Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) внесла залежність від відеоігор в оновлену Міжнародну класифікацію хвороб. Схоже, тепер батьки матимуть офіційну причину заборонити дітям грати. Але як зрозуміти, коли саме хобі стає ігровим розладом, та чому рішення ВООЗ спричинило чимало критики?
Полюбляєте грати у відеоігри на комп’ютері чи мобільному? У ВООЗ можуть вас засмутити: експерти роками вивчали ігрову поведінку та дійшли висновку, що залежність від відеоігор все ж таки слід віднести до психічного розладу.
В результаті – ігрова залежність потрапить до 11-го видання Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-11).
Мова йде про постійну або періодичну ігрову поведінку, яка вирізняється порушенням контролю за грою – коли людина надає грі більшого пріоритету, ніж іншим видам діяльності.
Особа втрачає контроль над іграми й ігнорує інші важливі речі, такі як сон, їжа, участь у навчанні чи роботі. Це шкодить людиніШекхар Саксена
«Особа втрачає контроль над іграми й ігнорує інші важливі речі, такі як сон, їжа, участь у навчанні чи роботі. Це шкодить людині. І, незважаючи на цю шкоду, людина продовжує грати», – пояснив агентству Reuters Шекхар Саксена, директор Департаменту ВООЗ із питань психічного здоров’я та токсикоманії.
МКХ-11 класифікує ігровий розлад як залежність у тій самій категорії, що і зловживання наркотиками, пояснює оглядач статті The Atlantic.
Що за Міжнародна класифікація хвороб?
Міжнародна класифікація хвороб – це збірка міжнародних стандартів для реєстрації захворювань. Її використовують лікарі та дослідники у всьому світі для діагностики порушень здоров’я.
Включення ігрового розладу у МКХ-11 зробили для того, щоб приділити більше уваги ризикам розвитку цього стану та відповідним заходам для його профілактики та лікування, йдеться на сайті ВООЗ. Також це дасть змогу визначити, якої кількості людей торкнулася проблема.
Я багато граю в ігри. Я хворий?
Як пояснюють в ВООЗ, факт проведення великої кількості часу за іграми не обов’язково вказує на хворобу. Насправді ж такий розлад стосується лише невеликої частини людей – близько 1-3% гравців.
Але якщо залежність від відеоігор впливає на інші сфери життя та призводить до «порушення в особистій, сімейній, соціальній, освітній, професійній» або інших сферах, а також триває більше, ніж 12 місяців, тоді, ймовірно, є причини для занепокоєнь, наголошують у ВООЗ.
Корі Бернарді (лідер австралійських консерваторів): «CNN повідомляє, що «ігровий розлад» тепер класифікується як стан психічного здоров’я. Це більше фальшивих новин, чи ж просто приклад того, яким ідіотичним стає ВООЗ? Як на мене, дурні, які виступають із цією нісенітницею, потребують лікування свого психічного стану!»
Хвилиночку! Чому тоді не інтернет-залежність?
Рішення ВООЗ віднести залежність від відеоігор до хвороб психічного типу викликало чимало критики в світових ЗМІ.
Чи можуть люди дійсно мати таку саму залежність від відеоігор, яку можна мати від азартних ігор, або від героїну?
«Почекайте: чи можуть люди дійсно мати таку саму залежність від відеоігор, яку можна мати від азартних ігор, або від героїну? А навіть якщо і можуть, чому тоді ігровий процес є єдиною офіційною комп’ютерною залежністю? Чому не залежність від інтернету або смартфонів?», – йдеться в статті The Atlantic.
Багато хто почав запитувати: чому, наприклад, години, проведені в соціальній мережі Instagram, не вважають розладом? Або перегляд стрічки у Facebook.
Не хвороба, а лише симптом
«Багато людей проводять свій відпочинок в екранах. Мама – в соціальних мережах, батько – шукає щось в Інтернеті, сестра – пише друзям текстові повідомлення, а брат грає в комп’ютерну гру, таку як Fortnite. Але чи є вони залежними?», – запитуюуть у статті The Washington Post.
Автор переконаний: так званий ігровий розлад – це не хвороба, а лише симптом більшої проблеми. Те, що лише 1-3% геймерів (гравців - ред.) дійсно мають розлад, не повинно нікого заспокоювати.
Люди проводять значно більше часу в екранах, ніж у спілкуванні з іншими. І добре, якщо б «екранний час» не мав суттєвих негативних наслідків для здоров’я людей.
The Washington Post: «Посуньтеся, синдром дефіциту уваги та гіперактивності та посттравматичний синдром. Тепер визначений новий стан психічного здоров’я, і зветься він – відеоігри».
«Клінічна депресія, завдання собі шкоди (наприклад, порізання), кількість спроб самогубств серед підлітків різко зросли після 2010 року, коли смартфони набули широкого використання. Підлітки, які проводять надмірну кількість часу в інтернеті, мають вищі шанси погано спати, бути нещасними та мати депресію», – йдеться у статті.
Багато хто також звертає увагу на те, що ігрова залежність може бути наслідком більш складних економічних, соціальних та політичних факторів. Є і занепокоєння тим, що дітям, які насправді не мають ніяких відхилень, діагностуватимуть ігровий розлад і лікуватимуть від нього.
Список розладів, який буде оновлений вперше з 1992 року, представлять в 2019 році, а ухвалити його мають у 2022.
