Востаннє значне підвищення тарифів на міський транспорт було в 2015 році. Тоді ціна одноразової поїздки у метрополітені виросла вдвічі – з 2 гривень до 4. У липні 2017-го ціна виросла ще на гривню. Тепер Київська влада хоче підвищити одноразовий проїзд до 8 гривень за поїздку. Пільгові категорії далі користуватимуться транспортом безкоштовно. Хоча зростання ціни анонсували вже з 14 липня, на сайті Київської міської державної адміністрації (КМДА) поки що опублікований лише проект розпорядження про зміну тарифів. Радіо Свобода запитало в економістів, чи виправдане подорожчання проїзду, чому це відбувається саме зараз та куди мають витратити зароблені кошти.
15 травня міська влада анонсувала підвищення тарифів. Наступного дня на сайті КМДА з’явилися пояснювальні записки з обґрунтуванням необхідності підвищення тарифів у транспорті.
У документі зазначено, що частка пільгових перевезень у 2017 році складала 26% від загальної кількості пасажирів. Тобто четверта частина користувачів підземки за проїзд не заплатила. З бюджету ці кошти відшкодували не повністю, а лише на 82%.
У записці головний економіст метрополітену Максим Демченко наводить формулу, за якою обраховують ціну одноразової поїздки.
Для цього повну собівартість перевезень усіх категорій пасажирів додають до суми планового прибутку і ділять на загальний обсяг перевезених пасажирів, прогнозований підприємством.
У 2018 році підприємство планує перевезти 498 500 тисяч пасажирів, з них пільговиків – 25%.
Експерт: рентабельність без підвищення тарифу є неможливою
Старший економіст Центру економічної стратегії Оксана Затворницька зазначає, що минулого року майже кожна друга муніципальна компанія електротранспорту була рентабельною. При цьому середній рівень рентабельності компаній становив -1,5% за 2017 рік.
«Щороку невпинно скорочуються обсяги роботи міського електричного транспорту (-1,2% за 2017 рік) через дублювання маршрутів громадського та комерційного транспорту та виходу з ладу рухомого складу. Як наслідок, поступово скорочується відсоток покриття витрат за рахунок реалізації квитків: із 33% у 2015 році до 28% у 2017-му. А це, в свою чергу, вимагає більшого фінансування з боку місцевих бюджетів (в середньому на 170% більше ніж у 2016 році), ресурс яких й без того є доволі обмеженим», – коментує Затворницька.
Експерт вважає, що утримати рентабельність транспорту без підвищення тарифу неможливо, оскільки протягом останніх 2-3 років ринок послуг громадського транспорту поступово зменшується.
«Зараз підприємства електротранспорту щодня використовують до 70% інвентарного рухомого складу. Решта перебуває в неексплуатаційному стані або не виводиться на лінію з міркувань скорочення попиту на послуги муніципального транспорту», – каже економіст.
Чому тарифи не підвищують поступово?
Економіст Борис Кушнірук зазначає, що тарифи ростуть виправдано, оскільки вони залишалися незмінними в той час, коли піднімалися ціни на паливо та енергоносії.
Через зміну тарифу на електроенергію, у 2018 році метрополітен витратить на 4% більше коштів на електрику, ніж у 2017 році.
Причиною того, чому ціни зростають саме зараз, а не підвищувалися поступово раніше, економіст вважає політику, адже зростання цін – це завжди непопулярні кроки.
Кушнірук вважає, що має існувати жорсткий алгоритм того, коли треба підвищувати тарифи, незалежно від політичної ситуації.
«В якийсь момент підвищення стає необхідне. Зарплата, наприклад, у Києві вже 12 тисяч гривень, а отже зростають витрати на всіх працівників. Якщо їм не платити, вони просто йдуть, їдуть за кордон», – каже Кушнірук.
За його словами, столиця зіштовхується із тим, що громадським транспортом користуються не лише кияни, а й туристи, працівники з інших міст, а це економічно не є доцільним. У той же час, вважає експерт, пільгові категорії також мають платити частину суми за проїзд.
«Плата за проїзд для пільговиків має бути, наприклад, 50% від суми, а не безкоштовно. Так, принаймні, можна проконтролювати, скільки таких людей перевезли за добу. А поки облік не ведеться, ми не знаємо, які це витрати», – зазначає економіст.
Кличко каже про можливу транспортну кризу
Міський голова столиці Віталій Кличко запевняє, що без підвищення тарифів – не уникнути кризи у транспортній сфері столиці.
Кличко пояснив, що міська влада змушена ухвалювати «непопулярні рішення» бо комунальні транспортні підприємства міста працюють у збиток.
Гроші, які отримають від підвищення ціни на проїзд, витратять на розвиток транспортної інфраструктури, ремонт і закупівлю рухомого складу, підвищення заробітних плат працівникам комунальних транспортних підприємств. Крім того, у міськраді сподіваються, що так зможуть зменшити суму дотацій з бюджету.
Зараз ремонту потребують рухомий склад метрополітену, потрібно придбати нові вагони та відремонтувати 13 станцій метро, зазначено на сайті КМДА.
У комунальному підприємстві «Київпастранс» кажуть, що середня зарплата їхніх працівників зараз на рівні 8 тисяч гривень. Ця сума зросла на 40% у 2017 році. Тим не менш, проблема із кадрами у компанії існує вже кілька років.
У прес-службі підприємства розповідають, що мають понад 2500 тисячі вакансій в автобусних парках всього міста.
Шукають водіїв, електриків, слюсарів, працівників відділу комунікацій та літературного редактора. За рахунок підвищення тарифів на проїзд тут дійсно сподіваються на збільшення заробітних плат працівникам.
Середня зарплатня у КП «Київський метрополітен», за даними офіційного сайту КМДА, минулого року була 10 567 гривень.
Середній рівень зарплат у Києві у 2017 році був на рівні 11 135 гривень.
Хто критикує підвищення тарифів
Член правління громадської ради при КМДА Олександр Лисенко наголошує, що причини підвищення тарифів, які опубліковані на сайті КМДА, недостатньо обґрунтовані. Крім того – місцева влада не прозвітувала, куди витратила кошти від попередніх підвищень тарифів.
«Можливо, тариф справді потрібно піднімати, але підприємства мають звітувати, що саме за ці гроші зробили. Зараз не йде мова про те, що ці кошти спрямують на нові вагони, інновації, електронний квиток. Ці кошти потрібні тільки для того, щоб галузь працювала. Далі без кондиціонерів і з поламаними автобусами», – каже Лисенко.
Він також зазначає, що на сайті КМДА проводили громадське обговорення, яке залишилося без належної уваги. Так, участь в обговоренні взяли 1289 користувачів, з яких лише 294 підтримали проект підвищення тарифу.
Сайт КМДА повідомляє, що 25 травня 2018 року відбулася зустріч із громадськістю щодо перегляду тарифів на перевезення у міському пасажирському транспорті.
Хоча, як пише офіційний сайт, на зустрічі були представники громадськості, у новині процитували лише посадовців, які обґрунтовують доцільність підвищення тарифу.
Проти підвищення тарифу виступають депутати фракції ВО «Свобода», які розробили окремий проект рішення про заборону підняття ціни на транспорт.
Крім того, не всім киянам до вподоби підняття ціни на громадський транспорт. У коментарях до записів у соціальних мережах у КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен» більшість скаржиться на надмірну кількість пільговиків та відсутність єдиного електронного квитка.
