Брюссель – Українська обороннопромислова галузь хоч і повільно, але переходить на стандарти НАТО. З одного боку, це частина стратегії для наближення України до членства у Альянсі. З іншого, це може відкрити для українського військового експорту нові ринки на теренах Північноатлантичного блоку. Водночас, як констатує аналітичний центр The Jamestown Foundation, попри те, що планів в українського «оборонпрому» є багато, просування до натовських стандартів здійснюється повільно, експорт – незначний, а держконцерн «Укроборонпром» навіть запідозрили в корупційних схемах
Україна щойно вперше розпочала серійний випуск боєприпасів за натовським 40-міліметровим калібром для автоматичного гранатомета, нещодавно оголосив монополіст державної оборонної промисловості «Укроборонпромом».
Цей калібр широко використовується військовими країн-членів НАТО, в той час як українські Збройні Сили донині використовували, в основному, 30-міліметрові заряди для своїх гранатометів.
«Укроборонпром» заявив, що нові боєприпаси, які відповідають стандартам НАТО, спільно виробляються КП «Шосткинський казенний завод «Імпульс», що входить до складу «Укроборонпрому», спільно з ПрАТ «Кузня на Рибальському». Останнє підприємство – частина ділової імперії президента Петра Порошенка.
Аналізуючи рух української оборонної промисловості до стандартів НАТО, аналітичний центр The Jamestown Foundation пише, що «протягом десятиріч Україна перебуває серед найбільших експортерів зброї в світі, однак її частка на світовому ринку зменшується.
Стокгольмський міжнародний Інститут досліджень проблем миру (SIPRI) підрахував, що в 2013-2017 роках Україна була 11-м найбільшим експортером зброї в світі, яка забезпечувала 1,7 відсотка світового експорту. Головним її клієнтом була Росія, яка закуповувала 23 відсотки українського експорту.
Тим часом, через низку факторів обсяги військового експорту з України поступово скорочуються. Зокрема, війна, яку Росія почала в Україні в 2014 році, збільшила внутрішній попит на зброю та боєприпаси, внаслідок чого нині більшу частку цього товару споживає українська армія, на шкоду експорту. Крім того, через війну український уряд заборонив продавати зброю Росії, а знайти швидку заміну для такого великого ринку збуту було неможливо».
Перехід на стандарти НАТО може відкрити нові ринки
Аналітик The Jamestown Foundation Олег Варфоломеєв звертає увагу на те, що випускаючи продукцію за стандартами НАТО, на кшталт гранат нового калібру, Україна може спробувати не лише повернути свої позиції на світовий ринок, але й знайти нових споживачів на Заході.
Донині «вона продавала зброю головним чином країнам, що розвиваються, і тим членам НАТО, які колись були частиною радянського блоку і які зберегли значну частку реманенту радянських часів. Крім того, відхід від радянських та російських стандартів полегшить Україні досягнення низки цілей, зокрема, скоротить її залежність від важкого озброєння і технологій із Росії та її прибічників, що в час, коли Росія окупувала частину української території, має важливе значення для національної безпеки. І останнє, але не менш принципове, – перехід на стандарти НАТО є важливим для досягнення членства в Північноатлантичному альянсі, а це одна із головних зовнішньополітичних цілей Києва після Євромайдану 2014 року».
Перехід українських Збройних Сил на принципи і стандарти НАТО відображені в новому законі про національну безпеку, що був ухвалений у червні. Проте перехід до стандартів Альянсу у оборонній промисловості офіційно розпочався раніше, ще в 2014 році. У квітні 2015 року Укроборнпром розробив план, згідно з яким рух до промислових стандартів НАТО повинен бути завершений до 2020 року. Того ж року Президент Порошенко, відвідавши штаб-квартиру Альянсу, підписав із НАТО «дорожню карту» оборонно-технічного співробітництва, спрямовану на досягнення взаємодії з силами НАТО та надання Україні допомоги при переході до стандартів цього військово-політичного блоку.
Як заявляють в «Укроборонпромі», розроблена в Україні зброя, яка відповідає критеріям НАТО, досі, в основному, включала в себе авіацію та бронетехніку. Бере участь українська сторона й у дослідженнях Індустріальної консультативної групи НАТО, приєдналася до постачальницької бази натовського Агентства з підтримки та закупівель, а також створила нові бойові танки, військово-транспортні літаки, артилерію, системи спостереження та розвідки, а також спільно із членами Альянсу, розробила стрілецьку зброю.
«Справжній крок до євроатлантичних структур»
Однак, пише автор, нині Україна намагається входити на ринки НАТО, головним чином, зі своєю стрілецькою зброєю та боєприпасами, на кшталт вищезгаданих 40-міліметрових гранатометних зарядів. На початку минулого року «Укроборонпром» заявив, що почне збирати автоматичні гвинтівки WAC-47 на базі відомих американських автоматів M-16, назвавши це «справжнім кроком до євроатлантичних структур».
«Проте, судячи з офіційної української статистики, на сьогоднішній день, у цьому сенсі досягнуто небагато. У 2017 році Україна експортувала свої продукти оборонної промисловості лише до шести країн, включно зі США. Зокрема, Сполучені Штати імпортували 15 830 одиниць вогнепальної зброї, включаючи гранатомети і протитанкові автомати. Але, ймовірно, їх закуповували не для військових потреб, а переважно для комерційних цілей. Минулого року Україна в основному експортувала стрілецьку зброю, зокрема до Монголії, Узбекистану та Йорданії. Таїланд і Туреччина стали двома винятками: Таїланду було продано 16 танків «Оплот», а Туреччині – 3 протиповітряні ракетні комплекси», – констатує Варфоломеєв.
Загалом, на його думку, ефективність української оборонної промисловості залишається сумнівною, навіть беручи до уваги те, що перехід на нові стандарти не може бути легким завданням для ослабленої української економіки. Крім того, в Національному антикорупційному бюро України поінформували, що після оприлюднення у ЗМІ матеріалу про корупцію в держконцерні «Укроборонпром» було відкрито кримінальні провадження за фактами розтрати коштів під час закупівлі бронетехніки, радіостанцій та автотранспорту, а також за фактом експорту продукції спецпризначення.
Представників держконцерну підозрюють, зокрема, в масштабних шахрайствах, пов’язаних із переказами на банківські рахунки члена сім’ї одного з головних менеджерів українського державного виробника зброї та експортера, а також перепродаж бронетранспортерів радянських часів, імпортованих з Польщі за штучно завищеними цінами. Але поки що «Укроборонпром» називає ці звинувачення елементом московської пропаганди.
