Цього літа в Києві відкриється центр травматерапії, в якому бійці, що повертаються з війни, зможуть отримати психологічну консультацію. Центр створений за участю фахівців зі США, і психологічну допомогу там надаватимуть за американським стандартом. Сполучені Штати накопичили багатий досвід психологічної реабілітації ветеранів військових операцій. Відтепер, методи травматерапії, які довели свою ефективність в Америці, практикуватимуть і в Україні.
Військовий священик отець Михайло прийшов в кабінет психолога за порадою. На фронті він несе духовну службу: у бліндажах вислуховує сповіді, у похідних капличках приводить до святого причастя. Каже – бувають ситуації, коли треба допомогти бійцям опанувати емоції, та й впоратися зі своїми власними. Як навчитись у найскрутнішу хвилину зберегти самовладання, загасити раптовий напад страху, паніки, люті?
І що робити, коли війна наздоганяє вже після повернення додому? Коли пережите нагадує про себе нічними кошмарами та спалахами агресії? Коли ні батьки, ні дружина тебе не розуміють, а всі справжні друзі лишилися там?
З подібними запитаннями до травматерапевта Ольги Колесникової звертаються не вперше. Серед її клієнтів нині багато військовослужбовців. Вона майже наперед знає, які від них почує скарги. І перше, що намагається пояснити – що це відбувається з усіма, хто повернувся. Що це нормальна реакція на ненормальні обставини, в які заводить людину війна. І що ігнорувати проблему – погана ідея.
Сподобалась порада, якщо сильне хвилювання перед бойовим чергуванням, то вдих – видих робитиМихайло Павлушинський
«Сподобалась порада, якщо сильне хвилювання перед бойовим чергуванням, то вдих – видих робити, а також можна якусь гру влаштувати, покидати дартс», – каже військовий священик Михайло Павлушинський.
Травматерапевт, сімейний психолог Ольга Колесникова-Чмель каже: «Психіка бійця, коли він потрапляє в мирне життя, дуже тривалий час їй потрібно перелаштуватися. Те, що я знаю зі свого досвіду – хлопці, які були розвідниками, вони протягом півроку у своїй квартирі шукають розтяжки. А їхні близькі думають – ну, поїхав на фронт, приїхав з фронту. І чекають, що це буде людина така ж, яка вона була до війни».
Система американська пропонує нам запрошувати в терапію хлопців, а потім їхніх дружин, дітейОльга Колесникова-Чмель
У своїй практиці Ольга застосовує стандарти психологічної допомоги, які діють у США. Там травматерапія накопичила великий досвід роботи з ветеранами війн і виробила ефективні методи.
«Система американська пропонує нам запрошувати в терапію хлопців, а потім їхніх дружин, дітей», – каже Ольга.
Працювати за американським стандартом українських психологів навчають колеги зі США.
«Ми працюємо за протоколами ветеранської адміністрації та Інституту медицини США, і за загальними протоколами, які підтверджуються дослідженнями в Америці. В нас є фахівці, які знають на собі, як воно бути військовим, який повертається додому, і як воно не по собі, коли треба реадаптуватись, а ти все ще думками там, на фронті», –розповідає Ольга Запорожець, доцент кафедри психологічного консультування Regent University, керівник українсько-американської програми травматерапії.
Це нелегко, це потребує часу, але це працює. І я хочу допомогти збудувати таку ж систему тут в УкраїніПрофесор Джошуа Креймеєр
Професор Джошуа Креймеєр пройшов Ірак і Косово. Каже – травматерапія допомогла йому особисто подолати посттравматичний синдром, реадаптувався у мирному житті, заново налагодити стосунки з родиною.
«Так, я можу правити за приклад. І зараз я намагаюся допомагати іншим. Я працював для Міністерства в справах ветеранів США. І, сказати б, я вірю в те, що продаю. Бо і мій власний досвід, і десятки інших прикладів, які я бачив, доводять, що це працює. Це нелегко, це потребує часу, але це працює. І я хочу допомогти збудувати таку ж систему тут в Україні», –каже Джошуа Креймеєр, професор Regis University, ліцензований консультант з сімейної терапії.
