Британське новинне агентство «Бі-бі-сі» розповідає читачам про те, як в Україні вигадали незвичний спосіб закликати дотримуватися правил дорожнього руху за допомогою класиків української літератури та навіть самого Бога. Аналітичний центр Atlantic Council публікує міркування про те, як внутрішні суперечності між активістами грають на руку політичним елітам України. А в статті видання Markets Insider йдеться про потенційні зміни у законодавстві України стосовно сурогатного материнства.
Британська громадська медіакомпанія «Бі-бі-сі» розповідає про те, як в Україні закликають дотримуватися правил дорожнього руху за допомогою видатних класиків української літератури та навіть самого Бога.
Висока смертність на українських дорогах спочатку стала причиною появи соціального проекту під назвою «Керуй». Людям пропонували наклейки на автомобілі, щоб привернути їхню увагу до правил безпеки на дорозі, зауважує автор.
Львівська обласна державна адміністрація тим часом вирішила взяти інноваційний курс на цьому шляху. Вона закликає водіїв дотримуватися правил дорожнього руху за допомогою картинок із зображенням українських письменників, вдягнених у вишиванки, – Тараса Шевченка та Івана Франка, – які пропонують поради для безпечного керування автівкою.
Шевченко стверджує, що він би «не перевищував швидкість».
А Іван Франко тим часом закликає: «Якби я випив, за кермо б не сів».
Ініціативу львівських чиновників помітив розважальний проект «Рагу.лі» та почав пропонувати додаткові варіанти пристосування улюбленої української поезії до вимог Правил дорожнього руху, мовиться у статті.
Проте це не єдиний метод привернути увагу українців до нагальної проблеми. Нещодавно фронтмен гурту DZIDZIO Михайло Хома також озвучив у серії розважальних музичних роликів самого Бога, який закликає водіїв та пасажирів не перевищувати швидкість, не вживати алкоголь за кермом, пристібати паски тощо.
«Не роби дурні, я безсмертний, а ти – ні», – співає «Бог»-Хома в музичному ролику.
Завідувач відділу Інституту філософії НАНУ Євген Бистрицький у статті для американського аналітичного центру Atlantic Council розповідає про війну проти громадянського суспільства в Україні та пояснює, як внутрішні суперечності між активістами грають на руку політичним елітам.
Українським активістам приписують чимало перемог у сфері реформ із 2014 року. Завдяки тискові з боку США, ЄС та активістів Україна досягла значних інституційних успіхів у боротьбі з корупцією. Суттєвим кроком вперед стали створення, наприклад, НАБУ чи запровадження системи державних закупівель «ProZorro», яка була розроблена безпосередньо за допомогою антикорупційних активістів. Але все це також сприяло і посиленню політичного тиску на громадянське суспільство, вважає Бистрицький.
Політичні еліти також почали використовувати внутрішній розкол всередині громадянського суспільства, мовиться у статті. По один бік – радикальне крило, яке «зводить усе складне життя часів пост-Майдану до самих лише негативних рис, що іронічно позначається у соціальних мережах як #зрада». Інша група – #перемога – закликає до «патріотичної» позиції, наполягаючи на необхідності уникати будь-якої критики щодо влади у часи війни, пояснює автор.
Такий внутрішній розбрат допоміг створити умови для дискредитації громадянської активності, переконаний автор. Першим помітним знаком став напад на члена парламенту Сергія Лещенка. Коли з’ясувалося, що той купив дорогу квартиру в центрі Києва, а його пояснення, звідки гроші, були не вельми переконливі, на Лещенка обвалився шквал критики з обох боків. Активісти вимагали «повної справедливості» від свого колишнього колеги, а українські ЗМІ, якими володіють олігархи, тим часом розпочали пропагандистську кампанію, яка використовувала критику щодо діячів неурядових організацій як привід для дискредитації антикорупційних активістів та їхньої роботи. Метою було переконати людей, що антикорупційні активісти – «грантоїди» і, по суті, оплачувані іноземні агенти, які хочуть встановити зовнішній контроль над Україною, пояснює автор.
Та Лещенко – не єдиний активіст, на якого здійснили напад. Серед інших жертв нападу – антикорупційний лідер Віталій Шабунін, нападників на якого зрештою спіймали завдяки діям активістів. Але, мовиться у статті, Шабунін має ту перевагу, що живе в Києві, що на Заході знають його ім’я, і до ситуації привернули увагу ЗМІ і західні посольства. А от менш відомі активісти поза межами Києва не мають таких переваг, а тим часом кампанія на дискредитацію громадянського суспільства поширюється в регіони України, мовиться у статті.
Автор закликає покласти край війні проти громадянського суспільства та пропонує владі відновити відповідальний діалог із активістами.
У статті видання Markets Insider тим часом ідеться про потенційні зміни у законодавстві України стосовно сурогатного материнства. Із посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна» американська компанія Sensible Surrogacy, яка пропонує, за її словами, доступні, прозорі та етичні послуги сурогатного материнства через своїх консультантів у всьому світі, повідомляє, що до Верховної Ради внесли два законопроекти щодо регулювання або обмеження сурогатного материнства в Україні.
Перший не передбачає заборони сурогатного материнства, а лише повторює вже чинні норми. Наприклад, він визначає вік та медичний стан сурогатних матерів, а також на цивільно-правовий статус біологічних батьків. А другий законопроект передбачає заборону на сурогатне материнство для іноземних пар. Організація вважає, що, на відміну від першого, другий законопроект навряд чи зможе стати законом.
Sensible Surrogacy у своєму комерційному прес-релізі продовжує рекомендувати Україну як місце для сурогатного материнства, проте радить клієнтам вживати спеціальних запобіжних заходів при розгляді такої можливості.
«Із 2009 року, коли сурогатне материнство в Україні стало законним, з’явилося чимало постачальників послуг», – цитує прес-реліз директора Sensible Surrogacy Білла Гоутона. Мотивація прибутку таких організацій, що спеціалізуються виключно на сурогатному материнстві, є сильним стимулом для того, щоб знаходити «сірі зони» в законодавстві та «обходити кути», вважає Гоутон. Такі практики вже призводили останнім часом до скандалів.
Гоутон попереджає, якщо агентство фінансово пов’язане з певною клінікою або, ще гірше, повністю керується клінікою, це «червоний прапор». Якщо агентство може порекомендувати лише одну клініку, незалежно від її успіху чи репутації, мова явно йде про конфлікт інтересів, переконаний Гоутон. Агентство має бути незалежним, наголошує експерт і радить ні в якому разі не погоджуватися на пропозиції місцевих клінік «обійти» закони.
При цьому у прес-релізі компанії особливо наголошено на суворій забороні в Україні на сурогатне материнство на користь одностатевих подружжів.
