Основними і реальними гравцями на президентських перегонах будуть Петро Порошенко і Юлія Тимошенко, стверджує експерт газети «День» політолог Віктор Небоженко. Йому б хотілося появи третього кандидата, але поки такого не видно. Політолог вважає, що навряд чи це буде Анатолій Гриценко, тому що він на тлі вольової Тимошенко і сильного Порошенка виглядає як продавець квитків. Небоженко прогнозує, що на третє місце може вийти Юрій Бойко, виходячи з можливостей і спираючись на виборців півдня і сходу України. Але, на думку експерта, йому це не надто й потрібно, він іде на вибори, тому що це потрібно Москві. Плюс потім за півроку парламентські вибори, які потрібно використовувати для того, щоб провести солідну фракцію до Верховної Ради. Другим на президентських виборах Бойко навряд чи буде. Але це можливо, якщо Путін доб’ється, щоб першими гравцями були Тимошенко і Бойко, переконаний експерт.
Війна не буде головним питанням на цих виборах, стверджує «Газета по-українськи». Соціальні проблеми хвилюють людей більше. Відтак, як прогнозує видання, у першу чергу кандидати говоритимуть про зарплати та комунальні тарифи. Під час передвиборної кампанії «Батьківщина» звертатиметься до соціальних проблем. Війну в патріотичних цілях згадуватиме «Блок Петра Порошенка». У негативному контексті про неї говоритимуть колишні регіонали, – переконує експерт газети політолог Петро Олещук. «Опоблок» працюватиме на людей, які готові на мир за будь-яку ціну. Юрій Бойко часто зазначає, що економіка занепала саме через війну. Тому треба будь-що припинити бойові дії – і вона почне розвиватися. Іншим політичним силам треба зберегти баланс між патріотизмом та ідеєю миру. Намагатимуться запропонувати такі поступки, які зацікавлять якомога більше виборців. Тут важливо вгадати, які саме, зазначає видання.
Щойно вщухли баталії довкола мораторію на експорт лісу-кругляка, як тут же в інформпросторі з’являются новини, що Міністерство економічного розвитку та торгівлі змушене воювати з ЄС за доступ українських металів на європейський ринок. Як інформує газета «День», відразу щодо 11 позицій товарів української металургії ЄС, раптом, вирішив захиститися квотами. Все, що поверх квот – обкласти митом у 25%. І це попри те, що Україна має чинну Угоду про зону вільної торгівлі. В сухому залишку місяці гострих дебатів та ультиматумів з боку ЄС, засвідчили: Європа щодо себе і Європа щодо України – це дві різні Європи. Від такої політики і саму Європу штормить, і в Україні поширюються антиєвропейські настрої. Відтак, ймовірність реваншу проросійських сил на чергових парламентських виборах в Україні вже не виглядає такою примарною. І причина цьому не лише неспроможність українських політиків, які транслюють прозахідний курс, а й у неоколоніальності у поведінці європейських публічних осіб у питаннях, які стосуються України, наголошує видання у статті «Етап великих випробувань».
А в публікації «Чи допоможуть Україні ілюзії щодо «благородного Заходу»?» інший дописувач газети «День» стверджує, що Європі гроші сьогодні знову важливіші за будь-яку демократію, і це те підґрунтя, на якому вона знайде спільну мову з яким завгодно диктаторським режимом. Захід, якби хотів, уже давно міг би поставити Путіна на місце. Але не хоче. А навіщо, коли від будь-якого тоталітарного «крокодила» можна отримати добру копієчку? Автор статті стверджує, що зухвалість і нахабність Путіна – це відображення слабкості, продажності і безпринципності західних політиків. Не Путін сильний, а сучасні європейські лідери у своїй масі слабкі, боязкі і жадібні, а Черчилля серед них немає.
Українська сторона не погодилася на пропозицію «Газпрому» щодо підписання з ним мирової угоди і збільшила суму позову до 12 мільярдів доларів, інформує газета «Україна молода». Як стверджує видання, чергова «газова війна» між Україною та Росією – у самому розпалі. І хоча до її завершення ще дуже далеко, цього разу українці вже не є хлопчиками для биття, а, навпаки, намагаються домінувати у битві. Зараз – за всіма офіційними документами – заборгувала не Україна, а винні їй. Тож завдання, яке нині намагається розв’язати «Нафтогаз України», – як змусити Росію платити за рахунками. Коли це стане можливим, йдеться в матеріалі «Мир – лише після капітуляції».
