Результати зустрічі «нормандської четвірки»

Берлін – У гостьовому особняку МЗС ФРН віллі «Борзіг» відбулася зустріч глав зовнішньополітичних відомств у форматі «нормандської четвірки». У переговорах узяли участь міністри закордонних справ України, Німеччини, Франції та Росії – Павло Клімкін, Гайко Маас, Жан-Ів Ле Дріан і Сергій Лавров. Востаннє міністри у цьому форматі зустрічалися у лютому 2017 року. Головна мета таких самітів – створення умов для реалізації Мінських угод з урегулювання конфлікту на сході України.

На переговорах, котрі розпочалися 11 червня о 18.30 (за європейським часом) і тривали понад чотири години, а до журналістів їхні учасники вийшли вже серед ночі, ішлося про виконання зобов’язань Мінських угод, аналізувалася ситуація на Донбасі, зважаючи на те, що сторони практично щодня звинувачують одна одну в порушенні перемир'я. Уперше головні дипломати «нормандської четвірки» порушили питання звільнення політичних в'язнів, яких незаконно утримують у Росії.

Тим часом українські матері, чиї діти зникли безвісти на Донбасі або перебувають у полоні, провели пікетування вілли «Борзіг», де засідали учасники «нормандської четвірки». Вони вимагали з’ясувати долю їхніх синів.

Зробити все можливе для припинення вогню

Та головною темою під час зустрічі «нормандської четвірки» була можливість розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі.

Перебіг зустрічі «нормандської четвірки» для Радіо Свобода прокоментував посол України у Німеччині Андрій Мельник, котрий вважає, що зустріч – великий шанс для розв’язання збройного конфлікту на Донбасі. Також і тому, що глава зовнішньополітичного відомства Павло Клімкін мав низку двосторонніх переговорів з вищими посадовими особами ФРН, зокрема головою Бундестагу Вольфгангом Шойбле.

«Ми вважаємо, що є певна динаміка у «мінському процесі». Німецька сторона також прагне показати результати, адже працює новий уряд, існує навіть новий дух у ставленні німецьких партнерів до України. Тож, на мій погляд, у нас сьогодні є шанс щодо змін на краще. У тому числі й на участь миротворчої місії ООН на Донбасі. Якщо раніше про неї говорили дуже абстрактно, як навіть у Мюнхені півтора року тому, коли ця тема була навіть винесена за дужки. Навіть наші німецькі друзі не були готові про це говорити. Нині це – одне з головних питань порядку денного. Подивимося, як розвиватимуться події, але є тиск на російську сторону з боку ФРН і Франції, оскільки також Макрон хоче показати, що він може досягати успіхів на міжнародній арені. Тому цей проект має характер престижного», – переконаний посол України у Німеччині.

Ще напередодні переговорів господар прийняття глав МЗС чотирьох країн, міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас в інтерв’ю німецькій газеті «Більд» визнав, що Мінський процес пробуксовує, а угоди домовленостей не виконуються. Уже цього року зафіксовано до тисячі порушень режиму припинення вогню, підкреслив він: «Це вже само собою є достатньою підставою, щоб продовжити обговорення шляхів розв’язання українського конфлікту в цьому форматі».

Маас переконаний, що «мінський процес» треба пожвавити, а учасникам переговорів зробити все можливе, щоб добитися тривалого припинення вогню на Донбасі, виведення важких озброєнь і домогтися гуманітарного поліпшення для цивільного населення, котре опинилося у зоні військового конфлікту.

Як розповів в інтерв'ю Радіо Свобода Андрій Мельник, ідеться також про бачення і ставлення до конфлікту на Донбасі нового міністра закордонних Гайко Мааса, котрий перед зустріччю у Берліні побував у зоні конфлікту на Донбасі.

«Я його супроводжував у цій поїздці. Ми були у Маріуполі і в приміських до нього районах, зокрема у селі Бердянське, де з 1200 жителів залишилося лише 74. Його місцеві жінки обступили і в них було одне запитання: «Коли нарешті закінчиться війна?». І він не знайшов на нього відповіді. Я бачив його реакцію – реакцію людини на чуже горе. Тому вважаю, що Україна має шанс на кращий розвиток подій. У тому числі й на миротворчу місію на Донбасі», – зазначив Мельник.

Маас передбачав, що переговори будуть складними, але вони мали дати новий імпульс виконанню Мінських домовленостей. Чи вдалося цього досягти – можна переконатися із заяв, зроблених учасниками кожним окремо і разом після їх завершення.

«Була реальна дискусія»

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив на підсумковому брифінгу: «Добре вже те, що учасники знову зібралися після певної паузи, що у нас сьогодні була реальна дискусія з можливістю обговорити низку питань. Крім кількох інших важливих, це було реальне обговорення питань звільнення наших політичних в'язнів і заручників та формату миротворчої місії».

На його думку, такі дискусії – певний результат, і вони триватимуть надалі. Павло Клімкін заявив про необхідність продовжувати тиск на Росію у «питанні звільнення усіх без винятку політичних в’язнів».

Глава МЗС ФРН Гайко Маас зазначив, що всі учасники зустрічі визнали необхідність дотримання режиму припинення вогню на Донбасі.

«Ми досягли повної згоди, всі сторони висловилися за збереження режиму припинення вогню, як і в питанні відведення важких озброєнь і розведення військових частин, а також розмінуванні в регіоні», – сказав німецький міністр. Щодо останнього, то він підкреслив, що Німеччина і Франція уже запропонували додаткові кошти на розмінування територій Донбасу.

Глава зовнішньополітичного відомства Франції Жан-Ів Ле Дріан заявив про досягнення домовленостей по ключових пунктах: стабільне перемир’я, відведення важких озброєнь і військ у трьох пілотних зонах, розмінування територій регіону, доступ до зони бойових дій спостерігачів ОБСЄ без будь-якого втручання. Він також підкреслив необхідність підтримання базової цивільної інфраструктури, зокрема більшого захисту Донецької фільтрувальної станції. Жан-Ів Ле Дріан підкреслив, що багато чого можна досягти, коли на те є політична воля, навівши приклад обміну полоненими.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров теж зазначив, що зустріч у форматі «нормандської четвірки» була корисною, досягнуто певних домовленостей, «хоч над багатьма їхніми пунктами ще слід працювати».

Не домовилися щодо головного

Господар зустрічі Гайко Маас назвав переговори не лише «дуже детальним та відкритим, а й конструктивним діалогом», результатом якого стала низка домовленостей. Передусім обіцянка учасників суворо їх дотримуватися. Сторонам удалося обговорити чимало кроків для забезпечення припинення вогню на сході України, проблеми цивільного населення на сході України. Але учасники саміту пригальмували на головній темі переговорів – ідеї розмістити на Донбасі миротворчу місію ООН. А саме це є умовою наступної зустрічі на вищому рівні у «нормандському форматі». До того ж, Берлін вважає, що миротворча місія і дасть той новий імпульс, який зробить досягнення деескалації конфлікту і досягнення миру на сході України більш реальним. Але головна перепона у цьому, на думку глави МЗС ФРН Гайко Мааса, – майже протилежні погляди на розташування і завдання «блакитних шоломів» Москви і Києва, котрі ідею підтримують, але мають різні уявлення і погляди, як саме це слід зробити.

І якщо глава МЗС РФ Сергій Лавров пообіцяв «працювати над питанням, якою має бути місія ООН і її мандат», то його український колега Павло Клімкін щодо уявлень російської та української сторони про завдання «блакитних шоломів» на Донбасі заявив, що між ними лежать не окремі розбіжності, а «світи», хоч Лавров і визнав необхідність проведення переговорів щодо питання розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі.

Голова МЗС України Павло Клімкін переконаний, що миротворчі сили ООН мають отримати реальний мандат щодо роззброєння незаконних збройних формувань та пошуку прихованої важкої зброї на території окупованої частини Донбасу. Натомість «первісна позиція Російської Федерації, – заявляє він, – насправді ще гірша, і вона полягає не в географії. Росія каже, що майбутні миротворці можуть супроводжувати, я підкреслюю, лише супроводжувати спостережну місію ОБСЄ і вздовж лінії розмежування, і на окупованій території, але вони не здатні робити нічого іншого. Наша позиція полягає в тому, що миротворці мають прийти одразу на всю окуповану територію. Звичайно, вони не можуть одразу розміститися у всіх місцях з самого початку. Це буде стадійний підхід, – пояснив Клімкін. – Але вони мають отримати реальний мандат, мандат впливу, мандат щодо роззброєння, мандат щодо спільного з ОБСЄ контролю над відведенням важкої зброї, над пошуком важкої зброї, яка прихована», – підкреслив Клімкін.

Через такі розбіжності у підходах до створення параметрів можливої миротворчої місії ООН на Донбасі учасники зустрічі не дійшли спільної думки, а лише домовилися продовжити такі переговори у форматі «нормандської четвірки» на рівні глав МЗС. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін на брифінгу висловився щодо результатів: «Ми домовилися, що будемо працювати далі, у різних форматах, у тому числі відбудеться зустріч на рівні політичних директорів, і потім ми будемо дивитися, чи буде потрібна ще одна міністерська зустріч. Ми маємо визначити, чи є сенс для зустрічі на найвищому рівні. Ми говорили про важливість такої зустрічі найближчим часом, не визначали конкретних дат, а домовились працювати далі для того, щоб визначити загальні рамки і залишити два-три питання, які мають винятково політичне значення на рішення глав держав», – зазначив міністр.

Тим часом конфлікт на Донбасі триває вже понад чотири роки, понад 10 тисяч людей загинули, сотні тисяч змушені були залишити домівки і стали переселенцями, а переговори у різноманітних форматах, як і зустрічі «нормандської четвірки» та на найвищому рівні у «нормандському форматі», поки що не надто сприяють припиненню збройного конфлікту, його деескалації і встановленню миру. І навіть домовленості про припинення вогню чи відведення важких озброєнь від лінії розмежування неодноразово порушувалися, незважаючи на високий рівень сторін, які їх укладали. Нині, кажуть фахівці, надія на участь миротворчої місії ООН, яка має покласти край стрілянині на сході.