Брюссель – На саміті НАТО, який триває у Брюсселі 11 та 12 липня, президент США Дональд Трамп скритикував деяких європейських союзників – насамперед Німеччину – за недостатні витрати на оборону. В той же час генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, наголошуючи на справедливості закидів щодо недостатніх витрат на оборону в Європі, запевняє, що європейські союзники США вже витрачають більше. Також лунають голоси серед країн НАТО, що не варто розцінювати риторику президента США як серйозну загрозу єдності всередині НАТО.
Буквально в переддень саміту НАТО було домовлено про робочий сніданок у резиденції американського посла в НАТО з участю Дональда Трампа та Єнса Столтенберґа. Тон одразу задав президент США – деякі журналісти не очікували такої різкої тональності, хоча саме питання – потреба збільшення витрат на оборону – є «фішкою» американського лідера вже тривалий час.
Трамп гостро розкритикував енергетичну співпрацю члена НАТО Німеччини з Росією і заявив, що через це «Німеччина повністю контролюється» Москвою.
Німеччина має величезні угоди по нафті і газу з Росією, і ми маємо захищати її від Росії, а Німеччина йде і платить мільярди й мільярди доларів на рік РосіїДональд Трамп
«Маю сказати і вважаю це прикрим, що Німеччина має величезні угоди по нафті і газу з Росією, і ми маємо захищати її від Росії, а Німеччина йде і платить мільярди й мільярди доларів на рік Росії. Отже, ми (США) захищаємо Німеччину, захищаємо Францію, захищаємо всі ці країни, а багато країн укладають угоди з Росією по газопроводах і платять Росії мільярди доларів», – сказав Трамп під час зустрічі зі Столтенберґом.
Президент США додав, що через угоди з Росією Німеччина, за його словами, потрапить під контроль Москви.
«Я вважаю це недоречним. Колишній канцлер Німеччини (Ґергард Шредер – ред.) очолює газогінний проект, яким постачається газ. Це призведе до того, що 70 відсотків поставок газу Німеччині буде контролюватися Росією… Німеччина повністю контролюватиметься Росією, бо отримуватиме між 60 та 70 відсотків енергоносіїв із Росії через новий газопровід (Північний потік-2 – ред.)», – додав Трамп.
Питання витрат як іспит на відданість НАТО
Столтенберґ пояснював, що європейські союзники зобов’язались збільшити витрати на оборону на 266 мільярдів доларів до 2024 року і що нині зростання асигнувань на оборону вже «найбільші за цього покоління».
На запитання Трампа, чому це робиться, Столтенберґ відповів, що це «завдяки лідерству» Трампа і його постійним сигналам на тему потреби збільшувати оборонні бюджети.
Ще на саміті НАТО в Уельсі чотири роки тому було домовлено, що союзники мають збільшити витрати на оборону до принаймні двох відсотків від ВВП. Нині США витрачають на оборону 4,2 відсотки ВВП, і на них припадає 70 відсотків усіх витрат 29 членів НАТО.
Щодо тенденцій, то чотири роки тому лише три країни в НАТО витрачали більш ніж два відсотків, а нині – вісім країн.
Багато хто розглядає питання обсягів витрат на оборону як своєрідне випробування на відданість НАТО та союзницьким відносинам.
«НАТО є таким же важливим сьогодні, як і відданість Сполученого Королівства залишається такою ж непохитною, як і раніше, і ми показали це, звичайно, своїм прикладом виконання цілей НАТО, витрачаючи два відсотки нашого ВВП на оборону і в оборонному бюджеті витрачаючи 20 відсотків на озброєння, і тим, що ми розташували тисячі наших військових для участі в операціях НАТО», – сказала прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей, прибувши на саміт.
Питання оборонних витрат розглядають на цьому саміті як одне з тих, що останнім часом ускладнюють відносини США та їхніх європейських союзників – серед них є й питання митних тарифів, кліматичних змін, ставлення до Ірану тощо.
У заочну дискусію з Трампом вступив за день до саміту голова Європейської ради Дональд Туск. На прес-конференції після підписання нової угоди про співробітництво між ЄС та НАТО 10 липня у Брюсселі він сказав, звертаючись до американського політика, що «в Америки немає і не буде кращого союзника, ніж Європа».
«Дорога Америко, цінуйте своїх союзників – адже у вас таких не багато», – наголосив Туск, водночас закликавши європейські країни «більше витрачати на свій захист».
В інтерв’ю Радіо Свобода міністр закордонних справ Латвії Едґарс Рінкевичс закликав не драматизувати розбіжності між США та європейськими союзниками, бо «проекти документів і рішення – це одне, а риторика – це інше».
На питання, як ці запальні дискусії сприймаються в країнах, які є сусідами Росії і яким дуже залежить на єдності альянсу, керівник дипломатії цієї балтійської країни відповів: «Знаєте, ми вже звикли до складного життя і ми звикли до цього, тому не ставимося істерично до цього. Ми просто хочемо працювати з нашими партнерами, хочемо бути голосом здорового глузду, ведучи мову з нашими північноатлантичними і європейськими партнерами, закликаючи до рішення, яке б влаштувало всіх і щоб воно посилило євроатлантичну єдність».
«Північний потік-2» і НАТО
Єнс Столтенберґ сказав у день відкриття саміту, що на питання газогону «Північний потік-2» є різні погляди.
«Не НАТО має вирішувати це питання, яке належить до прерогативи національних урядів. Але союз НАТО звертав увагу на питання енергетичної безпеки, бо ми розуміємо, що взаємна залежність між енергетикою та безпекою має значення. Ми вказали на важливість диверсифікації джерел енергопостачання, щоб наші енергосистеми були витривалими», – сказав Столтенберґ.
Україна давно виступає проти «Півчнічного потоку-2», вважаючи його політичним проектом, а не енергетичним.
Позиція США точно така ж, як і в України. Ми вважаємо, що цей трубопровід – це російська голка, на яку сідає ЄвропаВадим Пристайко
«Протягом сніданку Столтенберґа із Трампом тривалий час розмова велася про трубопровід «Північний потік-2», про який ми багато разів попереджали. Позиція США точно така ж, як і в України. Ми вважаємо, що цей трубопровід – це російська голка, на яку сідає Європа. Наявність різних шляхів – це один із мінімальних заходів безпеки для ЄС», – сказав журналістам голова місії України при НАТО Вадим Пристайко, додавши: «Приємно, що США поділяють цю точку зору. Хоча ми б не хотіли, щоб це обговорювалося у такому широкому колі, бо це не посилює іміджу альянсу. Разом із тим, якщо це дійсно настільки дозріле питання, що нашого голосу недостатньо і для цього потрібно, аби про це казав президент США, -- то цей сигнал сьогодні був донесений».
