«Наше завдання – утримати державу, не допустити реваншу». У матеріалі під таким заголовком газета «День» пропонує розмову з народним депутатом Ганною Гопко. Вона переконує, що українці не завжди усвідомлюють, наскільки важливими є певні історичні речі, які в плані збереження української ідентичності й наближення до європейської сім’ї є знаковими. От зараз Україна бореться за отримання томосу, констатує депутат. Почався величезний спротив тому, щоб Українська православна церква отримала автокефалію. Це теж історичне рішення, і якщо воно відбудеться, то це буде одна з великих перемог. Нарешті Україна намагається втекти від кремлівської орди, ставши незалежною енергетично, інформаційно, культурно. Ці процеси дуже непрості й тривалі. І тут треба бути готовим до тривалого марафону, каже депутат.
«Газета по-українськи» коментує рішення Путіна присвоїти російським військовим частинам назви українських і європейських міст. Тепер там є 6-й Львівський, 163-й Ніжинський і 68-й Житомирсько-Берлінський танкові гвардійські полки. Росія захотіла поставити маркери на українську територію, переконує видання. Путін малими кроками намагається розширити межі дозволеного. Москва хоче збільшити арсенал прийомів і засобів порушення міжнародного права. Перевіряють реакцію України й світу. Досі світ мляво реагував на свавілля Росії. Кремль нарощує масштаби свого нахабства. Це черговий доказ того, що метою Росії не є захоплення Криму чи частини Донбасу. Вона прагне повністю підпорядкувати собі Україну – і не лише її, наголошує газета.
За даними Інституту громадянського суспільства, від моменту здобуття Незалежності, при скороченні населення України, площа земель під забудовою зросла майже у 5 разів. При цьому суспільство втратило доступ до найбільш привабливих берегів річок, озер та морів, суттєво скоротилася кількість зелених зон, особливо у великих містах. Експерти газети «Україна молода» переконують, що чимала провина в цьому й місцевих громад, які досі не напружуються в пошуках розумного балансу між поняттями «права» і «обов’язки». Однією з проблем ефективного використання земель в Україні є бездумна й хаотична зміна цільового призначення земель, забудова особливо цінних земель сільськогосподарського призначення, земель водного фонду, земель рекреаційного призначення. Про те, як зупинити процес швидкого скорочення зелених зон, йдеться в статті «Берег річки за парканом, або Зміна цільового призначення землі, як діагноз суспільству».
Конституція, за якою Україна сьогодні живе, – це покруч, який Кремль нав’язав Україні 2004 року через Віктора Медведчука. Це був хибний компроміс, на який пішли лідери помаранчевого Майдану, переконує в газеті «Україна молода» політолог Михайло Басараб. Він вважає за потрібне повернутися до редакції Основного закону від 1996 року, оскільки він був добре пропрацьований. Там чітко виписана президентсько-парламентська форма правління. У ній глава держави фактично очолює виконавчу владу. За аналогією зі США і Францією. Президент відповідає за ситуацію в країні. Така форма правління відповідає національним інтересам і сьогоднішнім викликам, переконує політолог. Він вважає, що повернення до першого варіанту Конституції не призведе до зловживань із боку президента, бо в ній закладений баланс. Запобіжники, які не давали б главі держави узурпувати владу. Врешті, той варіант передбачав можливість імпічменту президента. Це залишало в руках парламенту серйозні важелі впливу. І водночас була чітка відповідальність. Зараз незрозуміло, хто відповідає за ситуацію в країні, – коаліція, уряд чи президент. Треба внести ясність і дати можливість главі держави грати роль першої скрипки. Але залишити можливості впливати на нього, аж до імпічменту, наголошує політолог.
Газета «Голос України» пише, що почастішали випадки, коли ті чи інші громадяни, що офіційно отримують допомогу від держави, купують дорогі авто, елітні смартфони, програють кругленькі суми в закордонних гральних закладах. Проте без соціальної допомоги від держави більшість тих, хто її отримує, просто не виживе. То що ж робити? Міжнародний досвід засвідчує, що без ефективного контролю за бюджетними коштами ситуацію не виправити. Про сучасні механізми контролю при наданні соціальної допомоги та їхню ефективність парламентське видання розповідає в публікації «Допомагати по-справедливому».
