Нещодавнє призначення офіційним Будапештом урядовця Іштвана Ґрежі на посаду урядового уповноваженого з питань розвитку Закарпаття, а також відповідальним за програму розвитку угорськомовних дитячих садків у Карпатському басейні (в українській термінології – басейні річок Тиси і Дунаю – ред.) призвело до дипломатичного скандалу між Україною та Угорщиною. У Києві зажадали пояснень від угорської сторони, позаяк у МЗС України вважають, що до сфери компетенції цього уповноваженого віднесено частину суверенної території України.
Іштван Ґрежа з 2016 року і до 1 липня поточного року обіймав посаду урядового комісара, відповідального за співпрацю між прикордонним регіоном Угорщини Саболч-Сатмар-Береґ і Закарпатською областю України.
За цей час він і його помічники, включно з двома консульствами Угорщини на Закарпатті, встигли реалізувати кілька амбіційних для чинної угорської влади проектів у Закарпатській області. Серед них – організація масових курсів угорської мови і так званий план Еґана, покликаний підтримати місцевих угорськомовних підприємців, а також надання гуманітарної допомоги, передусім медикаментів.
Регіональний уповноважений за політику дружніх жестів
Попри те, що команда Ґрежі не приховувала намірів посилити централізований угорський вплив на Закарпаття та деякі сусідні із ним західні області України, через формальну відсутність політичної складової у діяльності уповноваженого регіональна українська влада великих претензій до Іштвана Ґрежі не мала.
Більше того, після відставки його куратора Яноша Лазара, амбіційного політика і здібного управлінця, який очолював адміністрацію кабінету міністрів Віктора Орбана, Іштван Ґрежа міг скласти свої повноваження і перейти на іншу роботу, а його посаду могли взагалі скасувати.
Однак вже 2 серпня, виступаючи у Берегові перед велелюдним зібранням багатодітних угорських сімей у ролі новопризначеного уповноваженого, він заявив, що Закарпаття може стати мостом між Україною і Європейським союзом.
Ґрежа розглядає свою місію через призму стосунків між його урядом, етнічними угорцями на Закарпатті та місцевими українськими громадами. Попри погіршення відносин між Будапештом і Києвом, Угорщина, за його словами, продовжуватиме політику дружніх жестів, якою хоче підтримувати населення Закарпаття.
«Я б тішився з того, якби прірва, котру українська політика чимдалі поглиблює між Ужгородом і Києвом, зникла. Адже наша мета ніколи не була тим, у чому нас несправедливо звинувачують, тобто роздмухування сепаратистських настроїв на Закарпатті. Насправді ми раділи б, якби найзахідніша область України стала мостом до Євросоюзу, куди Україна, як вона декларує, прагне», – зазначив угорський урядовець.
Київ і Будапешт обмінялися жорсткими заявами
Заява Іштвана Ґрежа збіглася у часі з подіями у Києві, коли у четвер тимчасово повіреного у справах Угорщини в Україні Ласла Папа викликали до МЗС України, де йому вручили офіційну ноту і висловили рішучий протест через низку недружніх кроків із боку офіційного Будапешта стосовно України.
Того ж дня в угорській пресі з’явилася офіційна відповідь представника кабінету міністрів Угорщини. У ній речник уряду Томаш Менцер наголошує, що Україна «через свої помилки» не може наблизитися до ЄС і НАТО. За його словами, прем’єр Віктор Орбан «говорив про реалії» у своїй промові в румунському місті Беїле-Тушнад (Băile Tuşnad) 28 липня, і що через це Україна не може дорікати Угорщині.
Він також зауважив, що не Будапешт, а радше Київ здійснив «недружні кроки» стосовно Угорщини. Згадав, наприклад, новий освітній закон, який, за його словами, обмежує мовні права нацменшин. Однак Томаш Менцер у своєму коментарі жодного слова не сказав про ситуацію навколо призначення нового уповноваженого уряду Іштвана Ґрежі.
Тим часом українська сторона не виключає можливості твердого реагування на інцидент із призначенням угорського уповноваженого, якщо Будапешт не надасть вичерпного пояснення щодо доцільності запровадження такої посади. Офіційний Київ зважує можливість заборони в’їзду згаданого угорського урядовця на територію України.
Легкого вирішення цієї проблеми наразі ніхто не очікує. Все залежатиме від готовності сторін іти на компроміси.
