У грудні 2017 року Стокгольмський арбітраж прийняв остаточне рішення у суперечці між українським «Нафтогазом» і російським «Газпромом». Українська компанія отримала безперечну перемогу. «Газпром» з цим не погоджується і намагається затягувати процес виплати боргів. Так і не дочекавшись виконання попереднього рішення Стокгольмського арбітражу, «Нафтогаз» минулого тижня подав ще один позов проти «Газпрому».
Старий Стокгольм
Відповідно до грудневого рішення Стокгольмського арбітражу, українська компанія виграла 4,63 мільярда доларів за позовом про недобросовісне постачання узгоджених обсягів блакитного палива російською стороною. Звинувачення «Нафтогазу» російським монополістом у крадіжці транзитного газу арбітраж відхилив. Із 4,63 мільярда доларів арбітри вирахували близько 2 мільярдів за газ, який «Газпром» продав Україні в 2013–2014 роках. Після цього «Газпром» мав сплатити 2,56 мільярда доларів українській компанії. Втім, свою поразку російський монополіст не визнає і відмовляється платити борги.
«Ми очікуємо, що «Газпром» виконає вимоги арбітражу. Нам відомо, що у «Газпрому» багато ліквідних активів в Європі, з яких ми можемо стягнути гроші. Тому не думаю, що вони не виконають рішення», – заявляв комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко на початку березня в ефірі телеканалу ZIK. Однак прогнози Вітренка не виправдались. «Газпром», схоже, не лякають ані щоденний штраф близько 500 тисяч доларів за несплату боргу, ані перспективи арешту активів. Не дивує «Газпром» і той факт, що згідно зі старим контрактом з «Нафтогазом», рішення Стокгольмського арбітражу остаточне і не підлягає оскарженню.
Поки активи «Газпрому» арештовують в США, Британії та Нідерландах, намагаючись отримати довгоочікувані 2,56 мільярда доларів, «Нафтогаз» вирішив додати російській компанії головного болю. Минулого тижня «Нафтогаз» подав новий позов на «Газпром» в Стокгольмський арбітраж з вимогою переглянути тарифи на транзит газу територією України з 2013 року.
Новий позов та очікування «Нафтогазу»
«Цього разу (арбітражний процес – ред.) про перегляд транзитного тарифу на 2018-2019 рік. Ми маємо на це право, що було підтверджено у рішенні попереднього арбітражу по транзитному контракту», – пише Юрій Вітренко на своїй сторінці в Facebook. Розмір нового позову – майже 12 мільярдів доларів, але, за словами Вітренка, суму буде зменшено, якщо «Газпром» «забронює потужності на транзит після 2019 року та/або якщо він перестане блокувати транзит газу з Середньої Азії та експорт інших компаній з Росії».
Загальна сума вимог української сторони під час попереднього арбітражу складала близько 30 мільярдів доларів. Навряд чи «Нафтогазу» варто очікувати на повну компенсацію вимог і зараз. Так само не варто очікувати і послаблення тиску з боку «Газпрому», який невтомно подаватиме позови в арбітраж у відповідь.
Як, наприклад, позов росіян щодо розірвання контрактів від 2009 року на постачання і транзит газу. Для «Газпрому» такі справи навряд чи будуть вдалими – до завершення контрактів залишилось лише півтора року і всі вони можуть піти на арбітражний процес. Тому подібні заяви – здебільшого тиск і гра на нервах.
Так чи інакше, експерти прогнозують позитивне для «Нафтогазу» рішення Стокгольмського арбітражу. «Враховуючи те, що «Нафтогаз» вже виграв транзитну справу проти «Газпрому», ця друга справа виглядає просто продовженням. Хоча я не можу оцінити точні цифри, було б дивним, якщо «Нафтогаз» не виграє достатньо багато», – розповідає «Голосу Америки» аналітик Atlantic Council Андерс Ослунд.
Стокгольмський арбітраж може і відхилити позов, але навряд чи цього разу. В чинному контракті є норма, яка дозволяє переглянути тариф, якщо на газовому ринку Європи відбулись суттєві зміни або коли тариф не відповідає європейському рівню.
Повернення боргів
Щоб Стокгольмський арбітраж не перетворився на іміджевий атракціон найбільших нафтогазових компаній України та Росії, його рішення мають виконуватись. Російська ж компанія замість цього звинувачує арбітраж в упередженості, подає зустрічні позови та відмовляється платити борг. Забирати цей борг «Нафтогаз» намагається в національних судах країн, де є активи «Газпрому».
Оскільки «Газпром» володіє величезними активами за кордоном у країнах ЄС, «Нафтогазу» має бути порівняно легко забрати заборгованість «Газпрому» в європейських країнахАндерс Ослунд
«Оскільки «Газпром» володіє величезними активами за кордоном у країнах ЄС, «Нафтогазу» має бути порівняно легко забрати заборгованість «Газпрому» в європейських країнах», – вважає Ослунд. На його думку, вартість судових витрат складає кілька мільйонів доларів, але претензії «Нафтогазу» значно більші за цю суму.
«Невиконання «Газпромом» рішення арбітражу – ганьба», – додає експерт.
За приблизними підрахунками, до 2,56 мільярда доларів боргу російської компанії з 1 березня, коли закінчився 90-денний термін після оприлюднення рішення Стокгольмського арбітражу, додалось ще 68 мільйонів доларів штрафу за невчасну сплату.
«Це тактика зволікань з боку «Газпрому». Вони («Газпром» – ред.) розуміють, що платити раніше чи пізніше доведеться. В контракті з «Нафтогазом» зазначено, що рішення арбітражу остаточне і підлягає виконанню», – розповідає «Голосу Америки» президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.
На його думку, «Газпром» складається з двох умовних частин – комерційна структура, яка розуміє, що платити доведеться, та політична структура, яка сидить в Кремлі і дала директиву на ігнорування і зволікання.
Така поведінка «Газпрому» шкодить і іміджу самої російської компанії – переконана президент DiXi Grouр Олена Павленко. «Спроби поставити під сумнів висновок Стокгольмського арбітражу повертаються проти «Газпрому» втратою репутації в ЄС. Отже, європейські партнери дедалі чіткіше розумітимуть, що компанія може порушити будь-яку угоду, а домовлятись з нею про «гарантії» неможливо», – розповідає Павленко.
Розуміючи необхідність виконання рішення арбітражу, російський монополіст навіть відобразив резерв в 2,6 мільярда доларів у своїй звітності за минулий рік. Втім, сценарій «Газпрому» – ігнорування та зволікання, тому цілком очікувано, що стокгольмська історія продовжуватиметься принаймні до закінчення строку поточних контрактів в 2020 році.