1 серпня – 80-й день голодування українського режисера Олега Сенцова. Про те, як активісти шукають нові способи підтримки «бранців Кремля», розповідає газета «День». Експерти видання наголошують, що зараз не видно обнадійливих сигналів, що він може бути звільнений найближчим часом. Правозахисники намагаються працювати на рівні міжнародних організацій, але й там зараз затишшя. Вони наголошують, що Олег Сенцов дуже принциповий, повністю вірить у певні ідеали. І це не його власні переконання – це загальнолюдські цінності. Це цінності свободи, цінності демократії. Тому кожен українець має зробити все можливе для звільнення своїх співгромадян, наголошують правозахисники. Видання нагадує, що зараз у Росії та окупованому нею Криму за політично мотивованими звинуваченнями утримуються щонайменше 70 громадян України. 1 серпня – 136-й день голодування Володимира Балуха, 55-й – Станіслава Клиха. Стаття називається: «У Сенцова канікул немає».
Міністерство оборони України стає нетерпимішим і відвертішим щодо посадових зловживань всередині відомства і серед Збройних сил. Кількість фактів публічного визнання випадків порушень, пов’язаних із недоброчесністю окремих відповідальних осіб у погонах, останнім часом значно зросла. Газета «День» пише, що в керівництва оборонного відомства просто увірвався терпець і воно, не приховуючи ані прізвищ, ані масштабів проблеми, вдається до радикальних дій. Показово радикальним проявом нульової терпимості до розкрадачів та нехлюїв при військових посадах стало рішення міністра оборони суворо й відповідно до норм права відреагувати на виявлені кількома комісіями порушення в царині армійського забезпечення. Конкретніше про ці зловживання йдеться в матеріалі «Тиловий «землетрус».
Професійну армію треба мотивувати грішми. Це добре розуміють у Міноборони, і виступають з ініціативою підвищення виплат військовим із жовтня поточного року. Як інформує газета «Голос України», на це відомство просить Кабмін виділити додатково 4,5 мільярда гривень з держбюджету. Видання наголошує, що грошова мотивація є однією з основних умов збереження кадрового потенціалу ЗСУ. В українській армії в 2018-му очікується звільнення майже 30 тисяч солдатів та офіцерів. Серед тих, хто залишив військову службу, 36% опитаних назвали причиною свого звільнення низьку заробітну плату. Нині грошове забезпечення військовослужбовців першого року служби становить 7,5 тисяч гривень при середній зарплаті в країні 8,7 тисяч гривень. Видання пише, що сьогодні кількість штатних посад сержантсько-старшинського складу становить майже 50 тисяч, а укомплектовано приблизно 38 тисяч. Навряд чи сьогодні знайдуться супротивники підвищення зарплат тим, хто протистоїть військовій агресії Росії. Однак за рахунок якого ресурсу вдасться реалізувати ініціативу Міноборони? Відповіді знають експерти парламентської газети.
Долар спростував прогнози експертів, які обіцяли на літо стабільність курсу, і почав дорожчати на місяць раніше «плану». На думку фінаналітиків газети «Сегодня», процес прискорила несподівана проблема із затримкою виплати пенсій та інформація Держказначейства про те, що в державному бюджеті, за підсумками півріччя, утворилася діра в 10 мільярдів гривень. Журналісти видання з'ясували в експертів, чи варто очікувати здешевлення долара в серпні. Більшість із них вважають, що очікувати зниження курсу долара в цьому році не варто. Серед причин є та, що дорогий долар зараз вигідний державі, бо люди в останній рік більше тримають свої заощадження не в валюті, а в гривнях, і в них же отримують зарплату. Також дешева гривня дозволить збільшити доходи від митних платежів і акцизів, які стягуються у валюті, а до держбюджету зараховуються в гривнях.
Понад рік тому у Верховній Раді зареєстрували законопроект, яким передбачено забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, який мав би гарантувати реалізацію права переселенців і трудових мігрантів на участь у місцевих виборах. Однак, як наголошує газета «День», незважаючи на актуальність цього питання, законопроект досі не винесений на розгляд парламенту. І як результат, переселенці не можуть скористатися одним із базових конституційних прав громадянина, залишаючись без права голосу на місцевих виборах та в одномандатних округах на виборах до парламенту. Про необхідність запровадження законодавчих змін газета пише в статті «Безголосі громадяни».
Усі, хто близько співпрацював із гетьманом Іваном Мазепою, уже не могли не стати мазепинцями, тобто оборонцями прав українського народу. Саме такі в найскладніших ситуаціях знаходили можливість продовжувати його державотворчу традицію, яка привертала увагу можливих союзників. Про це чітко заявляв і наступник першого українського еміграційного гетьмана Пилип Орлик. Про ситуацію, яка склалася довкола України після трагічної Полтавської битви, розповідає газета «Голос України» в публікації «Щоб визволити Україну з-під московського ярма».
