Держава серйозно взялась за неплатників аліментів: покарання за несплату грошей на потреби дитини вкотре посилили. Відтепер, якщо один із батьків ухиляється від виплат протягом року – до основної суми додасться ще 20% штрафу. За два роки – 30%. Якщо три і більше років – сума зросте на 50%. І це ще не все.
Ще суворіші норми діятимуть у випадках, що стосуються грошей на дитину з інвалідністю, рідкісними, тяжкими або онкологічними захворюваннями, або такої, що потребує паліативної допомоги. Якщо батько чи матір протягом більш ніж трьох місяців не сплачували аліменти – можуть отримати від 120 до 240 годин суспільно корисних робіт.
Також той із батьків, за ким суд залишив опіку над хворою дитиною, не муситиме питати згоди колишнього подружжя на виїзд дитини за кордон, якщо така мандрівка триватиме менше від місяця. Ці нововведення передбачає закон, ухвалений Верховною Радою 3 липня.
Мінімальні аліменти = прожитковий мінімум
Є ще кілька важливих змін. Розмір мінімальних аліментів збільшується, і надалі становитиме один прожитковий мінімум – із 1 липня 2018 року він становить 1559 гривень для дітей до 6 років та 1944 гривні для дітей від 6 до 18 років.
«Цю суму потрібно буде ще збільшити у майбутньому. Тому що навіть прожиткового мінімуму недостатньо, щоб дитина нормально виховувалась», – каже міністр юстиції Павло Петренко.
Окрім того, якщо раніше одного з батьків за піврічну несплату аліментів тимчасово позбавляли права виїжджати за кордон, керувати автомобілем, користуватися зброєю та полювати, вирішувати, чи має право його дитина покидати територію країни за умови, то тепер ці правила діятимуть після чотирьох місяців ігнорування обов’язків.
І в таких жорстких кроках, окрім очевидного позитиву для дітей, криється і певний ризик, каже екс-міністр у справах сім'ї, молоді та спорту, депутат «Опозиційного блоку» Юрій Павленко. Скажімо, може зрости кількість дітей, яким при народженні не вписують ім’я батька, говорить він.
«Через цей закон посилюється караюча функція держави щодо сім’ї. Усі рекомендації міжнародних організацій, які є до України, вимагають посилювати допоміжну, контролюючу функції до тих, хто потрапив у складні життєві обставини», – каже Павленко.
Закон лише підштовхує не затримувати виплати, проте не враховує обставини, які впливають на ситуацію в тій чи іншій родині, вважає Павленко.
«Не береться до уваги ні рівень зарплати батьків, ні кількість дітей, ні черговість шлюбу батьків, не йдеться про повернення майна дитини, яке було незаконно продане.
Із Павленком не згоден Андрій Іванчук, голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики. Він навів приклад одного чоловіка з Івано-Франківської області, який після посилення законодавства за несплату аліментів нарешті повернув заборговані два мільйони гривень.
Ми цим законом захищаємо найменших українцівАндрій Іванчук
«Мати сама прийшла у виконавчу службу і сказала: припиніть, будь-ласка, переслідування, тому що він за 8 років почав добровільно виконувати свої обов’язки. Ми цим законом захищаємо найменших українців», – каже Андрій Іванчук.
Наведену Іванчуком статистику підтверджує Міністерство юстиції. Понад 400 тисяч дітей отримали допомогу на 1,6 мільярда гривень від початку посилення законодавства в цій галузі.
Обійшлось без пільг для енергетики
Ще один позитивний, на думку експертів, момент, що депутатам не вдалось додати до цього закону про захист дітей досить сумнівну правку: про звільнення від ПДВ імпортного обладнання для виробництва енергії із відновлювальних джерел.
«Не дуже про дітей, правда? А про кого ж тоді? За моїми оцінками, найбільшим інвестором у зелену енергетику у 2018-2019 роках є компанія ДТЕК Ріната Ахметова. Вони планують збудувати сонячних станцій потужністю понад 350 МВт, та вітростанцій потужністю не менше від 200 Мвт. Вартість обладнання для таких станцій складатиме близько 400 мільйонів доларів. ПДВ складатиме 80 мільйонів доларів або 2 мільярди гривень», – каже голова Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг, колишній член НКРЕКП Андрій Герус.
Податкове стимулювання «зеленої» енергетики у світі існує, додає він. Проте там не намагаються запхнути подібні правки у «дитячий закон». Та й «зелені» тарифи в Україні у 2-3 рази вищі, аніж у Європі, додає Герус.
