«Криза» на Азовському морі триває упродовж двох місяців, наголошує експерт «Майдану закордонних справ» Андрій Клименко. На державному рівні в Україні майже не коментують ситуацію. Лише 18 червня секретар РНБО України Олександр Турчинов (під час зустрічі з послом Великої Британії в Україні Джудіт Ґоф) зазначив, що «посилення десантних спроможностей Росії у цьому регіоні свідчить про можливість провокацій з їхнього боку на Азовському узбережжі».
Експерти, зі свого боку, схильні вважати ситуацію – нові обмеження для суден, які перетинають Керч-Єнікальський канал, десятки затриманих суден, що прямують у порти Бердянська та Маріуполя, перекидання бойових кораблів Каспійського флоту Росії в Азовське море – «повзучою окупацією» Азовського моря Росією. Чи можливе переростання конфлікту у військове протистояння? Про це Радіо Свобода розповіли екс-командувач Військово-морських сил України Сергій Гайдук і координатор групи «Інформаційний спротив», народний депутат Дмитро Тимчук.
– Схарактеризуйте те, що відбувається в акваторії Азовського моря.
Це – хаос, вигідний Росії, навмисне створений нею хаос, який сприятиме контрабанді, нелегальному перевезенню зброї та людейСергій Гайдук
Сергій Гайдук: Це – хаос, вигідний Росії, навмисне створений нею хаос, який сприятиме контрабанді, нелегальному перевезенню зброї та людей. Росія вчергове провокує ситуацію, і робить це грамотно – із прогнозуванням, плануванням, активізацією силової й інформаційної політики. За умов недосконалості законодавства щодо Азовського моря Кремль відверто демонструє, «хто в домі господар». А Україна відмовчується.
Згадайте, як в інформаційному полі російська сторона використала затримання українськими прикордонниками рибальського судна «Норд» (кримський сейнер під прапором Росії було затримано 25 березня за порушення порядку виїзду з тимчасово окупованої території України – ред.).
«Зворотній бік медалі» – затримання росіянами українських рибалок (зокрема, йдеться про рибальське судно «Амур» – ред.). Офіційних заяв із боку України немає, в ефірі тиша. І, чесно кажучи, непокоїть таке ставлення до наших співвітчизників.
Нинішня ситуація в Азовському морі є продовженням тієї агресії, яку Росія розпочала проти України ще наприкінці лютого 2014 рокуДмитро Тимчук
Дмитро Тимчук: Нинішня ситуація в Азовському морі є продовженням тієї агресії, яку Росія розпочала проти України ще наприкінці лютого 2014 року. Зараз вони працюють у форматі провокаційних дій на морі. Поки не більше від того.
Вважаю, що таким чином Росія намагається зробити Азовське море предметом торгу навколо питання, яке є найгострішим на порядку денному серед кримських – стосовно водопостачання півострова. Росіяни нагнітають істерію заради того, щоб Україна відновила водопостачання в Криму. А вони, в свою чергу, підуть на поступки. Зокрема, на підписання нового договору щодо правового статусу Азовського моря.
– Оцініть імовірність того, що напруженість в Азовському морі може загостритись аж до бойового зіткнення.
Росія намагається зробити Азовське море предметом торгу навколо питання стосовно водопостачання півостроваДмитро Тимчук
Дмитро Тимчук: Передумов для широкомасштабних військових дій із боку Росії в цьому районі поки що не спостерігається. Я маю на увазі підготовку ними десантної операції: висадку на узбережжі, захоплення Маріуполя чи Бердянська.
Путін не готовий до широкомасштабної військової операції. Він здійснив би це одразу після анексії Криму – на Донбасі. Не приховуючи свої війська, Москва захоплювала б не тільки частину Донецької та Луганської областей, а й Харківщину, Одещину – можливо, з боку невизнаного Придністров’я, Херсонщину та інші.
Але Путін визнати свою агресію проти України не готовий. Це – політичний момент. Інший є військовим. Провокації в Азовському морі здійснюються силами прикордонної служби, спеціальних підрозділів, підпорядкованих ФСБ. ФСБ – це спецслужба, котра не призначена для проведення воєнної операції, тим більше пов’язаної з десантуванням, захопленням якихось об’єктів на українському узбережжі Азовського моря.
Читайте також: Росія «вичавлює» Україну з Азовського моря
Уявіть, якою буде реакція, якщо десь у фарватері вони підірвуть начинений вибухівкою швидкохідний катер?!Сергій Гайдук
Сергій Гайдук: Не думаю, що в Азовському морі будуть авіаційно-ракетні удари. Ймовірні подальші провокування, в тому числі чужими руками. Заяви про створення так званої «азовської флотилії» угруповання «ДНР» смішні. Але тільки на перший погляд. За умов гібридної війни цей фактор також може бути використаний. Уявіть, якою буде реакція, якщо десь у фарватері вони підірвуть начинений вибухівкою швидкохідний катер?!.
Тому ми маємо бути обачливими, прораховувати такі нестандартні ситуації і однозначно проводити заходи на упередження.
– Враховуючи ситуацію, що склалася в Азовському морі, чи не мало б сенсу посилити там присутність Військово-морських сил України?
Прикордонникам ніхто не заважає проводити оперативні заходи, зупиняти підозрілі судна, доглядати їх, перевірятиСергій Гайдук
Сергій Гайдук: Давайте проведемо чітку межу між поняттями. Охорона кордону, морських комунікацій – це зона відповідальності Державної прикордонної служби. У площині відповідальності Збройних сил України перебувають питання оборони, ведення військових дій. Прикордонникам ніхто не заважає проводити оперативні заходи, зупиняти підозрілі судна (тим більше, що базу даних підозрілих суден вони мають), оглядати їх, перевіряти суднові документи, суднові ролі тощо. Навіть враховуючи співвідношення сил не на нашу користь: близько чотирьох десятків кораблів, суден, катерів прикордонного відомства ФСБ Росії проти 15 плавзасобів Державної прикордонної служби України.
Дмитро Тимчук: Треба розуміти, що при ескалації ситуації Росія може передислоковувати в Азовське море корабельні одиниці зі складу Чорноморського флоту, який базується в тимчасово окупованих Криму та Севастополі. Але Азовське море мілке, можливості маневру там обмежені, тому, скажімо, ракетний крейсер «Москва» навряд чи залучать.
В Азовському морі ми робимо ставку не лише на власні морські сили та засоби, а передусім на берегову оборонуДмитро Тимчук
В Азовському морі ми робимо ставку не лише на власні морські сили та засоби, а передусім на берегову оборону. І тут маємо розуміти, що Маріуполь з 2014 року перетворено на цитадель. Отже, марною є справа штурмувати його як із суші (з боку Новоазовська), так і з моря. До того ж, останнім часом значно зміцнилась сухопутна складова Військово-морських сил України. Тому вважаю, що росіяни і так звана «флотилія» «ДНР», яка складається із прогулянкових катерів із встановленими на них кулеметами, мають нульові шанси на проведення десантної операції в цьому районі.
Враховуйте і те, що місто Маріуполь розташоване в зоні відповідальності штабу операції Об’єднаних сил (ООС розпочалась 30 квітня 2018 року і фактично є переформатуванням Антитерористичної операції – ред.). Відповідно, на цій території організовано взаємодію підрозділів ЗСУ із силовими відомствами.
