Гості програми «Ваша Свобода»: Олена Сотник, народний депутат, секретар комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції; Олександр Хара, експерт ГО «Майдан закордонних справ»; Василь Богдан, експерт з питань безпеки.
Напередодні в Брюсселі відбувся саміт Україна-ЄС. У підсумковій заяві ЄС визнав європейські прагнення України, похвалив за реформи і нагадав про необхідність боротьби з корупцією, а Росію назвав агресором. 11-12 липня у Брюсселі відбудеться саміт НАТО, на якому також говоритимуть про Україну.
Віталій Портников: Панове, можна сказати, що ці саміти показують, що європейський, євроатлантичний курс України знаходить підтримку на Заході, не зважаючи на всі очевидні проблеми, які виникають завжди з самим розумінням сенсу, я сказав би, європейської інтеграції у Києві, в Брюсселі та в інших європейських столицях?
Олександр Хара: Якщо залишимо поза дужками питання членства в цих організаціях, точніше, сигналів, і в НАТО, і європейці розуміють, що Україна – важливий фактор. І краще, щоб цей фактор розвивався у правильному напрямі. Певний поступ є. Не такий швидкий, який хотілося б і європейцям, і українцям. Якщо подивитися на спільну заяву – це, здебільшого, констатація тих речей, які відбулися – і «безвіз», і збільшення товарообігу. 3 мільярди євро за рік – це непоганий показник.
(Повна версія програми)
З іншого боку, єдиний прогрес, який було підкреслено, який досягнуто – це структурні реформи у децентралізації державного управління, в також у сфері закупівель і охорони навколишнього середовища. Зрештою, була спільна думка – треба посилювати, поглиблювати, пришвидшувати, зокрема у сфері безпеки.
Наскільки швидко працюватиме Антикорупційний суд – буде показником, чи дійсно доволі швидко наближаємося до європейських стандартівОлександр Хара
Відзначили той же закон про нацбезпеку з позитивного. Хоча є до нього нарікання і абсолютно ґрунтовні. Європейці дивитимуться, як він буде реалізовуватися. Як і інші речі. Є антикорупційні органи, створено Антикорупційний суд. Наскільки швидко він працюватиме – буде показником, чи дійсно доволі швидко наближаємося до європейських стандартів.
На даний час (у діалозі для ЄС Україна – ред.), як молодший партнер. Складно було очікувати чогось іншого, враховуючи повільний стан реформ, які постійно є перепоною з боку тих, хто хоче жити дещо модернізованою країною, але не європейською стовідсотково.
Василь Богдан: Рух є позитивний в напрямку набуття стандартів НАТО українським сектором безпеки і оборони. Є проблеми в реформуванні країни. Є надзвичайно масштабні проблеми у боротьбі з корупцією. Тут повністю вина полягає на олігархічно-кланове середовище, яке є джерелом і донором цієї корупції. І при підтримці міжнародних партнерів (хоча вона повинна бути більш ефективною, дієвою і конкретною, тому що тільки недавно зняли ембарго на продаж Україні зброї) ми б почувалися сильніше і вагоміше у відсічі тому ж російському агресору.
Щодо перспектив чи членства в НАТО, то бажано, щоб на цьому саміті Україна отримала підтвердження декларації 2008 року Бухарестського саміту НАТО. Тут нічого незвичайного і неможливого немає. Маючи певні застереження, окремі з яких можуть бути вагомою перепоною на шляху в НАТО, і українська держава, і українське суспільство не повинні втрачати оптимізму, що настане час, коли отримаємо статус члена НАТО, отримаємо цю «парасольку», яка є основним стримуючим фактором стосовно агресії Російської Федерації.
Поки Росії не дадуть в морду, вона буде себе так нахабно, агресивно і цинічно вести стосовно світу і порушувати міжнародне право та міжнародний порядок.Василь Богдан
Ситуація вже наближається до того, що тиск Росії на міжнародну спільноту, загроза Росії стосовно Заходу в цілому набула вже такої потужності, що там (на Заході – ред.) вже терпець уривається, починають усвідомлювати і розуміти, що таке є Росія, що потрібно діяти. Як казав один російський політолог, треба дати в морду тому, хто намагається щось робити. Поки Росії не дадуть в морду, вона буде себе так нахабно, агресивно і цинічно вести стосовно світу і порушувати міжнародне право та міжнародний порядок.
Чому б в умовах гібридної війни не ухвалити рішення, щоб визнати кримінальну відповідальність за те, що публічно не визнається Росія агресором?Василь Богдан
Що ухвалюється законодавчим органом України в переважній більшості не є криміналізованим. Це декларативні речі, які закликають, але не змушують відповідні галузі, суспільство дотримуватися норм. Закон про нацбезпеку – оголосили, що Росія є агресором. І що? Чому б в умовах гібридної війни не ухвалити рішення, щоб визнати кримінальну відповідальність за те, що публічно не визнається Росія агресором? Країна повинна рухатися у контексті боротьби як і з зовнішнім, так і з внутрішнім ворогом. Внутрішній ворог є, ми його відчуваємо, бачимо. На його дії потрібно реагувати. Все більше і більше спостерігаються напередодні виборів і одних, і інших спроби реваншу сил, які намагаються повернути країну у російський, кремлівський бік.
– Пані Сотник, як ви оцінюєте той рівень європейської інтеграції України, який відбувся 9 липня на саміті ЄС-Україна в Брюсселі? І що може зробити український парламент (якщо він ще щось може зробити), щоб виконати домовленості, які досягнуті під час цього саміту, і ті побажання, які є з боку ЄС? Нагадаю, там була частина побажань, яка вирішується не президентом, а саме парламентським голосуванням по багатьох законопроектах, по змінах у законопроекти тощо.
Олена Сотник: На попередньому саміті взагалі ніякої заяви не було. Тому деякі колеги оцінюють наявність заяви, як «велику перемогу». На даному етапі обмежилися тим, щоб хоч почути про співробітництво і про тісну інтеграцію у різних секторах, зокрема енергетичному, митному, інформаційному, Шенгенська зона. Але в заяві дуже обережно прозвучало питання того, що так, ЄС підтримує намагання України якось наблизитися у цих секторах, проте ЄС не взяв на себе зобов’язань по наближенню.
Угода про асоціацію є двосторонньою – маємо вже виступати як суб’єкти, як партнер. Також від ЄС хочемо отримати бачення, яку роль Україна займає у майбутньому ЄС, принаймні, яка стратегія відносин. Цього немає.
Дуже багато залежить від парламенту – голосування за євроінтеграційні закониОлена Сотник
Щоб така перспектива, як для Албанії і Македонії, з’явилася для України, треба дуже багато зробити вдома. Дуже багато залежить від парламенту – голосування за євроінтеграційні закони. ЄС наголошує, що не достатньо ухвалення законів, вони мають бути імплантовані. Такі євроінтеграційні проекти, як про енергетичний ринок, електроенергію, енергоефективність, Антикорупційний суд – всі нібито ухвалені, але не призводять до конкретних змін. Це був ключовий меседж ЄС.
