27 липня Комунарський районний суд Запоріжжя виніс вирок двом неповнолітнім дівчатам, які восени 2017 року вчинили напад на двох учасниць «Фестивалю рівності» та завдали їм тілесних ушкоджень. Нападниць засудили до 2-х років позбавлення волі з випробувальним терміном на один рік. Рішення суду було винесене за статтею 296 Кримінального Кодексу – хуліганство. Раніше запорізькі активісти вимагали розслідувати даний інцидент саме як злочин на ґрунті ненависті, однак суд та правоохоронні органи не взяли їхні аргументи до уваги. Та навіть не зважаючи на це, за даними Amnesty International, запорізький випадок є чи не єдиним в країні, коли подібну справу щодо нападу довели до судового розгляду.
Хронологія подій
30 вересня 2017 року в Запоріжжі в приміщені центру «LOFT Млин» о 16-ій годині мав розпочатися «Фестиваль рівності». Захід проходив у місті вдруге, його відкрито анонсували у соцмережах та в пресі. Програма Фестивалю передбачала різноманітні лекції, кінопокази та виставки. Та за годину перед початком заходу біля воріт до території, де розташовується «LOFT Млин», зібрався натовп із понад сотні молодиків. Більшість із них приховувала обличчя під балаклавами.
Свою присутність біля місця проведення «Фестивалю Рівності» частина з учасників натовпу відмовлялась коментувати. Та були серед них і ті, хто відкрито на камеру знімальній групі Радіо Свобода заявили, що прийшли «розганяти гей-парад». Присутні на місці події поліцейські разом із організаторами фестивалю спробували провести переговори з лідерами молодиків у балаклавах. Ті ж на пояснення організаторів «Фестивалю рівності», що той є культурною подією, і що тема ЛГБТ – лише одна з представлених на ньому, заявили, що їхньою метою є, щоб подібні заходи не організовувалися в місті.
Згодом правоохоронці заблокували службовими автівками ворота на території, де розташований «LOFT Млин», та запускали на неї лише учасників фестивалю. Втім, це не допомогло вберегти активістів від агресії натовпу: на двох учасниць фестивалю вчинили напад, коли вони йшли від розташованої неподалік зупинки громадського транспорту до місця проведення фестивалю. Молодики у балаклавах скористалися газовими балончиками, петардами і фаєрами, після чого поліція почала затримувати їх.
Усього правоохоронці затримали і доставили до найближчого відділку поліції 17 осіб, серед яких були підлітки. За фактом події кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 (хуліганство) Кримінального Кодексу України.
Потерпілих жінок шпиталізували: в однієї з них лікарі діагностували струс мозку, а в іншої – перелом кісток носа та численні забиття. Згодом організатори фестивалю повідомили, що невідомі скоїли напад ще на двох учасниць заходу, які йшли до місця проведення події, але дістатися туди вони не змогли, тому про напад на них стало відомо лише згодом.
Майже одразу запорізькі активісти звернулися до правоохоронців з вимогою кваліфікувати інцидент як злочин на ґрунті ненависті, і розпочали збір підписів під відповідним зверненням до Генпрокуратури, керівництва МВС та Нацполіції.
«Згідно з тим, що написано в статті 151-й (Кримінального кодексу України – ред.), злочини на ґрунті ненависті – це будь-які дії, спрямовані проти людини, пов’язані саме з її або віросповіданням, або національністю, або іншими якимось ознаками, але викликані ненавистю через певні ознаки, які несе певна людина. Тобто сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність також підпадає під ці злочини. Ми ставимо також на меті виявлення організаторів цих безладів, бо існує безліч інформації про те, що деякі люди бачили автобус на автовокзалі перед цим («Лофт Млин», де проходив «Фестиваль рівності», розташований поряд з центральним автовокзалом Запоріжжя), і взагалі ця акція – протестна – має такий характер, що, найімовірніше, людей туди звозили організовано», – заявила 3 жовтня співорганізатор «Фестивалю рівності» Яна Сасіна.
Судова справа
З групи нападників правохооронцям вдалося ідентифікувати лише двох осіб. Як і у випадку з нападом на табір ромів у Львові у червні цього року, ними виявилися неповнолітні. Це студентки місцевих коледжів 17-річна Ірина Бородіна та 16-річна Карина Садовник. Судовий розгляд справи щодо них розпочався наприкінці 2017 року.
«Розгляд справи почався ще у грудні, і в суді вирішили все ж таки залишити 296-у – хуліганство і на 161-у її не перекваліфікували (ред. – порушення рівноправності громадян залежно від расової, національної належності або ставлення до релігії). Підозрювані двічі не з’являлися до суду – переносили процес на два місці уперед, по часу затягували», – розповіла потерпіла Наталя Черкасова.
Інша потерпіла – Юля Плющ – додає: «Мені здається, що всі біди у нашій країні, що багато людей відчувають безкарність. І ось як раз ми боремося проти цього, щоб людина, яка скоїла якийсь злочин, незалежно від того, була б це я чи хтось інший, щоб як людина, що проти закону вчинила, щоб вона понесла покарання, відповідне до законодавства».
В ході судового розгляду обидві дівчини-нападниці визнали свою провину, про що було повідомлено при оголошені судового вироку. Під час заключного слова Карина Садовник заявила, що не має, що додати до озвученого раніше під час суду, а Ірина Бородіна сказала: «Я визнаю свою вину і прошу мене строго не карати, бо я в силу свого малолітнього віку опинилися не в тому місці і не в той час. Прошу не судити мене строго».
Комунарський районний суд Запоріжжя засудив обох нападниць за статтею 296 Кримінального Кодексу України (хуліганство) до двох років позбавлення волі з випробувальним терміном на один рік – через неповнолітній вік обвинувачених. Рішення суду може бути оскаржене впродовж 30 днів від оголошення вироку.
Коментувати справу Карина Садовник, Ірина Бородина та їх батьки відмовилися та заборонили себе знімати. Їх адвокати також на прохання обвинувачених не коментували справу, лише повідомили, що їх клієнти поки не вирішили, чи подаватимуть апеляцією.
На сьогодні, за даними правозахисної організації Amnesty International, запорізький інцидент із нападом на учасниць «Фестивалю рівності» є єдиною в Україні подібною справою, доведеною до суду. Про це правозахисники заявили, коментуючи 27 липня напад на ромський табір, що стався у Львові 23 липня.
«Більшість злочинів, скоєних радикальними угрупованнями, не були належним чином розслідувані правоохоронцями, які не хочуть або не можуть проводити ефективні розслідування, навіть якщо певні угруповання публічно беруть на себе відповідальність за злочини. З цілої низки випадків, за якими стежила Amnesty International, тільки справа про напад на «Фестиваль рівності» у Запоріжжі в серпні 2017 року дійшла до суду. 30 інших нападів не пройшли навіть стадію первинної реєстрації скарги. Крім того, у процесі розслідування злочинів на ґрунті ненависті, влада зазвичай ігнорує дискримінаційні мотиви злочинів. Жертвам майже ніколи не повідомляють про хід розслідування, лишаючи у них враження, що нічого не відбувається. Жоден український високопосадовець публічно не засудив сплеску насильства з боку радикальних ультраправих угруповань», – йдеться у заяві правозахисної організації.
Хто був організатором масових заворушень 30 вересня 2017 року у Запоріжжі, в яких взяла участь значна кількість підлітків, наразі невідомо. Жодна організація чи рух публічно не взяла на себе відповідальність за спробу зриву «Фестивалю рівності».
