Російський історик, голова Карельського відділення товариства «Меморіал» Юрій Дмитрієв, який не лише відкрив українцям місце вбивства цвіту української нації, у 1937 році, а й опублікував списки тих, хто вчинили цей злочин, може знову опинитися за ґратами. Верховний суд Карелії 14 червня скасував його виправдувальний вирок та направив його кримінальну справу на новий розгляд. Голову карельського «Меморіалу» звинувачують в розпусних діях відносно неповнолітньої прийомної дочки і виготовленні дитячої порнографії. Суд першої інстанції виправдав Дмитрієва за основними статтями звинувачення, але це рішення було оскаржене прокуратурою. Апеляційні скарги на вирок також подали адвокат і бабуся прийомної дочки Дмитрієва.
5 квітня 2018 року Петрозаводський міський суд повністю виправдав Юрія Дмитрієва за кримінальними статтями про виготовлення дитячої порнографії та педофілії, а також визнав за ним право на реабілітацію і відшкодування збитку. Правозахисника визнали винним лише в незаконному зберіганні зброї, за що призначили покарання у вигляді 2 з половиною років обмеження волі. З урахуванням часу, проведеного під арештом, термін покарання скоротився до трьох місяців.
Раніше медична експертиза в Центрі імені Сербського визнала історика психічно здоровою людиною без сексуальних відхилень і підкреслила, що він не педофіл. А дослідження фотоматеріалів показало, що знімки дівчинки не є порнографічними.
Проте цей виправдувальний вирок тепер скасований. За словами адвоката Віктора Ануфрієва, в четвер у Верховному суді Карелії було представлено висновок психолога, в якому вказувалися якісь «нові обставини» справи. Про це захисник Юрія Дмитрієва розповів в інтерв’ю Радіо Свобода:
«Суд теж скасував і направив справу на новий розгляд практично з нуля. Чому він це зробив, ми дізнаємося, коли прочитаємо рішення. Попередньо можна сказати, ми очікували, що прокуратура «пуститься в усі тяжкі». Вони використовували дитину в своїх цілях. Це прогнозувалося», – сказав адвокат.
На його думку, прокуратурі важливо продовжувати процес щодо Юрія Дмитрієва, бо справа резонансна.
«Тут, я вважаю, питання стоїть так: або посада, або обвинувальний вирок. Така альтернатива. Тому вони і вдаються до крайніх заходів. Ми свого часу не запрошували дитину в суд. Ми щадили її. Тому що дівчинка на стадії попереднього слідства нічого поганого про нього не сказала. А вони пішли іншим шляхом. У цьому брав участь уповноважений з прав дитини Петрозаводська. Він там організовував (мабуть, за дорученням прокуратури) доставку бабусі з дитиною за 600 кілометрів, вони знайшли психолога. Психолог підписала, що дівчинка щось сказала», – пояснив адвокат.
«Вони всіляко намагаються врятувати потопаючий корабель цього звинувачення», – додає адвокат Віктор Ануфрієв.
Історик-правозахисник і глава карельського «Меморіалу» Юрій Дмитрієв був затриманий 13 грудня 2016 року і звинувачений у виготовленні дитячої порнографії і розпусних діях, вчинених по відношенню до прийомної дочки Наташі 2005 року народження. Звинувачення будувалося на підставі того, що в комп’ютері історика знайшли вісім фотографій дівчинки, яку сам Дмитрієв фотографував в оголеному вигляді. За його словами, він робив це для того, щоб переконати органи опіки у відсутності будь-яких синців або інших ушкоджень на тілі дитини, якщо такі питання виникнуть. Коли дівчинка підросла, прийомний батько перестав її фотографувати.
Також під час обшуку в будинку Дмитрієва була знайдена основна частина одноствольного гладкоствольної мисливської рушниці, конструкція якого була змінена кустарним способом. На цій підставі щодо правозахисника порушили справу за «незаконний обіг зброї».
Правозахисник перебував в слідчому ізоляторі до січня 2018 року, потім його випустили під підписку про невиїзд. Прийомну дочку, якій на момент арешту Дмитрієва було 11 років, вилучили з сім’ї, де вона прожила вісім років, і передали під опікунство рідної бабусі.
Про те, як він ставиться до скасування виправдувального вироку і кому це вигідно, Юрій Дмитрієв розповів Радіо Свобода:
«Виправдувальний вирок показував, що і прокуратура, і Слідчий комітет щось зробили не так. В такому випадку тим людям, які підтримували обвинувачення, зокрема, прокурору міста Петрозаводська і співробітникам Слідчого комітету, треба посипати голову попелом і йти у відставку. Тому, природно, вони в цій справі не погодилися», – сказав Юрій Дмітрієв.
«Як тільки з’явився виправдувальний вирок, тут же з’явилася інформація, що хтось із телевізійників федеральних каналів збирається поїхати до бабусі. Я читав апеляційну скаргу, написану нібито бабусею. Повірте, таких слів у неї в лексиконі не було, немає і ніколи не буде. Я думаю, що вона писала це під диктовку когось із розумних і зацікавлених людей», – вважає історик.
З часу його звільнення з-під варти побачитися з прийомною дочкою він не міг.
«Ми ізольовані повністю. Я навіть не можу передати їй щось. Бабуся заблокувала і мене, і всіх членів нашої сім’ї, взагалі обмежила спілкування Наташі з друзями, з подружками. У минулому році студенти кіношколи, з якими Наташа вже кілька років їхала в експедицію, запрошували її, але бабуся не пустила. Вона ізолює її. Які причини? Я не знаю. Може бути, це матеріальна зацікавленість бабусі. Може бути, це політичний тиск на бабусю. У бабусі цих онуків по прийомним сім’ям п'ять штук розкидано. Тому я не знаю. Поки коментувати не можу і не буду», – розповідає правозахисник в інтерв’ю Радіо Свобода.
Щодо майбутнього перегляду його справи, то він не чекає нічого доброго, бо, на його думку, працівники прокуратури будуть намагатися «довести свою професійну придатність» попри «абсурдність цієї справи». Поки що він, за його словами, продовжує працювати по 20 годин і виховувати дітей і онуків.
«Людей навколо не зменшилося, як би вони не хотіли, а стало тільки більше. Це добре», – розповів історик Юрій Дмитрієв.
Юрій Дмитрієв є упорядником, видавцем книг пам’яті жертв політичних репресій 1930-1940-х років в Карелії. Експедиції під його керівництвом в кінці 1990-х років виявили місця масових поховань жертв політичних репресій в Сандармоху і Червоному Бору. Друзі та колеги історика пов’язують кримінальну справу проти нього з публікацією списків співробітників НКВС, які брали участь в Великому терорі.
За Юрія Дмитрієва вступали багато відомих людей, в їх числі актриса Лія Ахеджакова, письменники Людмила Улицька, Дмитро Биков і Володимир Войнович, режисери Володимир Мірзоєв і Павло Лунгін, члени Ради з прав людини при президенті Росії Микола Сванідзе та Сергій Кривенко, а також історики, поети, музиканти. Правозахисний центр «Меморіал» визнав Юрія Дмитрієва політв’язнем.
Оригінал публікації читайте на сайті Російської служби Радіо Свобода
