У Мінську 21–22 червня відбувся неформальний саміт міністрів закордонних справ країн програми ЄС «Східне партнерство». Азербайджан, Білорусь та Вірменію представляли керівники зовнішньополітичних відомств, Грузію – заступник міністра закордонних справ, Молдову – держсекретар МЗС, а Україну – посол в Республіці Білорусь Ігор Кизим. ЄС представляв єврокомісар з питань європейської політики сусідства та переговорів про розширення ЄС Йоганнес Ган.
Представник України на зустрічі Ігор Кизим розповів Радіо Свобода про перебіг та підсумки саміту. За його словами, міністр закордонних справ України Павло Клімкін не зміг прибути на міністерську зустріч у Мінську через завантаженість свого робочого графіку.
Неформальний саміт у Мінську було присвячено обміну думками, як зробити «Східне партнерство» більш ефективним та що потрібно зробити для реалізації схваленої на Брюссельському саміті 2017 року Програми 20 головних завдань до 2020 року.
На зустрічі в Мінську було надано слово усім представникам, від України виголосив промову Ігор Кизим, який висловив 5 основних позицій.
5 пріоритетів України в рамках «Східного партнерства»
- За словами Кизима, Україна висловилася за більш тісну економічну співпрацю, засновану на її досягненнях у реалізації Угоди про асоціацію України з ЄС: «Ми хочемо, щоб було ще більше підтримки та щоб була щільніша інтеграція у економічній сфері».
- Ігор Кизим наголосив на потребі більш ефективного використання транспортних можливостей України: «В тому числі, це скоріше підписання договору про спільний авіаційний простір України з ЄС та включення українських транспортних артерій в загальноєвропейську мережу».
- Говорячи про безпеку, представник України закликав засудити Росію, яка винна у збитті авіарейсу «Малайзійських авіаліній» над Донбасом. До загальних пріоритетів було віднесено гібридні загрози, кібербезпеку, міграцію – проблеми, які можна подолати спільними зусиллями.
- Представник України Ігор Кизим казав і про енергетичну безпеку, в тому числі, про відмову «Газпрому» виконувати рішення Стокгольмського арбітражу: «Москва ще раз показала, що використовує газ як вид зброї. Ми також застерегли європейські країни щодо того, що газопровід «Північний потік-2» Росія теж використовуватиме таким чином».
- Підтримка молоді, більше можливостей для молодих на ринках праці.
Фінансова допомога та боротьба з корупцією
Ігор Кизим від імені України подякував ЄС за надання у червні цього року фінансової допомоги у розмірі 1 мільярда євро. Було заявлено, що у рамках четвертої макроекономічної допомоги усі країни партнерства отримають більше грошей від ЄС.
«Ми теж довели, що робимо для виконання Плану дій до 2020 року, що ми надаємо велике значення зміцненню інститутів управління. І як одне з наших досягнень було представлено фактичне завершення антикорупційної архітектури України після того, як 7 червня був ухвалений закон про Вищий антикорупційний суд»,– заявив Ігор Кизим.
Україна також висловилася за диференціацію в рамках програми «Східного партнерства».
«Ми вітали формулу «EU+3», яка виділяє країни, що підписали угоди про асоціацію з ЄС ( Грузія, Молдова, Україна, – ред.). Ми хочемо більше, ніж ті, що не підписали»,-- сказав Радіо Свобода Ігор Кизим.
Усі країни програми акцентували увагу на більшому прагматизмі, пріоритеті людських контактів, спільне бажанні посилити віддачу від програми.
Роумінг подешевшає
В рамках зустрічі відбулася дискусія щодо використання засобів комунікації та зв’язку, йшлося про зниження тарифів на роумінг мобільного зв’язку.
«До кінця року має бути ухвалений документ, який сприятиме початку цього колективного процесу між країнами ЄС та «Східного партнерства», – сказав посол Кизим.
Для Білорусі важливі економічні питання
Президент Білорусі Олександр Лукашенко на зустрічі з єврокомісаром з питань європейської політики сусідства і переговорів про розширення ЄС Йоганнесом Ганом заявив, що Білорусь ніколи не просилася в ЄС, але «ми хотіли б, щоб у нас з ЄС були такі відносини, яким б, може, заздрили навіть члени Європейського союзу».
Лукашенко підкреслив, що основою відносин повинна бути торгово-економічна співпраця. «Розмови про демократію, свободу слова, політв’язнів, скасування смертної кари -- це самозрозуміло, ми не знімаємо це з порядку денного, ми сміливо і відкрито про це говоримо. Але основою є наші торгово-економічні, фінансові відносини», – сказав президент Білорусі.
Білорусь закликає уникнути війни
На підсумковому брифінгу зустрічі у Мінську міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей заявив про необхідність подолання розбіжностей в Європі, щоб уникнути нової Холодної війни.
«Європі необхідно подолати взаємні звинувачення і забути старі образи і почати діалог для мирного вирішення проблем. Це єдиний шлях уникнення нової Холодної війни і побудови дійсно єдиної Європи», – сказав Макей.
Макей і Ган розповіли також про перспективи поліпшення роботи програми «Східного партнерства». У Брюсселі вирішили збільшити фінансування цього проекту. Єврокомісар назвав дві цифри: якщо до 2020 року інвестиції у країни «Східного партнерства» складуть 3 мільярди євро, то до 2030 року вони виростуть до 9 мільярдів.
Особлива підтримка адресована малому і середньому бізнесу. Багато нових програм буде зорієнтовано на освіту і потреби молоді. Найближчим часом вони охоплять близько 23 тисяч молодих людей.
Наступна зустріч в рамках неформальних міністерських діалогів країн «Східного партнерства» відбудеться в Баку і буде присвячена торгівлі та транспорту.
