У важливості роботи такого органу як кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів українці могли переконатись нещодавно, коли вирішувалась доля антикорупційного прокурора – Назара Холодницького.
Ця комісія винесла рішення не позбавляти його прокурорського статусу після оприлюднення та аналізу викривальних записів з його кабінету, що можуть свідчити про його вплив на суддів та розголошення матеріалів слідства фігурантам справ. Він отримав всього лиш догану – і залишився на посаді.
Це рішення викликало невдоволення серед громадськості і порушило питання щодо доброчесності самих членів комісії.
Наприклад, один з її керівників – Віктор Шемчук. “Схеми” проаналізували його кар’єрний шлях в державних органах і співставили з численним майном по всій Україні.
Зрештою журналісти віднайшли нерухомість його родини, оформлену на третіх осіб, але довірену йому особисто – в Америці, у штаті Флорида. Майно вартістю сотні тисяч доларів.
Державні звання, відзнаки і нагороди, які вручає Президент, часто приурочуючи до свят – це престиж та заохочення, інколи навіть матеріальне, для людей, що досягають неабияких успіхів в тій чи іншій сфері суспільного життя, за їхні заслуги перед державою.
Але нещодавно в Запоріжжі місцеве наукове співтовариство забило на сполох: президент до Дня конституції своїм указом нагородив званням почесного працівника культури... псевдонауковця, який вигадав більшість своїх регалій, чиї наукові досягнення грунтуються на тотальній фальсифікації історичних фактів.
Це історія - не про корупцію, а скоріше про недогляд і, можливо навіть халатність. Адже ніхто з відповідальних за це чиновників вчасно не перевірив біографію нагородженого. Але тепер позбавити його такого звання законодавство не дозволяє.
Цей випадок змусив нас розібратись у тому, як працює весь механізм. Хто саме обирає найдостойніших? І що робити, якщо система дала збій?
