Більшість з нас – постійно на зв’язку. Тому складно не зрадіти появі безкоштовного публічного Wi-Fi в метро, парках та інших місцях. Проте підключатися до таких мереж може бути не найкращою ідеєю. В чому, власне, проблема та як максимально захистити себе, якщо публічний Wi-Fi – єдина надія на виживання?
Ви йдете по вулиці, як завжди, зосереджені на своєму телефоні. Проте стрічка Facebook більше не оновлюється, а потік вхідних повідомлень з месенджера припинився. Це тому, що до вас самостійно підключився публічний Wi-Fi з парку, який ви використовували кілька днів тому. І він, як завжди, знову чомусь не працює належним чином.
Але це, ймовірно, не найбільша його проблема.
Авжеж, поява більшої кількості точок доступу до безкоштовного (добре, якщо високошвидкісного Wi-Fi багато кому стає у нагоді. Проте у цифровому світі, «золотом» якого стали особисті дані, слід бути більш обережним, наголошують експерти.
«Кому я потрібен»: трохи про загрози
Як заявляв Європол, кіберзлочинці стають дедалі «агресивнішими». Якщо раніше вони зосереджувалися виключно на якихось фінансових злочинах, то зараз ключовою метою стали загальні особисті дані людей, йшлося у виданні Deutsche Welle.
Тому, можливо, не варто поспішати із висновками на кшталт, «кому я потрібен».
Публічні точки доступу до Wi-Fi вже давно опинилися в центрі уваги. З 2003 року Wi-Fi Alliance дозволив окремим особам та компаніям покращити захист інформації, що проходить через Wi-Fi мережі, за технологією сімейства Wi-Fi Protected Access. Однак, попри постійний розвиток у стандартах, його шифрування виявили чимало дефектів, які вказували на те, що будь-хто може отримати доступ до вашої інформації.
Стандарти Wi-Fi постійно вдосконалюють, але поки що захищеність інформації все ще далека від ідеалу. Тож, якщо ви раптом вирішили перевірити свій онлайн-банкінг, підключившись до публічного інтернету в парку, можливо, це не найкраща ідея.
Мало кого налякає обмін мобільного номера на безкоштовний інтернет. Але ще добре, якщо телефон потрібен виключно для маркетингових цілей провайдера.
Одна з найбільших загроз із безкоштовним Wi-Fi – це можливість хакерам «ставити» себе між особою та точкою з’єднання. Таким чином, замість прямого підключення до точки доступу, ви надсилаєте свою інформацію зловмисникам. Якщо вони отримують такі особисті дані, як електронна пошта, номери телефону, інформація про кредитні картки, вони легко можуть використати її.
Фахівці з захисту погоджуються: в ідеалі, публічних точок доступу до Wi-Fi варто було б взагалі уникати. Проте, якщо з якихось причин у вас немає іншого вибору (наприклад, якщо ви за кордоном), є кілька підвладних кожному порад, як спробувати знизити ризики.
1. Знайомі точки доступу
Мало хто наважився б назвати будь-який публічний Wi-Fi повністю безпечним. Проте, є думки, що мережі, які вже отримують із вас гроші за якісь інші послуги (наприклад, якщо це мережа кав’ярень), є відносно безпечнішими у порівнянні із рандомним вуличним Wi-Fi.
Якщо будь-який перехожий може підключитися безкоштовно, яка тоді користь для людей, що пропонують ці мережі? Як вони заробляють гроші?
«Якщо будь-який перехожий може підключитися безкоштовно, яка тоді користь для людей, що пропонують ці мережі? Як вони заробляють гроші?» – запитує оглядач видання Wired.
2. Особисті деталі
Хакери – не єдина проблема. Із ресторанами, кафе або будь-якими іншими точками вас може очікувати трохи інша ситуація: вони можуть запросити надати їм кілька особистих даних в обмін на підключення. І, можливо, ще не так погано, якщо вони просто просять зробити «чек-ін» через соціальну мережу як рекламу.
Інколи мережі ресторанів чи кафе вимагають досить багато інформації, і експерти радять надавати альтернативну адресу електронної пошти.
«Магазини та ресторани, які це роблять, хочуть розпізнавати вас у кількох точках доступу Wi-Fi та відповідно адаптувати свій маркетинг, тому вам слід вирішити, чи компенсує це надання безкоштовного доступу до інтернету», – йдеться в Wired.
Але якщо ви все ж обміняли свій номер на доступ до інтернету, будьте готові й до можливості, що їх передадуть третім особам і потім вам розсилатимуть, наприклад, непотрібну рекламу.
3. «Даю згоду»
Вам також можуть запропонувати прийняти певні умови використання, і часом буває складно навіть розібратися, що саме вони хочуть. Насправді, в цьому немає нічого поганого, адже таким чином сам провайдер також намагається захистити себе. Проте ці умови все ж краще читати, щоб виявити, яку саме інформацію збиратимуть під час інтернет-сесії і що з нею робитимуть.
Особливо небезпечним «червоним прапором» має слугувати пропозиція завантажити додатковий застосунок чи програму.
4. Використання VPN
VPN-сервіси є одними з найефективніших способів захистити себе під час підключення до публічних Wi-Fi. VPN дозволяє зашифрувати дані, що «подорожують» із та на ваш електронний пристрій, і ускладнює третім особам або провайдеру отримати доступ до даних.
Тут слід пам’ятати, що не всі VPN-сервіси однакові, й інколи більше заплатити за якісний може того вартувати, зауважує автор статті видання Wired.
5. HTTPS підключення
HTTPS (HyperText Transfer Protocol Secure) – розширення протоколу HTTP для підтримки шифрування з метою підвищення безпеки. Саме на його використанні наполягають експерти, якщо немає інших варіантів додаткового захисту.
Серед інших додаткових порад: завжди оновлювати пристрій до останньої версії операційної системи, завантажувати музику вдома та вимкнути можливості спільного використання файлів.
І хоча протягом наступних кількох років Wi-Fi обіцяють зробити безпечнішим, наразі більша уваги на свою цифрову безпеку не завадить.
