В Україні створюють координаційну раду при президентові з допомоги українським громадянам, яких незаконно утримує у місцях несвободи Росія. Чим конкретно займатиметься ця рада і коли вона запрацює?
Про роботу над створенням координаційної ради при президентові України з допомоги родинам незаконно утримуваних Росією українських громадян повідомила перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко. Віце-спікер закликала членів уряду взяти участь у створенні ради.
Геращенко нагадала, що Кабмін затвердив постанову про підтримку сімей українських політв'язнів, які зможуть отримати до 100 тисяч гривень на рік на оплату адвокатів і квитків для поїздок в місця тримання «в'язнів Кремля».
При Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб можуть створити відділ допомоги родичам політв'язнів і заручників, на функціонування якого планують виділити 90 мільйонів гривень з бюджету.
Перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юсуф Куркчі вважає, що раніше осені координаційну раду створити не встигнуть.
– Вперше цю ініціативу озвучили ще півтора року тому громадські організації, що займаються проблемами сімей політв'язнів. У заяві віце-спікера йдеться про той обсяг допомоги, яку може надавати держава цій категорії осіб. Однак проблема в тому, що координаційна рада не виробляє нормативні акти і не ухвалює закони. Можливо, її зберуть найближчим часом – через місяць-два, але я думаю, що до вересня цю раду не буде створено, це фізично неможливо, поготів що зараз йдуть пошуки формату, в якому правовому полі вона має існувати і якого роду рішення вона має готувати.
Одним із перших рішень цієї ради буде ініціація ухвалення закону, що визначатиме категорію осіб і надаватиме їй певний статус з особливими правами і соціальними пільгами.
Юсуф Куркчі нарікає на те, що, незважаючи на виділення грошей на допомогу політв'язням, відповідного закону ще немає.
Ми шукаємо якийсь альтернативний універсальний законопроект, що вирішить проблеми політв'язнів у Донецькій і Луганській областях, у Криму, в РосіїЮсуф Куркчі
– Ще торік, 13 червня, наше міністерство зареєструвало законопроект у Верховній Раді від імені Мустафи Джемілєва. Однак депутатам не вистачило року для того, щоб розглянути документ у першому читанні, хоча б відправити на доопрацювання. Він пройшов тільки один комітет – із соціального захисту. Зрештою, ми шукаємо якийсь альтернативний універсальний законопроект, який вирішить проблеми політв'язнів у Донецькій і Луганській областях, у Криму, в Росії тощо.
Читайте також: Реакція світу на «в’язнів Кремля» має бути такою ж, як на отруєння Скрипалів – Порошенко
Кримський юрист Ліля Гемеджі перераховує потреби сімей політв'язнів.
– По-перше, це оплата послуг адвоката, оскільки жоден з них не може працювати безкоштовно. Виходить досить велика сума, сім'я влазить в борги або звертається по допомогу до небайдужих громадян. Адвокат – той, хто показує всю несправедливість, всі порушення в Криму щодо в'язнів. По-друге, купівля квитків, щоб поїхати на побачення в колонії, де тримають політв'язнів. Не всі засуджені, частина з них перебувають у СІЗО, і це теж велика стаття витрат, але за фактом не всі сім'ї несуть такі витрати. По-третє, є соціально-побутові потреби сімей – медична допомога, купівля життєво необхідних речей. У Криму дуже багато дітей з інвалідністю, чиї батьки визнані в'язнями совісті. Утимання деяких може обходитися в 30 тисяч рублів на місяць і більше – це майже 15 тисяч гривень. Це крім харчування, одягу і таке інше.
Ліля Гемеджі констатує: хоча 100 тисяч гривень, про які говорила Ірина Геращенко, – чимала сума, але ці гроші не покриють послуги адвоката.
– Напевно, ще постане питання про отримання цієї суми. Я бачу, що тут можуть виникнути певні труднощі – швидше за все, гроші перерахують на рахунок, який мають відкрити громадяни, які живуть у Криму. Ми бачимо, що українська держава проявила свою політичну волю і показує, що ці сім'ї дійсно перебувають під її опікою.
Координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник висловлює обережний оптимізм з приводу створення координаційної ради з питань політв'язнів.
Тут питання бажання влади і політичні міркування, тому все так затягується. Поки ми бачимо тільки рух в сторону рішенняОльга Скрипник
– Ще в 2014 році, коли після арешту Олега Сенцова стало зрозуміло, що будуть політичні процеси, всі ці документи могли з'явитися. Більше того, і правозахисники, і міжнародні експерти від самого початку пропонували проекти таких актів. Я думаю, тут питання бажання влади і політичні міркування, тому все так затягується. Сьогодні теж не можна сказати, що є точна визначеність, що на 100% це вирішить всі питання. Поки ми бачимо тільки рух в сторону рішення. На сайті Кабінету міністрів зазначено, що будуть внесені зміни до постанови №328 від 18 квітня – це саме та постанова, згідно з якою звільнені з полону на Донбасі отримували одноразову допомогу в розмірі 100 тисяч гривень.
Ольга Скрипник уточнює, що після виправлення документа на ці гроші зможуть розраховувати ті, кому потрібна правова допомога, в тому числі в окупованому Криму. Однак правозахисниця зазначає, що для працюючого механізму потрібні процедури, які це регулюватимуть.
– Завдання координаційної ради – не виділяти ці кошти, а, в першу чергу, скоординувати всі державні органи. Наприклад, щоб були єдині списки політв'язнів, щоб давати родичам об'єктивну інформацію щодо справи. Я згодна з тим, що раніше вересня таку раду навряд чи буде створено – в Україні зараз мертвий політичний сезон. Ми зі свого боку подали рекомендації та чекаємо на реакцію влади у вигляді реального положення.
Читайте також: «Заберіть своїх – віддайте наших»: активісти встановили тих, на кого можна обміняти українських політв’язнів
