У Москві 14 червня стартував Чемпіонат світу з футболу. Україна закликала всі країни бойкотувати змагання. А ватажки угруповань «ЛНР» та «ДНР», навпаки, всіляко вітають мундіаль. У Луганську навіть відкрили свою фан-зону. Але чи легко жителям окупованої частини Донбасу потрапити на матчі чемпіонату, наприклад, в сусідньому Ростові-на-Дону? Як вболівають в окупації, репортаж журналістів проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії.
14 червня, Москва, стадіон «Лужники». Під час відкриття Чемпіонату світу з футболу співає світова «зірка» Роббі Вільямс. На вулицях – натовпи вболівальників з усього світу. У Кремлі зробили все можливе, щоб створити образ: Росія – дружня країна.
Шість років тому тоді ще мирний Донецьк приймав Чемпіонат Європи. П’ять матчів, враховуючи півфінал, проходили на «Донбас Арені». Тепер тут порожньо.
Чи вболівають окуповані міста?
За чемпіонатом в Росії донеччани стежать по телевізору в пивних барах.
«За Росію!» – час від часу вигукують тутешні вболівальники.
– Тут цікавіше, вдома нудно! – пояснює свою присутність відвідувач бару.
– А ви не хотіли поїхати на сам матч, на Чемпіонат в Росію?
– Дорого! – із посмішкою відповідає чоловік.
Відкритої фан-зони для вболівальників в Донецьку немає. А ось в сусідньому Луганську за вказівкою ватажків угруповання «ЛНР» організували трансляцію відкриття чемпіонату прямо на центральній площі.
«Все-таки цікавіше, ніж удома дивитися», – підтримує ініціативу місцевий житель.
Вболівальників у Луганську – небагато, переважно – молодіжні активісти та студенти. Місцеві чиновники не приховують – футбол вирішили показати в першу чергу з пропагандистською метою.
«Оберемо ті матчі, де буде грати Росія, і, звичайно ж, їх покажемо. Ну і плануємо показати найяскравіші матчі півфіналу і фіналу», – зазначив «чиновник» угруповання.
Не помітно ажіотажу і на донецькому автовокзалі. Регулярні рейси в Москву і сусідній Ростов-на-Дону – міста, що приймають цього року футбольний чемпіонат – незавантажені. І ціни на проїзд – не підскочили.
«У нас ціна найнижча – 500 рублів (250 гривень – ред.)», – каже водій.
Від окупованого Донецька до російського Ростова – кілька годин їзди. Місто до навали вболівальників підготувалося. Скрізь символіка чемпіонату і посилені наряди поліції.
Величезна кількість поліції, просто незрівнянно зі звичайними буднями. Скрізь патрулі, козаки
«Величезна кількість поліції, просто незрівнянно зі звичайними буднями. Скрізь патрулі, казаки», – підтверджує жителька Ростова.
Разом з поліцією стежити за вболівальниками будуть і «казачі» загони «війська Донського» – деякі члени цієї організації встигли повоювати на Донбасі в рядах бойовиків. Нагайками, як на травневій протестній акції в Москві, фанатів обіцяють не бити.
«Поліція буде припиняти всілякі правопорушення, ми ж будемо дивитися і допомагати їм», – каже представник «казаків».
Війна поряд: чи лякає це вболівальників?
У Ростові – свято футболу, а всього за кілька сотень кілометрів – справжня війна. Через це атмосфера в місті напружена.
«У мене товариш туди відправився, і він не повернувся звідти. Взагалі, звичайно, відчувається цей настрій. Ми знаходимося близько до зони цього конфлікту. Багато військових людей, часто проїжджає техніка – прямо туди», – каже житель Ростова.
Ми все трішечки стривожені
«Ходять чутки про можливі провокації з боку України, вже не знаю з боку кого там будуть провокації, може, з боку спецслужб, але ми все трішечки стривожені», – додає жінка.
Багато в бік України вирушає військової техніки. Там, БТРи, УРАЛи, там КРАЗи
«Багато в бік України вирушає військової техніки. Там, БТРи, УРАЛи, там КРАЗи», – каже місцевий житель.
«Чи відчуваю я себе в безпеці через близькість з кордонами «ДНР» і «ЛНР»? Знаєте, я чесно кажучи, так би не сказав», – додає чоловік.
Футбол, війна і репресії
«Коли я перший раз побачив їхній логотип, я побачив: очі, ніс», – каже український художник Андрій Єрмоленко, який намалював альтернативні плакати до Чемпіонату світу з футболу-2018.
Ну кожен м’ячик перетворюється в певну смерть.Це MH-17, це 20 днів голодування Сенцова, це справжнє обличчя РосіїАндрій Єрмоленко
Єрмоленко по-своєму трактує головний символ чемпіонату в Росії: «Ну кожен м’ячик перетворюється в певну смерть. Не лише для нас, до речі. Це MH-17, це 20 днів голодування Сенцова, це справжнє обличчя Росії: «Хто мене зупинить?».
Його плакати нагадують: футбольне шоу в Росії проходить на тлі війни і репресій: «І про розстріли, і про підвали на Донбасі ми також не забули».
Порожня «Донбас Арена», відсутність ажіотажу – для жителів Донецька цей Чемпіонат світу – сумне свято.
– За кого вболіваєте на Чемпіонаті світу з футболу?
– Взагалі за «Шахтар», але вони ж зараз в Україні, – відповів житель Донецька.
– Я маю на увазі зі збірних чемпіонату.
– Та не знаю, за кого там вболівати!
– У вас не було бажання поїхати в Росію?
– Та чому ж не було…
– А чому не поїхали?
– Немає можливості!
ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
