Доступність посилання

ТОП новини

Смачні круасани з органічної пекарні? Вибачте, це теж ГМО


Суперечка стосовно безпеки генетично модифікованих продуктів триває не один рік. У той час, як у деяких країнах вирощування ГМО-культур взагалі заборонене, є вчені, які наполягають на їхній безпеці. Тим часом самі технології генної інженерії постійно розвиваються: у відносно новому інструменті CRISPR багато хто вбачає потенціал врятувати світ. Він дозволить підвищити харчову цінність їжі, відкинути необхідність рослин у пестицидах і зробити їх стійкими до засухи. Але, схоже, останнє рішення суду ЄС поки що не квапиться давати технології «зелене світло».

На початку року багато європейських науковців покладали великі надії на те, що суд ЄС все ж послабить регулювання технології генної інженерії в продуктах харчування. Радник суду припустив, що генетично відредаговані культури не мають піддаватися таким же суворим регулюванням, як і генетично модифіковані організми. Принаймні, якщо вони не міститимуть чужих ДНК, йдеться на сторінках онлайн-видання Wired.

Мова йде, здебільшого, саме про технологію CRISP, яка використовує щось подібне до молекулярних ножиць, щоб вирізати частини генетичного матеріалу з генома.

Як CRISPR має врятувати світ?

На цей новий інструмент генного редагування покладає великі надії чимала кількість науковців та підприємців. Серед них також і Білл Ґейтс, чий фонд вже не один рік суттєво підтримує розвиток генної інженерії в сільському господарстві.

Якщо світ хоче продовжувати прогрес останніх десятиліть, дуже важливо заохотити вчених, які керуються принципами безпеки та етики, продовжувати користуватися такими інструментами, як CRISPR
Білл Ґейтс

«Нові технології часто зустрічають зі скептицизмом. Але якщо світ хоче продовжувати чудовий прогрес останніх кількох десятиліть, дуже важливо заохотити вчених, які керуються принципами безпеки й етики, продовжувати користуватися такими перспективними інструментами, як CRISPR», – писав Ґейтс у нещодавній статті для провідного американського видання Foreign Affairs.

Але на що саме здатний цей CRISPR?

Він міг би, наприклад, допомогти поліпшити ріст рослин, зробити їх стійкими до будь-яких погодних умов та зробити їх непривабливими для шкідників, прибрати потребу рослин у пестицидах, підвищити їхню харчову цінність та зробити стійкими, наприклад, до засухи.

Редагування генів, щоб зробити культури більш багатими та стійкими, може стати рятувальником величезних масштабів
Білл Ґейтс

«Редагування генів, щоб зробити культури багатшими й стійкими, може стати рятувальником величезних масштабів», – зауважує Ґейтс.

«У даний час розробляють і тестують гриби із тривалим терміном зберігання, картоплю з низьким вмістом акриламіду (потенційного канцерогену) та соєві боби, які виробляють здоровішу олію», – наводить приклади Ґейтс.

Що думає суд ЄС

Найвища ланка судової системи ЄС в результаті постановила, що рослини, чиї геноми модифікували технологією CRISPR, підпадають під ті ж самі суворі обмеження, що й генетично модифіковані організми.

«Організми, отримані в результаті мутагенезу, є ГМО і в принципі відповідають вимогам, встановленим Директивою про ГМО», – йдеться в постанові суду.

Таке рішення викликало чимало критики з боку науковців.

Що думають вчені

Експерти заявляють, що постанова суду призведе до затримки досліджень генетично модифікованих культур і стане кроком назад для агрохімічного бізнесу.

Люди більше прислуховуються до таких організацій, як Greenpeace, ніж до вчених
Стефан Янссон

«Це доводить, наскільки дурною є європейська система регулювання ГМО», – цитує Wired Стефана Янссона, шведського професора фізіології рослин.

«Багато хто з нас пробував змінити щось протягом останніх 10 років із мізерними успіхами. Коли справа доходить до таких речей, люди більше прислуховуються до таких організацій, як Greenpeace, ніж до вчених», – пояснює вчений.

Професор біомедичної інженерії, комп’ютерних наук та біостатистики в Університеті Джона Гопкінса Стівен Зальцберг у статті для Forbes наголошує: якщо дійсно подивитися на список продуктів, які не піддавалися мутагенезу, тобто не є ГМО, то ось він: сіль, дикий кабан, дика чорниця. Все (Ну, добре-добре, є ще кілька)».

Будь-яка їжа – ГМО

Зальцберг зауважує, що людство займалося модифікацією ген харчових продуктів протягом тисячоліть. «Кожна буханка органічного, не-ГМО-хліба виробляється з пшениці, яку люди від давніх часів змінювали. Кожна склянка молока, отриманого від корови, яку годували травою і не давали гормон росту, походить з корів, яких люди виводили впродовж століть. Усі корови генетично модифіковані. А ті смачні круасани, які ви купили в органічній пекарні? Вибачте, це теж ГМО, незалежно від того, наскільки ви переконані, що вони є органічними», – йдеться у статті.

Автор також радить читачам подивитися, як виглядала кукурудза в тому вигляді, якою її створила природа: «сучасна кукурудза – це результат модифікацій з боку людини протягом багатьох поколінь».

Безпека ГМО – питання суперечливе

Незважаючи на дослідження європейських, британських та агентств охорони здоров’я ООН щодо безпеки генетично модифікованих продуктів, європейські споживачі давно виступають проти них, стверджуючи, що вони корисні лише транснаціональним корпораціям і шкодять навколишньому середовищу, мовиться в Wired.

У США регулятори кажуть, що генетично модифіковані культури не створюють проблеми, оскільки вони ідентичні тим, що розроблені за допомогою традиційних методів крос-селекції. У США генетично відредаговані соєві боби, льон, пшениця та інші культури готуються вийти на ринок вже за рік або два, зауважує автор.

Національна академія наук, інженерії та медицини США два роки тому випустила звіт, який переглядає тисячу наукових робіт на тему ГМО, і не виявила ризиків для здоров’я, зауважує Зальцберг.

Супротивники ж ГМО широко привітали рішення суду ЄС щодо потенційно сумнівної технології. Мют Шимф, який виступає проти ГМО в громадській організації Friends of the Earth Europe, заявив виданню Politico: «Ці нові технології генної інженерії «ГМО 2.0» повинні бути повністю перевірені, перш ніж вони будуть випущені в сільській місцевості та в нашу їжу. Ми вітаємо це знаменне рішення, яке перемагає останню спробу біотехнологічної промисловості підштовхнути небажані генетично модифіковані продукти на наші поля й тарілки».

  • Зображення 16x9

    ​Тетяна Савчук

    Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG