Коли і де може відбутись зустріч президентів США і Росії Володимира Путіна і Дональда Трампа? Чи досягнуть вони бодай мінімального порозуміння у питаннях, які стосуються агресії Росії щодо Україні та щодо інших куточків світу? Ці питання дискутують не лише дипломати та урядовці у Вашингтоні і Москві – ним переймаються у Києві, адже від цієї зустрічі залежить, чи вдасться президентові Трампу переконати російського візаві вивести свої війська зі сходу України та повернути Україні окупований Крим.
Президенти США і Росії Дональд Трамп і Володимир Путін можуть зустрітися у столиці Фінляндії, Гельсінкі, 15 липня.
Для тих, хто займається міжнародною політикою, це місто асоціюється з підписанням у 1975 році Гельсінської декларації – заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі, яка закріпила територіальні та політичні підсумки Другої світової війни, в тому числі принципів непорушності кордонів та поваги до територіальної цілісності держав. Тож певний символізм місця присутній.
Раніше ЗМІ повідомляли, що місцем їхньої зустрічі може бути столиця Австрії – Відень. Австрійські медіа припускали, що це відбудеться 15 липня.
Оглядачі не виключають, що остаточно місце зустрічі президентів Трампа і Путіна буде визначено під час нинішнього візиту до Москви радника президента США з національної безпеки Джона Болтона. Принаймні, це питання стоїть на порядку денному московських переговорів Болтона.
Але, на думку тих-таки експертів, важливе не стільки місце, скільки теми, які планують обговорити президенти США і Росії, адже від цього буде залежати доля системи глобальної безпеки та міжнародного права.
«Зустріч Трампа і Путіна є знаковою» – Тарасюк
Народний депутат, екс-міністр закордонних справ України Борис Тарасюк в ефірі Радіо Свобода зустріч президентів Трампа і Путіна назвав «знаковою»: він зауважив, що від зустрічі президентів США та Росії залежить не лише майбутнє України, російсько-американських відносин, а і вирішення інших глобальних проблем. При цьому, за словами Тарасюка, президент США навряд чи купиться «на казочки» Путіна про те, що росіян на Донбасі немає.
Сам факт зустрічі двох президентів, які є антиподами, з точки зору зовнішньої політики і геополітики, є знаковимБорис Тарасюк
«Сам факт зустрічі двох президентів, які є антиподами, з точки зору зовнішньої політики і геополітики, є знаковим. На мою думку, Трамп не менш зацікавлений у цій зустрічі, ніж Путін. Спільних точок дотику декілька. Це Сирія, ІДІЛ, боротьба з ісламським тероризмом і, звичайно, Україна. Дуже важливо – досягнення домовленостей про формулу поведінки у Сирії, а особливо у повітряному просторі, щоб не допустити конфронтації між російськими і американськими літаками. Це, з одного боку, оглядини, а з іншого боку, закладення і пошук можливих сфер співробітництва», – вважає Тарасюк.
А колишній очільник МЗС, нині керівник «Центру дослідження Росії» Володимир Огризко у коментарі для Радіо Свобода наголосив: у разі, якщо президент Трамп на зустрічі з російським візаві піддасться його впливу – у США спрацює система політичних важелів, і у Вашингтоні знайдуться політики і дипломати, які порадять президентові позбутися «проросійської лінії».
Дональдові Трампу невигідна проросійська лініяВолодимир Огризко
«Як на мене, Дональдові Трампу невигідна проросійська лінія, а якщо за результатами переговорів з президентом Росії він скаже щось, що на Заході розцінять це саме як проросійський вислів, – Державний департамент США скорегує і роз’яснить, що насправді мав на увазі очільник Білого дому», – зазначив Огризко.
Навряд чи майбутня зустріч двох президентів поліпшить російсько-американські відносини, оскільки Трамп і Путін навряд чи знайдуть компроміс по всіх питаннях, які обговорюватимуть, додає дипломат.
Такої ж думки дотримується політ-консультант, президент Фонду національних стратегій Тарас Березовець: на його думку, основи для компромісу між США і Росією «на сьогодні відсутні», прориву від зустрічі очікувати не варто, адже рівень двосторонніх відносин між Вашингтоном і Москвою вкрай низький. Серед тем, які розглядатимуть президенти, експерт назвав наступні: «умови можливого пом'якшення санкцій проти російських чиновників і олігархів, ситуація в Україні і Сирії, співпраця в боротьбі з тероризмом».
Долю України можуть вирішити «за її спиною» – Грабовський
Дослідник історії України, публіцист Сергій Грабовський сподівається, що «важковаговики» Трамп і Путін не будуть вирішувати «українське питання» за спиною народу України. Щоправда, упродовж тривалого часу Україна була об’єктом міжнародної політики, на її території дотепер перетинаються інтереси серйозних міжнародних гравців, таких як Росія, Євросоюз, США, визнає дослідник.
У 2014 році, коли той же підписант, Росія, заводила «ввічливих зелених чоловічків» до державних установ Кримської автономії, – інші підписанти, країни Заходу, радили Києву не чинити опір, «щоб не було війни»Сергій Грабовський
У 1994 році Київ змусили відмовитись від ядерної зброї, хоча підписи держав-гарантів незалежності і територіальної цілісності України під Будапештським меморандумом не зупинили одного з підписантів, який у 2014 році окупував Крим і ввів «обмежений контингент» своїх військ на Донбас, нагадує експерт.
«У 2014 році, коли той же підписант, Росія, заводила «ввічливих зелених чоловічків» до державних установ Кримської автономії, – інші підписанти, країни Заходу, радили Києву не чинити опір, «щоб не було війни». Але війну Росія розпочала, і президентові Трампу, якщо він цього бажає, доведеться серйозно говорити і переконувати Путіна припинити «розчленовувати» Україну, а також Грузію та Молдову», – нагадує Грабовський.
