Антикорупціонери вступили в полеміку з Порошенком на сторінках The Washington Post

«Дух реформ живе в Україні, але не завдяки президентові» – під таким заголовком у виданні The Washington Post вийшла стаття Дар’ї Каленюк, виконавчого директора українського Центру протидії корупції, та Мелінди Гарінґ, редактора блогу UkraineAlert аналітичного центру Atlantic Council.

​Стаття стала відповіддю на колонку Петра Порошенка під назвою «Моя мета – подолати корупцію в Україн», опубліковану в The Washington Post 18 червня.

Дослідниці пов’язали вихід статті президента з початком передвиборчої кампанії в Україні.

«15 червня президентські перегони розпочались, коли колишній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко розправила свої біляві кучері, вдягла «гіпстерські» окуляри і в промові, що тривала 2,5 години, оголосила про намір оживити економіку. Через три дні президент Петро Порошенко почав свою кампанію з колонки в The Post, де він зазначив, що майже кожна антикорупційна реформа з 2014 року була проведена саме завдяки йому», – пишуть дослідниці.

«Після виборів у травні 2014 року я почав побудову абсолютно нової архітектури боротьби з корупцією, – наголосив президент у своїй статті від 18 червня. – Моїми союзниками на цьому шляху стало активне громадянське суспільство України, мережа волонтерів, разом із нашими міжнародними партнерами в ЄС, МВФ та Північній Америці».

Президент Порошенко вказав на такі важливі здобутки в боротьбі з корупцією в Україні, як запровадження електронних декларацій, які мають подавати чиновники та політики, закриття корумпованих схем в адмініструванні податку на додану вартість, повернення вкрадених грошей із-за кордону, втілення прозорої системи державних закупівель, припинення зловживань в НАК «Нафтогаз» та очищення банківської системи.

«Наші реформи принесли результати для українців, включаючи можливість подорожувати в Шенгенській зоні без віз», – наголосив Порошенко.

Окремо президент відзначив ухвалення законодавства про створення Вищого антикорупційного суду, попри опозицію всередині країни та з боку Росії. «Діючи в унісон, ці опоненти докладали всіх сил, щоб заблокувати створення антикорупційного суду, вносячи альтернативні законопроекти і майже 2 000 поправок до закону, який я запропонував», – пише президент у статті.

«Всі ці деструктивні зусилля і зусилля Росії виявились марними», – заявив він.

У статті-відповіді дослідниці наголошують на неоднозначній ролі президента в ухваленні антикорупційного законодавства, підкреслюючи, що законопроект, підтриманий його партією, містив проблемні моменти, зокрема, у сфері обрання суддів. Навіть в остаточній редакції є суперечливі моменти. Так, згідно з ухваленим законом, ті справи, які вже веде НАБУ, буде розглядати стара судова система (навіть апеляції), наголошують дослідниці. «Через це положення щонайменше 140 справ, які веде НАБУ, можуть не отримати справедливого розгляду в суді», – застерігають авторки.

Дослідниці також наголошують на необхідності захистити НАБУ. «Президентська адміністрація безуспішно намагалась домогтись звільнення директора НАБУ» і намагається «скористатись вимогою аудиту НАБУ, щоб сформувати команду зі своїх союзників», зазначають дослідниці.

«Шлях України до демократії – хиткий», – застерігають вони, вказуючи, що активісти та реформатори щодня працюють, щоб захистити здобутки Євромайдану.

Водночас як і президент у своїй статті, так і дослідниці переконані у важливості співпраці в сфері подолання корупції.

«Українські антикорупціонери підтримують Порошенка в боротьбі з корупцією», – зазначають вони.

«Якщо президент справді оголосить війну корупції на найвищих рівнях, всі активісти Києва працюватимуть день і ніч, щоб публічно підтримати його кроки», – наголошують дослідниці.