Конституція визначає українську мову як єдину державну мову в Україні. Але дотепер чи не в усіх сферах державного життя цей її статус ігнорують ті, хто покликаний українську мову використовувати та розвивати, каже правник і публіцист Сергій Мельничук. Він народився на Луганщині і зростав у російськомовному середовищі, і точно пам’ятає день, коли перейшов у спілкуванні та в роботі на українську мову: це сталось 13 травня 1998 року, коли під час виступу у Верховній Раді України народного депутата Слави Стецько українською мовою комуністи й соціалісти намагалися заглушити її своїм гупанням і вигуками. Про те, чому в Україні чиновники і політики нехтують виконанням норми Конституції, та про захист української мови Мельничук розповів Радіо Свобода.
Свій перший позов спрямував проти Луганського міськвиконкому, від якого я отримав російськомовну відповідь на свій україномовний запит, що порушувало моє конституційне право
– Свій перший позов на захист української мови я подав у 2002 році в Луганську. Спрямував його проти Луганського міськвиконкому, від якого я отримав російськомовну відповідь на свій україномовний запит, що порушувало моє конституційне право. У першій інстанції цей позов суд відхилив, а в другій, апеляційній, таки визнав протиправною відповідь мені російською мовою. Це була резонансна справа як для Луганська, так і для України.
А через три роки, у 2005 році, я почав боротися за отримання освіти українською мовою. Влітку під час вступної кампанії я зайшов до приймальної комісії Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля і поцікавився, якою мовою у них відбувається навчання. Виявилось, що російською. Мене це образило, і я звернувся до ректора. Він запросив мене вступити на факультет журналістики, де, як він стверджував, забезпечать моє право отримувати освіту українською мовою. Я склав успішно іспити і вступив, але насправді у виші все викладали російською.
– Чи захищаєте українську мову тепер?
Я подав позов щодо міністра внутрішніх справ Авакова і першого заступника голови Національної поліції Аброськіна
– Так, я подав судовий позов щодо міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і першого заступника голови Національної поліції України – начальника кримінальної поліції В’ячеслава Аброськіна.
Вони намагаються переконати суд у нікчемності рішення Конституційного суду України, який постановив, що українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування при здійсненні повноважень органів державної влади.
Хоча Аброськін і Аваков, за своєю посадою, зобов’язані знати, що «рішення Конституційного суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим». У справі Авакова 5 квітня 2018 року суд завершив підготовче провадження та, за згодою сторін, вирішив здійснити судовий розгляд справи, по суті, без участі сторін у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів. У справі Аброськіна суд, заслухавши позиції та аргументи сторін судового процесу, оголосив перерву до 16 липня 2018 року.
– А скільки разів ви звертались до суду через нехтування державними службовцями «мовних» норм Конституції України?
– Знаєте, мені важко сказати, скільки разів я подавав позови, захищаючи українську мову і своє право на її вжиток. Так, окрім позову до міськвиконкому Луганська, я виграв чотири позови до органів луганської прокуратури та управління МВС, але потім щодо мене почалися кримінальні переслідування. Це все я описав у своїй книжці «Моя боротьба за мову».
– Ви говорите про Луганськ. А у Києві наскільки активно використовують українську мову, як вам здається?
Повинно бути так, щоб будь-яке кар’єрне зростання чи перспективи були пов’язаними насамперед зі знанням української мови
– У Києві дуже малий відсоток українськомовних. Але зрозуміло, чому так сталося, бо вплив Москви завжди був спрямований насамперед на столицю.
На мою думку, щоб Україну не роздирали на шматки, державною тут має бути лише українська мова. Повинно бути так, щоб будь-яке кар’єрне зростання чи перспективи в соціальному розвитку були пов’язаними насамперед зі знанням української мови.
– А які проблеми ви порушили у своїй збірці «Моя боротьба за мову», котра має вже два видання?
Я досліджую процес поширення ідеології «русского мира» в Україні, зокрема в Луганську, як плацдарм для воєнної інтервенції російського війська в Україну
– Це збірка документів моєї правозахисної діяльності, друге видання датується 2017 роком, у ньому я досліджую процес поширення ідеології «русского мира» в Україні, зокрема в Луганську, як плацдарм для воєнної інтервенції російського війська в Україну. Адже росіяни розпочали агресію під приводом захисту російськомовного населення.
Сподіваюсь, що ця збірка документів незабаром стане матеріалом для професійного дослідження працівниками СБУ.
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського додала згадану книжку до колекції електронної бібліотеки «Україніка» НБУВ, тож кожен охочий може її переглянути.
– Як ви вважаєте, чи розуміють і держава, і суспільство важливість українізації?
За умов національно-визвольної війни, загострення відчуття національної честі й гідності, зростає кількість тих, хто спілкується українською мовою
– На жаль, у більшості своїй – ні. Державний апарат дотепер у більшості складається із представників школи радянської номенклатури, яких Василь Симоненко назвав «байстрюки катів осатанілих». Для таких людей українізація України неприйнятна.
Що стосується українського суспільства, то більшість його представників загнана у соціально-економічне ярмо, основною проблемою їх є матеріальне забезпечення свого існування.
Молодь, яка ще критично не обтяжена матеріальними проблемами, підсвідомо у пошуках самоідентифікації звертає увагу на своє коріння – національні особливості, зокрема мову, що призводить до подальшого загострення відчуття національної честі й гідності.
Водночас за умов національно-визвольної війни, загострення відчуття національної честі й гідності, зростає кількість тих, хто спілкується українською мовою. Хоча це поки що потребує величезних психологічних зусиль від людей, які вирішили принципово перейти на українську мову спілкування.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
В Україні розпочинається десятиліття української мови – указ
Судовий позов до Авакова і Аброськіна. Знищення ознак національної ідентичності
«Українська – це круто»: як українці популяризують свою мову
«Це моя мова»: як російськомовні українці перейшли на українську
«Принципово не спілкуюся російською». Єгор Гуськов про досвід переходу на українську мову
