Коли Заза Саралідзе зустрічався з прем’єр-міністром Грузії Ґіорґі Квірікашвілі 4 червня, лідер нинішньої хвилі протестів мав вигляд політичного діяча, готового повернути Грузію в інший напрямок. Тільки йому цього не кажіть. Бо йдеться про інше.
Заза Саралідзе опинився на чолі хвилі невдоволення простих грузинів, які вже ситі по горло системою правосуддя, яку вони бачать як корумповану елітою країни на свою користь.
І тепер море демонстрантів заповнило вулиці столиці Тбілісі через те, що Саралідзе і тисячі інших вважають відбілюванням винних у вбивстві його сина.
Політика для мене ніщо. Я проста людина, така, як ви… Все, чого я вимагаю, – це правди і справедливості
«Політика для мене ніщо. Я проста людина, така, як ви. Я не борюся ні за яку політичну партію. Все, чого я вимагаю, – це правди і справедливості», – сказав Саралідзе на самому початку протестів.
У Грузії вже давно скаржаться, що система правосуддя не сповнює сподівань величезної більшості з 3 мільйонів 700 тисяч населення країни. Заза Саралідзе відчув це у грудні минулого року на власному досвіді.
Тоді в одній зі шкіл у центрі Тбілісі група одинадцятикласників почала знущатися з дев’ятикласників. Конфлікт невдовзі вилився в бійку: молодші учні покликали на допомогу старших друзів і родичів. А вулична бійка стала смертельною для двох. Коли її учасників розтягли, Давіт Саралідзе і ще один 16-літній хлопець лишилися лежати в калюжах крові з численними ножовими ранами.
Убивства відразу розпалили обурення у шикарному тбіліському районі Вере, де сталася бійка. Зростало побоювання, що до країни повертається беззаконня післярадянських 1990-х років, коли політики служили тільки собі і своїм спонсорам, а не суспільству. Вбивства також викликали занепокоєння, що саме грузинське суспільство вироджується.
Убивство без убивці
І коли Тбіліський міський суд у справі про вбивство сина Зази Саралідзе виніс вирок у дев’ять років позбавлення волі за звинуваченням у спробі вбивства, він повстав – робітник, дружина якого працює на заробітках у Західній Європі, за яким не стоїть жодна політична партія.
Саралідзе наполягає, що, крім двох засуджених через ці вбивства, у смерті його сина винні й інші – але ті уникли відповідальності, бо їхні родичі працюють у прокуратурі.
Він також ставить під сумнів те, що підозрюваного можна було звинуватити тільки у спробі вбивства, коли жертва нападу загинула.
Родина другого загиблого змирилася з десятирічним вироком іншому хлопцеві, якого визнали винним саме в убивстві їхнього сина. Але не Саралідзе.
Саме тому, що я проста людина, а не представник еліти, мене прирекли на несправедливість!
«Саме тому, що я проста людина, а не представник еліти, мене прирекли на несправедливість! Тому прошу вас, простих людей, таких, як і я: будь ласка, підтримайте мене. Справедливість має бути відновлена!» – написав Саралідзе у фейсбуці й закликав грузинів вийти з ним на демонстрацію проти уряду, а від уряду він вимагає відставки.
Головний прокурор Грузії Іраклі Шотадзе 31 травня подав у відставку через цю справу. Але прем’єр-міністр країни відкидає вимогу відставки себе і свого уряду.
Невдоволення наростає
Протест на чолі з Саралідзе почався в час, коли довіра до владних інституцій Грузії різко падає. У країні, що висловлює сподівання зміцнити політичні й економічні зв’язки з Європейським союзом та іншими західними структурами, наростає невдоволення через економічні і соціальні умови.
4 червня у Тбілісі страйкували машиністи метро через низькі зарплати, а шахтарі вимагали зупинити видобування вугілля, заявляючи, що влада має спершу поліпшити безпеку і умови праці гірників після цілої низки смертей їхніх колег.
А на підтримку Зази Саралідзе проводилися демонстрації і в інших містах Грузії, крім Тбілісі. В місті Горі на центральних вулицях і в підземних переходах з’явилися написи: «Вбивця ще на вулиці» і «Де ж справедливість?»
Матеріал готували Alan Crosby і Саломе Асатіані
Оригінал матеріалу – на сайті Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода
