. У той же час суд виніс 21 вирок.
Лише за цей рік детективи НАБУ склали, а прокурори (САП) скерували до суду 35 обвинувальних актів стосовно 62 осіб, а також одне клопотання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.
Суд розпочав розгляд по суті лише у семи справах, а у трьох ухвалив рішення. Як виявилося, двоє з них відіграли другорядну роль та згодом пішли на співпрацю зі слідством. Їх не засудили до реального покарання у вигляді позбавлення волі.
Екс-заступника голови ДП «Адміністрація морських портів України» з фінансових питань Приморський райсуд Одеси звільнив від покарання – він відшкодував завдані збитки у повному обсязі.
У НАБУ наголошують, що суди першої інстанції не квапляться розглядати справи від НАБУ і САП. Серед причин, які називає бюро: брак суддів належної кваліфікації, велика завантаженість, надмірна увага ЗМІ до резонансних розслідувань і тиск з боку чинних політиків.
Розслідувані справи у 2018-му
Серед своїх досягнень за останні півроку НАБУ називають кілька скерованих до суду справ.
Стороні захисту відкрито матеріали для ознайомлення у справі за фактом розкрадання 149 мільйонів гривень під час закупівлі палива для потреб Міністерства оборони України.
У липні скерували до суду справу за фактом розтрати 14,5 мільйонів гривень під час закупівлі двигунів для потреб Збройних сил України.
У травні 2018 року до суду скерували об’єднане провадження за фактом завдання 695 мільйонів гривень збитків ДП «СхідГЗК» та ДП «НАЕК «Енергоатом».
Під час презентації звіту Артем Ситник також розповів про завершені розслідування у так званій «бурштиновій справі», де підозрюваними є два народних депутати України.
Відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення чинному міському голові Одеси та кільком посадовцям Одеської мерії.
За словами Ситника, можливо, у цій справі до кінця серпня буде складений обвинувальний акт.
Найпоширеніший злочин – розкрадання коштів
Найпоширенішими злочинами, якими займається Національне антикорупційне бюро, залишається розкрадання державних коштів. Про це повідомив Артем Ситник під час презентації звіту про роботу НАБУ у І півріччі 2018 року.
«60% повідомлень про підозри якраз стосуються розкрадання державних коштів, стаття 191 «Кримінального кодексу України». Найбільше серед підозрюваних – представники судової гілки влади. Це дає часткову відповідь, чому потрібно створювати Антикорупційних суд», – розповів Ситник.
У НАБУ перебуває 72 кримінальних провадження щодо внесення недостовірних відомостей до електронних декларацій на суму 769 мільйонів гривень.
Згідно зі звітом, третина проваджень стосуються декларацій народних депутатів та суддів. Упродовж першого півріччя 2018 року НАБУ завершили розслідування п’яти кримінальних проваджень. Серед обвинувачених за цією статтею – судді та голова Державної аудиторської служби України.
На розслідування подібних злочинів впливає співпраця НАБУ із НАЗК.
Із 39 запитів, скерованих детективами НАБУ до НАЗК про проведення повної перевірки стосовно особи-декларанта, відповіді отримано на вісім.
«З такими темпами прив’язуватись до думки НАЗК ми не будемо. Їх роз’яснення не мають юридичної сили і будемо діяти виключно із зібраних нами доказів», – заявив Артем Ситник.
«Справа рюкзаків» закрита, НАБУ оскаржує
5 квітня 2018 року НАБУ повідомило про завершення досудового розслідування у так званій «справі рюкзаків», одним із фігурантів якої є син міністра внутрішніх справ України Олександр Аваков.
НАБУ розслідує можливу розтрату державних коштів при закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ для бійців у зоні бойових дій на сході України. У жовтні минулого року після обшуків у цій справі за підозрою в розтраті понад 14 мільйонів гривень затримали трьох людей: Сергія Чеботаря, представника фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків (Володимира Литвина) і ще одну «приватну особу», як назвали сина голови МВС Арсена Авакова, Олександра.
За даними НАБУ, в 2015 році ці особи були причетні до закупівлі коштом Міністерства внутрішніх справ рюкзаків за ціною, суттєво вищою від середньоринкової.
Однак, 12 липня 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила кримінальне провадження у цій справі.
«Рішення прийнято прокурором у цьому провадженні. Вивчаємо ситуацію і причини такого рішення», – сказав голова САП Назар Холодницький. При цьому він додав: «Прокурори є незалежними у своїй процесуальній діяльності і будь-який тиск на них з приводу прийнятих ними рішень є неприйнятним».
Адвокати Олександра Авакова на прес-конференції 12 липня заявили, що у звинуваченнях щодо їхнього підзахисного «можна ставити крапку», адже «не знайдено жодних доказів вчинення карного діяння з боку Авакова та Чеботаря».
26 липня Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП) оголосила догану, але не звільнила з посади керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького.
Однак Артем Ситник планує оскаржувати в суді рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокуратури (КДКП), згідно з яким Холодницький отримав догану, проте зберіг свою посаду.
«Я писав у день прийняття рішення лист на КДКП з проханням дати дозвіл на оскарження рішення комісії. Отримав роз’яснення, що такого дозволу немає. До Вищої ради правосуддя писати не буду. Що стосується звернення до адміністративного суду, там дійсно є норма щодо того, хто може оскаржувати рішення комісії. Це прокурор. Але не може закон відмовити у доступі до правосуддя, тому в будь-якому випадку ми будемо оскаржувати. Чи відкриють провадження – я не впевнений, чи буде рішення позитивне – також не впевнений», – сказав Артем Ситник.
