Моніторингова місія ООН встановила, що під час бойових дій під Іловайськом загинуло щонайменше 36 цивільних. Хоча, згідно з доповіддю Управління верховного комісара ООН з прав людини, ці вбивства не мали масового характеру. Після того, як українські сили покинули Іловайськ, у дворі школи знайшли три похованих тіла. Радіо Свобода публікує історії вбитих, які зібрала моніторингова місія ООН.
Під час обстрілів Іловайська та найближчих до нього сіл Кобзарі та Зелене загинуло щонайменше 36 цивільних осіб. Із них 18 чоловіків, та стільки ж жінок. Одинадцять жертв були вбиті з 7 по 18 серпня, коли місто повністю контролювалося озброєними групами. Ще 25 вбили під час бою між українськими силами та озброєними групами в Іловайську. Такі дані наводить Управління верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ).
Водночас, згідно з доповіддю УВКПЛ, вбивства цивільних в Іловайську та навколишніх селах не мали масового характеру.
Після того, як українські сили покинули Іловайськ, у дворі школи №14 знайшли три тіла. Пізніше встановили, що це були цивільні особи Валентин Мініч, Ігор Труфанов та Сергій Мироненко. Радіо Свобода публікує історії цих людей, зібрані моніторинговою місією ООН.
Валентин Мініч
Валентин Мініч залишився в Іловайську, хоча його сім'я покинула місто в серпні 2014 року. Він хотів приглянути за своїм господарством, оскільки багато будинків займалися після влучання снарядів. Через кілька днів після виїзду його дружина не могла до нього додзвонитися. 1 вересня 2014 року вона повернулася в Іловайськ і дізналася, що його тіло знайшли в масовому похованні. За словами свідка, їхній будинок був розграбований, і були ознаки того, що він використовувався військовими. Свідоцтво про смерть свідчить про те, що Мініч загинув 26 серпня 2014 року від вогнепального поранення в голову.
Свідок, який переховувався у підвалі школи №14 зазначив, що Мініч там був. 26 серпня йому сказали, що його будинок загорівся, і він пішов перевірити своє майно. Свідки пам'ятають, що він повернувся до підвалу засмучений. Того ж дня Мініча викликав доброволець батальйону «Донбасу», з позивним «Кат». Він звинуватив Мініча в тому, що той був «коригувальником вогню». Це був останній раз, коли його бачили живим. Інші свідки чули, як Мініча завели до спортивного залу в школі, звідки потім чулися крики та такі звуки, нібито хтось задихався. Вони повідомили, що наступного ранку його тіло знайшли за школою. Як повідомляється, 28 серпня тіло Мініча поховали поряд із двома іншими загиблими. За словами свідка, його тіло було вкрите синцями та слідами, так начебто його тягнули по землі.
Ігор Труфанов
Із середини липня Ігор Труфанов та його дружина щоночі переховувалися від обстрілу в підвалі залізничного депо. 19 серпня 2014 року в приміщення зайшли добровольці батальйонів «Донбас» та «Дніпро-1». Після перевірки приміщення вони, як повідомляють свідки, допитували всіх чоловіків, але дозволили цивільним особам залишатися та давали їм їжу та воду. 25 серпня один із бійців батальйону помітив, що Труфанов має мобільний телефон і вивів його. Того ж дня всіх цивільних осіб перевезли машиною до школи №14. Свідки пригадують, що дружина Труфанова постійно запитувала про свого чоловіка, оскільки ніде не могли його знайти. 26 серпня свідок бачив тіло жертви у шкільному дворі. Всі пальці у нього були чорні, одна нога була пошкоджена, а в животі та грудях були кульові отвори. Свідоцтво про смерть свідчить про те, що Труфанов помер 26 серпня 2014 року від вогнепального поранення в живіт, яке призвело до пошкодження внутрішніх органів.
Сергій Мироненко
22 серпня 2014 року під час подорожі з села Зелене до Іловайська Сергія Мироненка затримали на блокпості українських добровольчих батальйонів. Про його місцеперебування сім’я не знала шість днів. 28 серпня батькам Мироненка повідомили про його смерть. Свідоцтво про смерть вказує на те, що Мироненко загинув 26 серпня 2014 року через проникаюче осколочне поранення голови, яке пошкодило мозок, ймовірно, під час обстрілу. Свідок повідомив, що 26 серпня Мироненка доставили до школи №14, де він був замкнений із сімома іншими чоловіками у металевій шафі. Ймовірно, добровольці батальйону «Донбас» виводили їх один за одним на допит і били. Вранці 27 серпня школа була обстріляна озброєними групами. Після другого обстрілу свідок бачив, що у Мироненка йшла кров. Під час обстрілу загинули троє осіб – Мироненко та два добровольці батальйону. Вранці 28 серпня лікар батальйону сказав свідку поховати тіла Мироненка та двох інших чоловіків, які лежали біля школи.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Доповідь ООН: українських військових під Іловайськом вбивали, коли ті були позбавлені боєздатності
