Львів – Троє студентів із Гонконгу на місяць приїхали в Україну. Своїми враженнями про державу, спілкування з українцями та про українські традиції діляться з друзями, щоб познайомити з невідомою для них державою. Що найбільше зацікавило і здивувало молодих гонконгців? Чому для мандрівки обрали саме Україну?
Джейк Вонґ (Jack Wong ) – вивчає психологію, Кріс Енґ (Chris Ng) – точні науки, Томмі Янг (Tommy Yeng ) – соціологію. Вони вибороли право, а радше заслужили своїм навчанням і волонтерською діяльністю те, що уряд Гонконгу профінансував їм мандрівку за кордон через YMCA – найбільшу всесвітню організацію для розвитку молоді. Вони обрали невідому для них державу в центрі Європи.
Це цікаво, бо це Східна Європа, добра можливість пізнати щось. Я люблю музику і щасливий, що у Львові, а це музичне місто
– Я обрав Україну, тому що у моїй країні це невідома держава, таємниця, тому хотів би більше дізнатись про Україну. До того ж хочу займатись волонтерською діяльністю в офісах YMCA в інших країнах.
– Я вибрав Україну, Львів, через програму, організовану в Гонгконзькому університеті. Це цікаво, бо це Східна Європа, добра можливість пізнати щось. Я люблю музику і щасливий, що у Львові, а це музичне місто. Це мій перший досвід перебування в країні Східної Європи.
– Поїздка в Україну – це моя четверта мандрівка цього року. Джек хотів приїхати в Україну, а Кріс спершу думав про Білорусь, я обрав Сінгапур. Але не вийшло і мені інші країни запропонували. Україна була найбільш привабливим варіантом. Бо це європейська країна, таємнича держава і не дуже багато людей із Гонконгу тут побували. Це гарний досвід пожити за кордоном і повчитись в українців, – говорять студенти.
Гонконгці ходили на прощу в Зарваницю
Студенти з Гонконгу живуть у Львові, тут провели тижневий літній табір для школярів, де навчали їх китайської та англійської мов, розповідали про свою країну і традиції, спілкувались молоді мандрівники і зі своїми українськими ровесниками. А ще побували у Карпатах на справжньому гуцульському весіллі, майстер-класі трембітарів, сплавлялись на човнах Черемошем і навіть були на прощі в Зарваниці, де дорогою вперше скуштували страви, приготовані на польовій кухні. Що їм найбільше запам’ятається?
– Львів є містом, яке мені найбільше подобається. Це Мекка, дуже енергійне місто, багато молодої сили, все тут приємне, недороге. У нас кава 9 доларів! А ще тут спокійно. Україна має інший стиль життя, аніж в азійських містах. І люди тут приємніші, аніж в Гонконгу. Якщо тобі потрібна допомога, то можна попросити. Навіть якщо українці не дуже добре спілкуються англійською, вони намагаються допомогти.
– Найбільше мені тут подобається клімат. З усіх європейських країн тут найбільш комфортно. Влітку у нас в Гонконгу дуже і дуже гаряче, волого. А ще ціни значно нижчі, аніж вдома. А ще дуже смачні голубці, вся кухня смачна.
Львів туристичне місто, але 70% не можуть спілкуватись англійською. Якби це можна було вирішити, то більше б їхали туристи
– Львів туристичне місто, але 70% не можуть спілкуватись англійською. Якби це можна було вирішити, то більше б їхали туристи і від нас. Іноді ми користувались ґуґл-перекладачем, щоб порозумітись із людьми. А ще тут діти бавляться на вулицях, є вуличні музиканти, можна взяти каву й послухати музику. І це фантастично, бо я такого не пробував у Гонконгу.
Перш аніж вирушити в Україну, молоді люди дізнались якомога більше інформації про країну і, зокрема, Львів. Вони розуміли, що тут відбуваються бойові дії на Донбасі, але цей факт їх не зупинив.
– Війна на сході країни, а ми зупинились у західному регіоні. А тут безпечно. І навіть, якби ми поїхали в східну частину України, нам би теж нічого не загрожувало, і про це я розповім удома. Я шукаю більше інформації про цей конфлікт. Ось знаємо, що російська влада затримала українця Сенцова, чому він голодує намагаємось зрозуміти. У Гонконгу ми не цікавились Україною, бо це так далеко.
Більшість новин, які ми отримуємо в Гонконгу про Україну, – це про збройний конфлікт, але дуже мало інформації
– Більшість новин, які ми отримуємо в Гонконгу про Україну, – це про збройний конфлікт, але дуже мало інформації. До візиту сюди я нічого не розумів про те, що відбувається в Україні.
– Коли тут живеш певний час, то можеш відчути напруження між двома сторонами, дізнатись про почуття людей, які тут живуть, – кажуть студенти з Гонконгу Джейк, Кріс, Томмі.
Студенти з Гонконгу розповіли, що мандрувати у різні країни для них, передусім, це нові емоції і пізнання світу та людей. Тим часом, спілкуючись з українською молоддю, вони розповідали про систему освіти на батьківщині. Адже Гонконг у десятці лідерів серед країн азійського регіону, де на освіту дітей, від початкової до вищої, витрачають найбільше грошей. Держава покриває 60% оплати за вищу освіту, а решту платять із власної кишені, зазвичай беруть кредит у банку.
«Ми платимо 40% лише на бакалавраті, а це 4 роки. Далі магістерська програма, на яку більшість не можуть вступити. Люди в Гонконгу не можуть поєднувати роботу з навчанням, бо це важко. Держава, тим часом, дає низькі кредити на навчання, але здебільшого коштами допомагають батьки. Середній клас у Гонконгу може дозволити відправити на навчання дітей. Кожного року ми маємо платити 5000 доларів США за навчання. І держава повертає частину з них. Після закінчення навчання я змушений віддавати гроші державі. Гроші ми також отримуємо з part time роботи. Мої батьки покривають мені 100 доларів на транспорт у місяць. Також я працюю. Після закінчення університету ми йдемо у спеціальний центр, де навчаємо інших студентів. Між студентами – велика конкуренція», – розповів Джейк Вонґ.
Молоді люди з Гонконгу ще відвідають Київ і Чорнобиль, а Кріс Енґ побуває на семінарі на Одещині.
