Після чотирьох років розгляду справи Юрій Крисін, підозрюваний у причетності до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія під час Майдану в 2014 році, отримав вирок – п'ять років позбавлення волі. Багато хто вже назвав це перемогою суспільства, яке постійно контролювало перебіг резонансної справи. Радіо Свобода пригадує, як відбувався процес над Крисіним, і пояснює, яким чином «зрада» перетворилась на «перемогу».
Відомий у кримінальних колах як «Криса», «Шкаф» та «Шрек» Юрій Крисін народився і виріс на Донеччині – у Горлівці.
У 2010-му він вже був судимий: отримав умовний термін за «вбивство з необережності», яке спочатку класифікували як «умисне вбисвство».
Проживаючи у Києві, Крисін неодноразово був помічений у різноманітних рейдерських нападах. Наприклад, у 2012-му – під час захоплення Лук’янівського ринку чи у 2013-му – під час захоплення столичної автостоянки на вул. Ревуцького.
Особливу увагу до себе ця людина привернула після Революції гідності: Крисіна звинуватили у причетності до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія у ніч з 18 на 19 лютого 2014 року, а також у організації «тітушок», які чинили розбійні напади на учасників протесту.
Через чотири роки його провину довели. Утім, розгляд справи Крисіна супроводжували скандали та широкий суспільний резонанс.
29 березня 2014 року
Дарницький райсуд Києва бере Юрія Крисіна на 2 місяці під варту. Йому інкримінують «умисне вбивство».
3 квітня 2014 року
Арсен Аваков, на той час виконувач обов’язків міністра внутрішніх справ України, повідомляє про затримання «лідера київського ОЗУ рейдерів» Юрія Крисіна як одного з організаторів «тітушок», які у ніч з 18 на 19 лютого вбили Веремія та ще «щонайменше п’ятьох осіб».
27 травня 2014 року
Крисіну змінюють запобіжний захід з тримання у слідчому ізоляторі на домашній арешт і приставиляють державну охорону через нібито загрозу його життю.
22 серпня 2014 року
Крисіна випускають з-під домашнього арешту під особисте зобов'язання.
15 жовтня 2014 року
Судове засідання у справі, де фігурує Крисін, роблять закритим. Справу перекваліфіковують на «хуліганство, вчинене групою осіб, що супроводжувалося заподіянням тілесних ушкоджень», що передбачає позбавлення волі на термін до 5 років.
18 грудня 2014 року
Судове засідання знову закривають. Адвокати дружини вбитого Веремія заявляють, що суддя Шевченківського райсуду Києва Олег Лінник у такий спосіб прагне гарантувати безпеку підсудному Крисіну. Захист висуває клопотання про відвід судді.
12 жовтня 2015 року
Юрія Крисіна знову заарештовують. Цього разу через перестрілку біля метро «Житомирська» у Києві і підозру у вимаганні данини з підприємців на автостанціях не лише тут, але і на Центральному вокзалі і автовокзалі. У автомобілі затриманого виявляють гранати, які експертиза визнала бойовими.
Суспільство досить емоційно реагує на цю новину.
«Виникає щонайменше питання про те, скільки ще таких тітушок, які брали участь у насильстві проти Майдану, сьогодні продовжують боротися за сфери впливу в Києві? І чому їм дозволяють це робити? Якби не перестрілка, Крисін продовжував би займатися рекетом, а міліція продовжувала б робити вигляд, що не помічає цього? Просто у них інтереси розійшлися, а так усе ок…», – пише правозахисниця Марія Томак.
17 березня 2016 року
Києво-Святошинський райсуд Київської області дає Крисіну три роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком на 1 рік за «незаконне поводження зі зброєю» під час інциденту 12 жовтня 2015 року, а звинувачення у вимаганні знімає.
16 серпня 2016 року
16 серпня Крисін знову опинився під арештом: Печерський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Підозрюваному інкримінують хуліганство, вчинене групою осіб. Йдеться про озброєний напад на АЗС «Народна» в районі аеропорту «Жуляни» на початку травня 2016 року під час якого працівників заправки побили, а одного поранили з травматичного пістолета.
«Будучи вже обвинуваченим Крисін не зупиняється, а далі вчиняє злочини… Людину нічого не зупиняє, його кримінальність очевидна. Говорять, що він людина Юри Єнакіївського, що в нього є покровителі в поліції, судах і прокуратурі. Думаю, що це правда, тому що сама є очевидцем, як розглядається справа по Веремію», – написала тоді адвокат родини Вереміїв Вікторія Дейнека та закликала журналістів долучитися до висвітлення ситуації з Крисіним.
23 грудня 2016 року
Крисіна знову випускають.
«Мені цікаво, скільки ще злочинів, знаходячись під судом і слідством в інших справах, Крисін повинен здійснити, щоб колегія апеляції, що вже приїлася нам, усвідомила суть поняття ризик рецедиву», – написала тоді адвокат Євгенія Закревська.
6 квітня 2017 року
Суддя Солом'янського райсуду міста Києва Олена Курова так і не розпочала підготовче засідання у справі щодо Крисіна і напад на АЗС, а запобіжний захід йому не був продовжений.
«Все ж таки Юрій Крисін якось магічно діє на українське правосуддя. Щойно його судді бачать – одразу хочуть звільнити з-під варти, пом'якшити запобіжний захід (або не продовжити його), хоч щось добре зробити для цієї святої людини, відкрити для нього вікно можливостей», – пише правозахисниця Марія Томак.
14 травня 2017 року
З’являється інформація про те, що скандальний журналіст Віталій Седюк, який зняв штани на сцені під час одного з виступів на Євробаченні, затриманий до винесення судом рішення про запобіжний захід.
Правозахисницю Марію Томак обурює дисонанс у ставленні правоохоронців до Седюка і до того, як вони ставляться до Крисіна.
20 липня 2017 року
Крисіна відмовляються взяти під варту за клопотанням прокурора у справі про напад на АЗС та застосовують щодо нього нічний домашній арешт без електронного браслету.
22 грудня 2017 року
Суд призначає Крисіну 4 роки ув’язнення з випробувальним терміном 2 роки у справі про напад на журналіста газети «Вєсті» В’ячеслава Веремія під час подій Євромайдану. Крисін визнає себе винним у хуліганстві.
Прокуратура заявляє про намір оскаржувати це рішення, а НСЖУ закликає Порошенка відреагувати на умовний термін фігурантові справи про вбивство журналіста. Стурбованість висловлюють і у ОБСЄ.
Громадськість звинувачує суддю Олега Лінника, який розглядав справу, у надто лояльному ставленні до обвинуваченого та проросійських поглядах.
Волонтер Роман Сініцин публікує розлогий пост про те, ким є Юрій Крисін, чим викликає ще більший суспільний резонанс:
25 грудня 2017 року
На майдані Незалежності в Києві відбувається акція, учасники якої вимагають ув’язнити Крисіна.
28 грудня 2017 року
З'являється інформація про те, що вирок Крисіну може бути засекречений, однак у Державній судовій адміністрації заявляють, що вирок Крисіну у справі про вбивство Веремія не опублікували через технічну помилку.
Тим часом ГПУ подає апеляційну скаргу на вирок.
29 січня 2018 року
Станом на цей день щодо вироку Крисіну надійшло чотири апеляційні скарги: від ГПУ, матері Веремія та представників дружини загиблого.
26 лютого 2018 року
Активісти виявили Крисіна у дитячому відділені однієї зі столичних лікарень і облили зеленкою.
1 березня 2018 року
Крисін не з'явяєтьмя на розгляд апеляції і Апеляційний суд Києва ухвалює рішення привести його на засідання примусово.
4 та 5 березня 2018 року
Активісти пікетують будинок Крисіна у Гатному під Києвом з вимогою з'явитись у суд.
5 березня проти Крисіна розпочинають ще одне кримінальне провадження – щодо фактів переслідування майданівців так званими «тітушками», – звинувачуюючи в тому, що він координував напад на активістів у центрі Києва, а також викрадення і катування людей.
Коли Крисін виходить із зали суду йому влаштовують «коридор ганьби».
15 березня 2018 року
Крисін не прийшов до суду через протести і просить судити його через відеоконференцію. Тим часом прокуратура вимагає взяття Крисіна під варту.
26 та 29 березня 2018 року
Підозрюваному надають державну охорону, а 29 березня Крисіна арештовують на два місяці без права застави.
2 квітня 2018 року
Апеляційний суд Києва призначає державного адвоката підозрюваному, незважаючи на його протести. На думку суддів, Крисін навмисне прибув до суду без адвокатів, щоб ускладнювати й затягувати процес.
24 травня 2018 року
Суд продовжив арешт Крисіна на два місяці.
13 червня 2018 року
Апеляційний суд Києва скасуває умовний термін і засуджує Крисіна до п’яти років позбавлення волі за звинуваченням у причетності до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія під час Майдану в 2014 році.
Суспільство схвально відреагувало на те, що підозрюваний врешті-решт отримав реальний термін покарання.
На думку активістки Антоніни Кумки, це є хорошим результатом, хоча і недостатнім.
«5 років у в‘язниці для Юрія Крисіна замість глузливого умовного терміну. Могло бути і більше, якби не постійні намагання зам‘яти справу впродовж слідства. В‘ячеслава Веремія уже не повернути. Але те, що громадяни домоглися правосуддя – це найкраща пам‘ять про нього», – вважає вона.
Правозахисниця Марія Томак пов'язує такий результат з активною громадянською позицією суспільства та небайдужістю ЗМІ до висвітлення цієї теми.
«Це має свідчити про те, що всі наші рухи, наполегливість, ходіння на суди, писання постів та лонгрідів, довбання теми, запрошення журналістів на засідання – недаремні», – зазначає вона.
«Саме від обпльованого Крисіна відмовилися його друзі. Саме після цих акцій він втратив імунітет. Пам'ятайте про це, коли з екранів розповідатимуть про невідворотність покарання і відновлення довіри до систем та органів», – наголошує волонтер Родіон Шовкошитний.
Таку думку поділяє і його колега Роман Сініцин, який також додає, що щодо Крисіна лишилось «ще пару епізодів, де якщо дожать – ще домажуть тюрми, причому немало».
Тим часом журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва резюмує: «Хоча попереду ще апеляції і касації, головне, аби градус уваги ЗМІ лишався, і покровителі не відмазали перця. А спроби будуть. По такі професійні тітушки потрібні будь-кому».
