Брюссель – Минулого року Чорногорія стала 29-м членом НАТО. На минулотижневому саміті лідерів цієї організації до вступу запросили й іншу балканську державу – Македонію, яка нарешті владнала тривалу суперечку з Грецією навколо своєї назви. Тим часом, Грузія, яка ще з часів «Трояндової революції» наполегливо прагне вступу до Альянсу, з року в рік отримує тільки запевнення, що двері НАТО для неї відчинені. Навіть при тому, що задля набуття членства Тбілісі вже зробив навіть більше за обидві країни Балкан.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наполягає на тому, що Грузія одного дня неодмінно приєднається до найбільшого в світі альянсу з безпеки, незважаючи на тиск з боку Росії, та проблеми із сепаратистськими регіонами Абхазії та Південної Осетії.
Голова Північноатлантичного альянсу нині, виступаючи разом із новопризначеним прем’єр-міністром Грузії Мамукою Бахтадзе, заявив, що Альянс 29 країн цілком підтримує територіальну цілісність Грузії, включаючи Абхазію та Південну Осетію, і наголосив на тому, що НАТО вітає євроатлантичні прагнення грузинів.
«На минулотижневому саміті всі 29 країн-союзниць знову підтвердили, що Грузія буде членом НАТО, – заявляє генсекретар. – Але для цього треба, щоб там тривали реформи, модернізувався сектор безпеки й оборони. Треба реформувати судову систему, а також продовжувати підготовку й підвищувати стандарти грузинських збройних сил. НАТО у цьому процесі їй допоможе».
Експерти звертають увагу на те, що, незважаючи на важливий внесок Грузії в операції НАТО, альянс навряд чи надасть цій державі членство до того часу, доки триває конфлікт між Грузією та регіонами Абхазії та Південної Осетії, яким Росія після короткотривалої російсько-грузинської війни 2008 року надає фінансову та військову підтримку.
Тим часом, прем’єр-міністр Грузії Мамука Бахтадзе у Брюсселі подякував країнам НАТО за підтримку територіальної цілісності його країни.
«Ми вдячні союзникам за ту допомогу, яку вони надають, задля того, аби Росія відкликала своє рішення щодо так званої «незалежності» регіонів Грузії – Абхазії та Південної Осетії.
Росія не має жодного права диктувати сусідам, що їм робити – голова НАТО
Росія не має жодного права ухвалювати рішення від імені своїх сусідніх держав, а долю майбутнього членства Грузії в НАТО вирішуватимуть тільки 29 країн-союзниць та сама Грузія. Так коментує генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ заяву російського президента Володимира Путіна, в якій він застерігає, що можливий вступ у НАТО України і Грузії «є прямою загрозою національній безпеці» Росії.
Росія не має жодного права ухвалювати рішення щодо того, що мають робити її сусідиЄнс Столтенберґ
«Росія не має жодного права ухвалювати рішення щодо того, що мають робити її сусіди. Грузія, як суверенна й незалежна країна має право вибору свого власного шляху, включно з тим, до яких безпекових установ вона хоче вступати й підтримувати. Неприйнятно казати сусідам, що їм робити, а що – ні», – заявив Столтенберґ на зустрічі в штаб-квартирі НАТО із новопризначеним прем’єр-міністром Грузії Мамукою Бахтадзе.
«Так відновлюється стара уява про сфери інтересів, коли великі держави були здатні вирішувати, що робити, а що ні меншим сусідам. Думка, що те, що грузини хочуть вирішувати демократичним шляхом, може бути загрозою чи провокацією для Росії – цілком помилкова. І тільки 29 країн НАТО і сама Грузія, як країна-кандидат, ухвалюють рішення, коли вона приєднається до Альянсу», – каже генсекретар НАТО.
Прем’єр-міністр Грузії Мамука Бахтадзе зі свого боку додає, що набуття членства у НАТО зробить весь регіон безпечнішим.
«Членство в НАТО не націлене проти когось, а служить тому, аби зробити наш регіон сильнішим, передбачуванішим та безпечнішим», – зауважив Бахтадзе.
Російський президент Володимир Путін в інтерв’ю американському телеканалу Fox News після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом заявив, що його держава відреагує «вкрай негативно» на можливе приєднання України та Грузії до НАТО, бо це «є прямою загрозою національній безпеці» Росії. У відповідь на цей коментар президент Грузії Ґіорґі Марґвелашвілі заявив, що Тбілісі не відмовиться від намірів стати членом НАТО.
«Ми, на жаль, вже давно це чуємо, – заявив Марґвелашвілі в Тбілісі. – Для мене це вкрай неприємно, але подібна позиція президента Росії не новина».
При цьому президент Грузії ще раз наголосив, що країна «не зрадить своєму вибору стати членом НАТО», а також нагадав про «тверду підтримку Грузії з боку Альянсу на останньому саміті в Брюсселі». Він наголосив на тому, що «всі 29 держав Альянсу озвучили конкретне послання до Росії, закликавши її вивести свої війська з території Грузії».
Грузії слід проявити терпіння та наполегливість – брюссельський експерт
Аналітик із питань України та Грузії при Європейському політичному центрі Аманда Поль нагадує, що грузини є значними вкладниками у трансатлантичну безпеку.
«Тбілісі зарекомендував себе як надійний партнер НАТО, який поділяє спільні цінності та інтереси. Вони подекуди навіть більше долучилися до місій НАТО, ніж багато повноцінних членів цієї організації, а також витрачають чимало коштів на оборону, як того вимагають правила Альянсу», – пише Поль.
Аналітик наголошує, що Грузія істотно модернізувала свої збройні сили та покращила оперативну сумісність із силами НАТО, ставши найбільшим контрибутором в місії НАТО в Афганістані. Грузія – єдина країна, яка не є членом НАТО, але бере участь в натовських силах швидкого реагування. Нарешті, саме грузини перебувають серед привілейованих партнерів із розширеними можливостями, тобто, отримують всі ті блага, які надає щит НАТО, за винятком питання колективної безпеки.
«І хоча жодна з краї-претендентів не має стількох ініціатив із НАТО, просуванню до повноцінного членства заважає питання: як на це відреагує Росія», – зауважує Аманда Поль, додаючи, що суперечності та розколи всередині НАТО, відсутність надійної стратегії щодо Росії та наростаюча трансатлантична напруженість означають, що членство Грузії в блоці ще не близько.
«Грузії доведеться проявити стратегічне терпіння й наполегливість», – вважає брюссельський аналітик.
