Вже 7 серпня розпочинається другий тренувальний збір української команди, яка наприкінці жовтня виступить на «Іграх Нескорених» у Сіднеї. Як нагадує газета «День», у цих міжнародних змаганнях для поранених військових, заснованих принцом Гаррі, українська команда бере участь удруге. Взагалі майже щотижня відбуваються різні спортивні події для ветеранів, бо це є найкращим і найдоступнішим способом реабілітації військових із пораненнями, зазначає видання. Видання пише, що учасники АТО тільки набувають досвід адаптації. І спорт – це перша сильна можливість для будь-якого військовослужбовця, який повертається до мирного життя, стати повноправним членом суспільства. На цьому наголошується в публікації «Як вийти з полону війни».
Хоча число вакансій в країні за перші півроку перевалило за півмільйона, кількість безробітних українців все ще обчислюється сотнями тисяч. І майже половина з них – люди з вищою освітою. А, наприклад, в таких великих містах, як Київ, Одеса і Харків, серед незайнятих українців – до 90% тих, хто закінчив виші. Експерти газети «Сегодня» наголошують на трудовому дисбалансі, оскільки сьогодні ринок найбільше потребує не економістів та юристів, а електрозварників, слюсарів, токарів, пекарів. Також потрібні працівники сфери послуг: водії, кухарі, офіціанти, охоронці, медсестри, працівники сільського господарства. В Україні так склалося, що до 80% випускників шкіл намагаються вступити до вищих навчальних закладів і менше 30% отримують професійну освіту, – зазначає видання у матеріалі «Без роботи юристи, а потрібні зварювальники».
А в публікації «Байка про ринок праці» експерт «Дня» висловлює сумніви, що в найближчому майбутньому тенденції на ринку праці зміняться, а безробітних економістів та юристів стане менше. Ситуація нагадує байку про лебедя, рака і щуку. Батьки і їхні діти, структура вищої освіти і ринок праці ніяк не можуть домовитися. Через це виникає парадоксальна ситуація, коли батьки абітурієнта не знають про те, що популярно на ринку праці. Крім того, вони сьогодні більше зацікавлені в тому, щоб дати своїй дитині можливість отримати престижний диплом, і не думають про подальше працевлаштування.
У 2008 році Україна приєдналася до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини. Але, як інформує газета «День», на сьогодні до списку елементів, які потребують негайної охорони ЮНЕСКО, внесені лише два – петриківський розпис та козацькі пісні Дніпропетровщини. Національний перелік налічує 11 об’єктів, які потребують захисту. Хоча насправді в кожній області знайдеться з добрий десяток звичаїв, народних пісень чи різні техніки вишивки, які варті того, щоб їх зберегли для нащадків. Держава в особі Мінкульту декларує, що готова охороняти багатство народної культури українців, але буксують регіони, бо не мають облікових карток на той чи інший об’єкт. Більше того, не знають, як унікальну техніку рукоділля чи малярства включити до Національного охоронного переліку. Про те, як це зробити, як відродити і популяризувати нематеріальну культурну спадщину України, йдеться в статті «Забрендувати території».
У липні частина закладів охорони здоров’я отримала кошти за іншою схемою – від Національної служби здоров’я України, а не за державною субвенцією, як раніше. Це стосується установ, які вже стали автономними, уклали хоча б частково договори з населенням і співпрацюють із Національною службою здоров'я. Зараз першопрохідців небагато – 160 лікарень. На їх рахунки минулого місяця надійшло 254 мільйони гривень. Для декого це майже удвічі більше коштів, ніж раніше, тож з’являється шанс поліпшувати сервіс та якість послуг, чого так хочуть пацієнти. Головне – не боятися відповідальності та братися до роботи. Принаймні таке враження у журналів газети «День» склалося після розмови з лікарями, які першими стали на шлях змін. Докладніше йдеться в матеріалі «Лікарні на гребені змін».
