Якщо справу про корупцію почали розглядати до створення Вищого антикорупційного суду, то він не зможе переглянути її навіть на етапі апеляції. Відповідна правка була внесена несподівано і пройшла непоміченою для більшості депутатів й експертів. У НАБУ, в експертному середовищі та у профільних комітетах парламенту закликають невідкладно змінити цю норму, яка, стверджують фахівці, може стати «індульгенцією» для нинішніх топ-корупціонерів. Тим часом у Консультативній місії Євросоюзу в Україні відмовляються коментувати цю норму, і пояснюють, що наразі вивчають весь текст закону.
Норма нового закону про антикорупційний суд про можливість розглядати вже розпочаті антикорупційні провадження у апеляційних судах загальної юрисдикції є спробою реваншу та «кроком назад», заявив очільник НАБУ Артем Ситник на конференції Консультативної місії ЄС в Україні про реформу правоохоронних органів.
Керівник бюро порушив це питання, оскільки темою конференції був розподіл повноважень між старими правоохоронними органами та новими – антикорупційними.
Ситник наголосив, що таку норму виявили у перехідних положеннях закону, який вже підписали президент і голова Верховної Ради.
«Мені відомо, що багато депутатів святкували ухвалення норми про те, що апеляції у справах, розпочатих до запуску Антикорупційного суду, не розглядатиме апеляційна палата цього суду. А це – справи про топ-корупцію, провадження щодо Насірова, Розенблата тощо. Це крок назад. Але це ще не пізно виправити», – заявив він.
Схожу оцінку згаданій нормі закону дали і деякі депутати Верховної Ради.
Так, депутат від БПП Мустафа Найєм розповів, як, на його думку, непомітна правка у законі про антикорупційний суд може частково нівелювати зусилля з притягнення до відповідальності нинішніх корупціонерів.
«Цей невеликий абзац дозволить апеляції у всіх справах НАБУ, які зараз у судах чи будуть передані до судів загальної юрисдикції до запуску Антікоррупцінного суду, розглядати в діючих корумпованих судах. Це може стосуватися (справ щодо) Миколи Мартиненка, Романа Насірова, Геннадія Труханова, Олександра Онищенка, Борислава Розенблата тощо. Разом – близько 130 (!) справ», – написав Найєм у соцмережах.
Голова комітету парламенту з законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін наголосив у коментарі Радіо Свобода, що норма закону про антикорупційний суд, яка дозволяє оскаржувати вироки у нинішніх антикорупційних провадженнях у звичайних апеляційних судах – «це однозначно погано».
«Ми, більшість депутатів, внесли ті правки, які були погоджені Венеціанською комісією, а також ті, які пропонували у Консультативній місії Європейського союзу, без якої б не надали Україні фінансової допомоги… Те, що відбулося – це нормальна в нас практика, все робити під ковдрою і ставити це нібито під стенограму. Уявіть, коли доповідач зачитує остаточний текст закону під стенограму. Ну хто його почує його добре, в залі, яка реве, гуде, спілкується!.. Я вважаю, це зроблено навмисне, і хтось за цим стоїть. І це однозначно треба виправляти», – наголосив Кожем’якін.
Аналогічну думку висловив і директор НАБУ Артем Ситник. За його словами, відповідну зміну норми про апеляції у корупційних справах можна внести як окремим законом, так і додати це виправлення до законопроекту про утворення вищого антикорупційного суду, який вже подав президент України Петро Порошенко.
Зі свого боку, голова Представництва ЄС в Україні Юґ Мінґареллі відмовився дати на прохання Радіо Свобода оцінку цій нормі та ризикам, пов’язаним із нею. За його словами, Консультативна місія ЄС в Україні нині вивчає текст ухваленого закону, і лише після цього даватиме оцінку.
Справи проти корупціонерів можуть ніколи не потрапити до Антикорупційного суду – експерт
Одними із перших появу скандальної норми у кінцевому тексті закону про антикорупційний суд помітили у організації «Центр протидії корупції».
Голова Центру Віталій Шабунін стверджує, що вигодоотримувачами положення, яке дає змогу судам загальної юрисдикції розглядати корупційні справи, стали топ-корупціонери, суди щодо яких вже розпочалися.
«Комітет подарував їм норму, згідно з якою апеляції їхніх справ будуть розглядатися також у старих загальних судах, а не в новоствореному антикорупційному. Це означає, що їхні справи можуть ніколи не потрапити до антикорупційного суду, натомість самі «герої» отримають лояльні вироки від старих суддів або ж взагалі уникнуть реального покарання. Мабуть, на радощах від цього вчора попивав шампанське екс-керівник ДФС Роман Насіров, бо більше не доведеться симулювати інфаркт і вкриватися картатою ковдрою в суді, щоб уникнути відповідальності», – із сарказмом висловився Шабунін.
Між тим, у комітеті Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя спростовують звинувачення громадських організацій щодо «не зачитування головою Комітету правок щодо апеляційного розгляду справ НАБУ».
«Під час підготовки Законопроекту до другого читання Комітет погодився із рекомендаціями експертів Венеціанської комісії, які у своєму висновку (пункт 35) звертали увагу на доцільності того, щоб справи, які перебувають на розгляді на момент початку роботи Вищого Антикорупційного суду продовжували розглядати суди, де вони на той момент слухаються. В іншому випадку, передача справ призвела б до перенавантаження суддів Вищого антикорупційного суду», – стверджує комітет у своїй заяві.
Тим часом Венеціанська комісія вже спростувала таке тлумачення своїх рекомендацій. З боку комісії не було вимоги про те, щоби справи проти корупціонерів, які вже спрямовані до суду, не підлягали апеляції у новоствореному Вищому антикорупційному суді, заявив журналістам секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт.
А доки триває суспільне обговорення суперечливої норми закону «Про Вищий антикорупційний суд», його підписав президент України Петро Порошенко і він вже набув чинності.
Офіційне видання Верховної Ради, газета «Голос України» оприлюднила цей документ 13 червня. Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями, «цей Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування».
Закон, ініційований президентом України Петром Порошенком, Верховна Рада ухвалила 315 голосами 7 червня цього року, а 9 червня, його підписав голова парламенту Андрій Парубій. Президент підписав документ 11 червня 2018 року.
Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери. Це було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.
Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачав закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.
