Гості програми «Ваша Свобода»: Ігор Козій, військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва; Володимир Цибулько, політолог.
Президентові України Петрові Порошенку вже надійшло запрошення на саміт НАТО, який відбудеться в Брюсселі у липні цього року. Про це виданню УНН розповіли у прес-службі української місії в альянсі. Раніше цього тижня Петро Порошенко розповів про свою мрію – вступ України до Європейського союзу і НАТО до 2030 року. Про це голова держави заявив на зустрічі зі студентами Української академії лідерства в Києві. У березні нинішнього року на офіційному сайті НАТО в розділі стосовно розширення альянсу Україну внесли до списку чотирьох країн-партнерів, які заявили про своє прагнення до членства. До цього в альянсі відмовлялися формально визнати намір України вступити до НАТО. Альянс вимагає від України практичних реформ, а не лише декларацій.
Олександр Лащенко: Пане Цибулько, на вашу думку, хто більше неготовий до членства України в НАТО: сам союз НАТО чи Україна?
Володимир Цибулько: Саме союз НАТО запровадив для України 12 трастових програм. І це ще не кінець. НАТО – це ж не агресивний мілітарний блок, як це кліше вбивали десятиліттями населенню пострадянського простору. НАТО – це світоглядний союз, тому потрібні верховенство права, свобода слова, комплекс всіх свобод – тоді ми можемо претендувати на повноправне членство в НАТО.
(Повна версія програми)
Реформи, які здійснюються, роблять суттєвий крок вперед. Зараз на часі голосування за закон про нацбезпеку, який вже гармонізує повністю всі сфери діяльності в оборонному секторі під стандарти НАТО.
– Пане Козій, Україна вже чотири роки веде війну. При всіх проблемах Збройних сил України, агресор не здобув перемогу і контролює тільки частину території України. Хоча це теж дошкульна річ. І без НАТО Україна може впоратися?
Агресор ще не визначився, чи він – реальний світовий агресор чи спостерігач за тим, що робиться громадянами України, які не згодні з політикою начебто КиєваІгор Козій
Ігор Козій: Однозначно ні, тому що агресор, власне кажучи, сьогодні ще не визначився, чи він – реальний світовий агресор, з точки зору міжнародного права, чи він – спостерігач, вибачте, за тим, що робиться громадянами України, які не згодні з політикою начебто Києва. Коли визначиться, тоді стане ясно, чи воюємо і проти агресора, тобто проти Росії (до речі, ми теж до кінця не визначилися), і від цього все й буде відходити.
А що стосується «шалених проривів», «дуже шалених досягнень», «найвеличезніших досягнень стандартів НАТО», то це вже проходили. Це вже буде третя наша спроба вступити до НАТО. На жаль, всі ці спроби відбувалися наприкінці каденції президентської одного (Леоніда Кучми – ред.) і іншого (Віктора Януковича – ред.) президентів – використовувалися як піар-кампанії майбутньої перемоги.
Це вже буде третя наша спроба вступити до НАТО. Всі ці спроби президентів використовувалися як піар-кампанії майбутньої перемоги
На сьогодні мені важко сказати, наскільки це реально. Ми вже отримали критичні зауваження, реальні моменти, які пов’язані з тим, що МВФ не хоче тим чи іншим способом підтримувати Україну, вимагає Антикорупційного суду.
На черзі – законопроект про нацбезпеку, який не просто далекий від того, що називається демократичний, політичний контроль, під яким Україна як країна-член ОБСЄ підписалася в Кодексі військово-політичної поведінки. М’яко кажучи, законопроект не наблизився до цього, а віддалився з їхніми військовими міністрами, з їхніми заступниками міністрів військовими. Коли кажемо, що ми не в змозі, то показуємо на матеріально-технічні стандарти. Коли кажуть, що ухваліть звичайні адміністративні стандарти і ось вам демократичний цивільний контроль, робимо вигляд, що не чуємо. Але я не проявляв би серйозного скепсису в цьому питанні. Є люди, які цього прагнуть, але, на жаль, вони сьогодні не при владі.
– Пане Цибулько, що ж, усе на рівні декларацій і перед виборами заяв?
При зміні історичних обставин це можна зробити дуже швидко. Варшавський саміт НАТО зняв питання прикордонних конфліктів як запоруку невступу. Україна має тепер шансВолодимир Цибулько
Володимир Цибулько: Готувати треба народ і країну до цього (вступу в НАТО – ред.) досить тривалий час. При зміні історичних обставин це можна зробити дуже швидко. Варшавський саміт НАТО два роки тому зняв питання прикордонних конфліктів як запоруку невступу, відмови. Україна, навіть теоретично маючи втрачені території, має тепер шанс. Остання Парламентська асамблея НАТО дала дуже чіткі сигнали перспективи членства в НАТО. Більше ніж! Серед останніх висловлювань представників Держдепартаменту США висловлювання заступника з питань Європи і Близького Сходу Веса Мітчелла: Україна і Грузія – це частина західного світу.
Росія все зробила, щоб Україна стала членом НАТО. Агресія довершила вибір українців – українці не будуть ніколи миритися із статусом «сірої» зони на кордоні з Росією, тому що це політична смерть для країни.
Україна, попри все, не відкликала свій невеличкий контингент в Афганістані. Там невеличка спостережена медична місія. В України там хороші можливості і в транспортній авіації, у постачанні комплектуючих збройним силам і безпековому секторові Афганістану. Але бажано це робити в рамках програм НАТО.
У 2007 році інтенсивність відносин Росії і НАТО на порядок перевищувала стосунки України і альянсу! Частина політичного класу України була щільно зав’язана на російський ринок збуту, відіграла роль лобістів нейтралітету, Росія їх шантажувала втратою російських ринківВолодимир Цибулько
У 2007 році, коли Рогозін був представником Росії в НАТО, інтенсивність відносин Росії і НАТО на порядок перевищувала стосунки України і альянсу! Оскільки частина політичного класу України була щільно зав’язана на російський ринок збуту, вони якраз і відіграли роль лобістів нейтралітету, оскільки Росія їх шантажувала втратою російських ринків.
Гра в надування величі Росії – це давня європейська фронда проти США. В Європі виросло кілька поколінь політиків, які не мають і поняття зеленого про нацбезпеку, бо функцію нацбезпеки забезпечувало колективно НАТО і США. Дійшло до того, що Трампу особисто довелося тикати, скажімо так, обличчям декого з європейських політиків, який внесок в нацбезпеку роблять ці країни… На Донбасі танків у терористів більше, ніж на озброєні всієї Німеччини. В Німеччини стоїть 270 танків, а там – під 700!
Ігор Козій: Колишній міністр промислової політики Мазур (1994–1996 рр.) сказав: державний резерв України був розкрадений на 90%… Резерв для війни прописаний чітко, його формулювання є у стандарті НАТО.
На саміті НАТО 12 липня розглядатиметься, крім іншого, діалог із Росією. НАТО не збирається згортати діалог із Росією. Це стосується безпеки на Європейському континенті. Ніхто не каже, що йтимуть на поступки Росії. Зберігатиметься формат діалогу, щоб спробувати знайти якийсь компроміс.
З 1991 постійно вступаємо в НАТОІгор Козій
В Україні з трьох компонентів Збройних сил основний і найбільш потужний – моральний. Літаки і танки – найкращі? Підготовка військ, підготовка штабів краща, ніж в країнах-членах НАТО? Сьогоднішня реальна перевага України тримається виключно на українцях-патріотах, які готові і захищають свою землю. На жаль, це відбувається тільки на фронті…
Починаючи з 1991 року, я дивлюся, як постійно вступаємо в НАТО…
