12 годин на машині – і луганський «Барвінок» став київським

Катерина Тимченко

Донбас.Реалії

Народно-хореографічний ансамбль «Барвінок» з Луганська нещодавно відсвяткував своє 25-річчя. Про етапи створення колективу, про переїзд до Києва розповів Радіо Свобода засновник та художній керівник «Барвінка» Володимир Дольчук.

«Це була мрія ще з 13 років. Я танцював в луганському колективі і паралельно починав створювати свій. Але це був який початок – спершу це було в підвалі якомусь, в коридорах школи. Це був початок з повного «zero». Будував свій перший зал, потім другий, третій. Була мрія, до якої я і рухався!» – розповідає Володимир Дольчук.

У Луганську ансамбль швидко знаходить своє місце «серед зірок». Колектив виїжджає за кордон, де замає призові місця на конкурсах.

«У 29 років я став наймолодшим директором школи, – продовжує Володимир Дольчук. – Разом із викладачами зробили спеціалізовану школу художньо-естетичного напрямку. А вже після зробили навчально-виховне об'єднання «Барвінок» і дали назву колективу цієї ж школи. Це була загальноосвітня спеціалізована школа та Центр творчості дітей та юнацтва – ми об'єднали два в одному. Ми створили такі умови, де діти могли навчатися і займатися творчістю».

Проте події 2014 року різко змінюють плани більшості жителів Луганська – не дивно, що і колективу. Дільниці для незаконного «референдуму» влаштовували у навчальних закладах, отже – і в цій школі.

«Мене не було в школі, але зайшли добрі люди, які з автоматами все відкрили, поставили кабіни і провели «референдум». Це було таке 11 травня, а влітку з групою дітей ми поїхали в Європу, їздили по фестивалях, чекали, поки буде мир та спокій. У вересні я не повернувся до Луганська. Нас запросили друзі з Польщі, ансамбль українського танцю «Черемош», керівник Володимир Дейнека запропонував нам приїхати до нього, і місяць ми з дітьми були там», – розповідає Дольчук.

У цей час із Луганська телефонували, запрошували назад – відкривати школу 1 вересня. Восени Володимир повернувся – і йому запропонували співпрацювати з підконтрольними Росії бойовиками.

«Коли я приїхав в жовтні, – розповідає, – як і всім, мені пропонували написати «згоду» працювати в «ЛНР», я написав заяву за власним бажанням, що вже не директор, а потім написав, що не художній керівник».

Це і було ключовим моментом у прийнятті рішення про переїзд. Володимир ділиться відчуттями: «Складно було. Коли ти віддав більшу частину життя... Але і залишатися там і працювати так – для мене це неможливо. Тут же (в Луганську – ред.) така думка, ті, хто не залишився на своїй малій батьківщині, – «зрадники». Особливо ті, хто працював з дітьми. Але частина дітей з батьками також виїхала».

Київське життя луганського ансамблю

Перший склад дорослого колективу на новому місці – це була молодь, яка виїхала до Києва. Скоро буде 4 роки, як колектив – у столиці.

«Частину костюмів ми вивезли звідти – але це 5% від того, що там залишилось. Тут нам допомагали наші учні, випускники. Ансамбль Вірського приймав костюми та зберігав у себе. Складно починати спочатку. Перший місяць – депресія. Звертався в департамент освіти, аби виділили, можливо, в школі кімнату, де ми б змогли зберігати костюми. Місяць, два, три – ніхто не вирішує. Забрали костюми додому і зберігаємо їх там».

Потім Дольчука запросили працювати в ансамбль Вірського. Володимир пропрацював там нетривалий час – потрібно було заробляти. Але потім перейшов на майстер-класи: їздив по Франції, Польщі: «Куди запрошують, туди і їдемо», – каже хореограф.

Сьогодні дорослий колектив утримують самі танцівники та хореографи – це костюми, поїздки, оренда хореографічного залу, оплата концертмейстеру. А дитячий став частиною Петриківської дитячої школи мистецтв, де хореографи мають зарплати, умови для роботи, плюс – внески батьків.

Влітку на колектив чекає виїзд до Плоцька (Польща) на міжнародний конкурс, після цього танцівники переїдуть у Париж. Дорослий колектив виїжджає в серпні до Польщі, де проведе два великих концерти. Після Польщі «візьмуть курс» на Харків, на конкурс «Зелен світ». А майбутній план гастролей – Марокко, Франція, Польща, Америка, Канада.

«Плануємо на наступний рік в Києві та по Україні концерт з новою програмою, – каже Володимир Дольчук. – Ми відродилися».