Шостого серпня у Празі, у 85-й день голодування Олега Сенцова, відбувся показ документального фільму «Процес» російського режисера Аскольда Курова про суд над українським режисером, ув’язненим у Росії. Цим показом організатори хотіли привернути увагу до долі як самого Олега Сенцова, так і до долі інших політичних в’язнів, які опинилися в російських тюрмах внаслідок російської агресії. Після показу фільму в кінотеатрі «Свєтозор», що в самому центрі Праги, відбулася дискусія за участю чеських політиків та громадських діячів. Співорганізатором заходу було посольство України в Чехії.
Ані небувала для Праги спека, ані пізній час показу, ані обмежена кількість місць у запланованому малому залі кінотеатру «Свєтозор» не могли спинити потік охочих подивитися фільм про долю українського режисера, що опинився в російській тюрмі. Квитки були розкуплені ще за кілька днів до події, тож через великий попит показ документального фільму «Процес» в останню хвилину перевели до великого залу кінотеатру. Натомість шанувальникам творчості Мілоша Формана, які прийшли на його культовий колись фільм «Волосся», довелося вдовольнитися малим залом.
Великий інтерес до стрічки про Олега Сенцова неабияк потішив організаторів заходу – команду чеського Інституту документального фільму. Вже декілька місяців вони працюють над тим, аби справа Сенцова стала більш відомою в Чехії.
«Вже 85-й день голодування Олега Сенцова, який став символом феномену сучасних політичних в’язнів у Росії. Якщо ми вважаємо, що ми є демократичною державою, то нас це мусить непокоїти на офіційному рівні, але крім якихсь поодиноких розмов на цю тему, нічого не відбувається», – говорить організатор заходу Вальтер Надь.
Справа Сенцова залишається «невідомим поняттям»
Інститут документального фільму, в якому він працює, підготував спеціальний показ фільму Олега Сенцова «Гамер» під час нещодавнього Карловарського кінофестивалю. Це мало великий розголос у професійних колах, фільмом зацікавилися інші європейські фестивалі. Нагадування про долю Сенцова призвело до того, що російська лауреатка фестивалю передала премію родині українського режисера.
Після цього 30 чеських депутатів парламенту надіслали до президента Росії Володимира Путіна листа з вимогою звільнити Олега Сенцова.
Також інститут проводить покази фільму «Процес» та дискусії на цю тему в різних містах Чехії та у столиці. Фільм уже двічі включило у свою програму «Чеське телебачення», що долучилося і до створення стрічки.
Попри всі ці зусилля, як говорить Вальтер Надь, «справа Олега Сенцова залишається у чеському суспільстві невідомим поняттям».
«Ми хочемо вийти поза межі документалістської громади, ми хочемо достукатися до громадськості та створити більший тиск на політиків, на офіційні державні органи, щоб вони вплинули на російську владу», – наголошує Вальтер Надь.
На його думку, непристойно мало політиків готові висловитися на підтримку українського режисера, інших українських політичних в’язнів і взагалі готові називати речі своїми іменами, коли йдеться про Росію.
Минуле повертається
«Найнеприємніше, що цього року відбуваються відзначення різних річниць, особливо річниці окупації Чехословаччини 1968 року, і політики використовують ці події для патетичних виступів про минуле. А коли ми тут маємо справжнього політичного в’язня, то їх це не цікавить», – говорить Вальтер Надь. Він додає, що деякі політики, до яких зверталися організатори, відхилили запрошення.
Натомість прийняли його такі відомі особистості, як публіцистка і колишня дисидентка Петра Шустрова, колишній міністр у справах прав людини Джаміла Стеглікова, депутат парламенту від Піратської партії Ян Ліпавскі.
Молодий чеський політик Ян Ліпавскі, виступаючи на обговоренні фільму, сказав, що політична ситуація в Чехії склалася так, що комуністи отримали «золоту акцію» в парламенті, бо завдяки їхнім голосам тримається уряд. Тому партії більшості не хочуть їх зайвий раз дратувати своїми критичними заявами щодо Росії. Цим він пояснює той факт, що на його заклик написати листа до Володимира Путіна відгукнулося лише 29 його колег.
«Тому так важливо, щоб озвалася опозиція, громадськість і створювали тиск на уряд всіма можливими способами. Бо справа Сенцова показує, що минуле повертається, і йдеться про наше майбутнє. Будь-хто з нас може опинитися в такій ситуації, і наша доля буде залежати від солідарності інших», – зазначає депутат чеського парламенту від Піратської партії Ян Ліпавскі.
«Треба діяти, поки не пізно…»
Відома чеська дисидентка та публіцистка Петра Шустрова вважає, що насправді доля українського режисера може залежати від активності громадян. Вона нагадала слова шанованого в Україні колишнього президента Чехії Вацлава Гавела, який казав, що надія – це не світло в кінці тунелю, а почуття морального обов’язку всередині людини.
Кожен з нас має своє середовище, має друзів, родину, знайомих, яким він може розповісти про цю справу особисто і через соціальні мережіПетра Шустова
«Кожен з нас має своє середовище, має друзів, родину, знайомих, яким він може розповісти про цю справу особисто і через соціальні мережі. Виборець може звернутися до свого представника. Ми маємо з ними працювати, їм набридати і вимагати від них того, що ми вважаємо за потрібне. А потрібно заступитися за людину, яку посадили в тюрму за те, чого він не робив і навіть не мав наміру зробити. Це є несправедливо і головне – не мовчати!» – наголошує Петра Шустрова. За її словами, діяти треба зараз, поки «не стало запізно».
Присутній на дискусії посол України в Чехії Євген Перебийніс подякував чеським активістам, політикам і громадським діячам за те, що вони рішуче виявляють свою позицію, бо на його думку, лише тиск міжнародної громадськості зможе змусити режим Володимира Путіна піти на поступки у справі Сенцова та інших українських політичних в’язнів у Росії.
Фільм «Процес» Аскольда Курова було показано вже на кількох міжнародних кінофестивалях у Чехії, покази фільму та дискусії чеський Інститут документального фільму планує продовжувати у Празі та інших містах Чехії.
Вперше стрічку «Процес» показали на Берлінському фестивалі у 2017 році. З того часу його покази перетворюються на акції підтримки Олега Сенцова, який відбуває 20-річний термін ув’язнення в Росії за звинуваченням у тероризмі. Сотні світових режисерів висловили свою підтримку українському колезі, а сам фільм перетворився на частину кампанії за звільнення Олега Сенцова та інших, майже 70 українських політв’язнів у Росії.
