Головна тема «Голосу України» присвячена стану політичного в'язня Кремля Олега Сенцова. У статті «Росія вбиває Олега... як повчання іншим» видання пише, що уповільнений пульс політв'язня чує весь світ, але вплинути на головного тюремника Сенцова не може... Особисте протистояння українського в'язня Кремля з Путіним триває 88 діб. Олег Сенцов свідомо, ціною власного життя, перебуваючи в повній ізоляції й не знаючи, що відбувається за тюремними стінами, один протестує проти антигуманних тоталітарних «цінностей» путінського режиму. Видання наголошує, що це бій не на життя, а на смерть людської гідності й системи, яка розглядає людей не інакше, як «гвинтики і гайки» керованого нею механізму. І українець, кримчанин Сенцов, який особисто став проти російської окупації своєї батьківщини й обстоює свої переконання, для неї – «терорист і саботажник», що зазіхнув на збій системи.
Висловлює занепокоєння життям та здоров'ям Олега Сенцова і газета «Україна молода». У публікації «На межі життя та смерті» видання пише, що досi немає обнадійливої інформації про те, що невинно звинуваченого українця можуть випустити на свободу, незважаючи на те, що за Сенцова заступилися найавторитетніші люди мистецтва в усьому світі. Активісти в Україні та по всьому світу продовжують вимагати від країни-агресора та її лідера Володимира Путіна негайного звільнення незаконно ув’язнених українців. Акції на підтримку арештантів проходять у різних країнах, на різних континентах, але Росія їх уперто ігнорує.
4 вересня почнеться чергова сесія Верховної Ради. У новому політичному сезоні парламент має закінчити кілька ключових реформ. Зокрема, судову і з децентралізації, оновити склад ЦВК та ухвалити нове виборче законодавство, наголошує в «Газеті по-українськи» політолог Олексій Кошель. Він вважає, що зараз говорити про повноцінну виборчу реформу – надто оптимістично. Реально – провести її частково. В першу чергу, треба змінити закон про вибори президента України. Він непоганий, але є одна ключова проблема, наголошує політолог. Закон утверджує надто дорогі виборчі кампанії. Кандидату, який розраховує на перемогу, необхідно витратити 80-100 мільйонів доларів. У новому законі варто заборонити політичну рекламу. Це – головна стаття витрат. Політолог прогнозує, що Москва атакуватиме українські вибори кількома способами. Перший – це активність проросійських тролів у соціальних мережах і вплив на медіа. Торік були збої в роботі сайтів багатьох державних органів. Це – типовий почерк російських спецслужб, зазначає експерт. Другий засіб Кремля – підкуп. Пряма фінансова підтримка партії або політика. Москва хоче мати єдину консолідовану проросійську силу. Партія «За життя» Вадима Рабіновича і «Опозиційний блок» уже говорять про об’єднання й спільного кандидата на посаду глави держави, наголошує політолог.
«Реваншу не допустимо». У статті під таким заголовком газета «День» друкує інтерв'ю з міським головою Дніпра Борисом Філатовим, в якому він розповідає про свої кадри, патерналізм, В’ячеслава Липинського та політичну волю. Він зізнається, що на майбутні президентські та парламентські вибори чекає з жахом, бо не любить популізму і боїться, що в разі зміни президента керівниками на місцях почнуть ставити палки в колеса і заважати працювати. Не зважаючи на нинішні численні проблеми, ситуація кардинально змінилася, порівняно з тими часом, коли мери міст тижнями сиділи в приймальні Азарова, щоб він їм підписав якийсь папірець. Тому нині лідери територіальних громад непокояться – а раптом, коли до влади прийде інший президент, їм доведеться знову сидіти в приймальнях? Це цілком нормальна логіка, наголошує видання. Адже невідомо, що в голові у Тимошенко, Гриценка чи Ляшка. Перед виборами всі дуже ніжні, люблять мерів, самоврядування, але які химери живуть у їхній голові, невідомо. «Ми знаємо, які химери живуть у Петра Порошенка, і з ними справляємося», – каже Борис Філатов.
У світі відзначали Міжнародний день корінних народів світу. В Україні найчисельнішим та водночас найбільш переслідуваним через тимчасову окупацію корінним народом є кримські татари. Про те, чим ці народи відрізняються від національних меншин, й чому мають більше прав, інформує газета «Голос України». Видання нагадує, що нацменшини мають свої національні держави, й ці країни опікуються збереженням їхньої мови, культури, традицій. У корінних народів національної держави немає, тому країни, на території яких вони проживають, мають забезпечити їх особливими правами. Такі принципи закладені у Декларації ООН з питань корінних народів, що була ухвалена 2008 року. Один із найважливіших – колективне право корінного народу на самовизначення. Україна довго йшла до ухвалення цього важливого міжнародного документа. Лише 20 березня 2014 року, вже після анексії Криму, Верховна Рада ухвалила постанову, якою приєдналася до Декларації та визнала кримських татар корінним народом. Це рішення відкрило шлях до змін 10-го розділу Конституції, в якому йдеться про АРК. Кримські татари, як корінний народ (не національна меншина), вимагають створення у Криму Національної автономії кримських татар у складі суверенної і незалежної Української держави. Докладніше йдеться в статті «Права кримських татар – запорука державної безпеки».
