В Організації з безпеки і співпраці в Європі виступили з засудженням слів речниці генерального прокурора України, яка нібито назвала низку українських журналістів зрадниками. Але причиною цієї гострої заяви стали зовсім не дії українських посадовців, а… нерозуміння представниками ОБСЄ справжнього змісту заяви речниці і незнання українських реалій та інтернет-мемів про «зраду і перемогу».
Як заявив представник ОБСЄ з питань свободи засобів інформації Арлем Дезір, він стурбований, що «речниця генерального прокурора України оприлюднила список, у якому є журналістка Мирослава Гонгадзе і голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, і звинуватила їх у зраді».
«Оприлюднення списку з іменами журналістів і звинувачення їх у зраді неприйнятне і небезпечне», – заявив представник ОБСЄ.
За словами Дезіра, він написав із цього приводу листа до української влади, в якому наголосив: «Я рішуче закликаю органи влади втрутитися і припинити таку практику, особливо ж із боку урядових посадовців, враховуючи делікатну і непросту обстановку в Україні в нинішній час».
«Журналісти і засоби інформації повинні мати змогу відкрито і вільно висловлювати свої думки. Давати тим, хто має критичний голос, ярлик зрадника означає поставити їх під великий ризик, і це не можна толерувати», – мовиться в заяві Арлема Дезіра.
За його словами, йдеться про те, що «30 травня, після оголошення правоохоронних органів, що смерть журналіста Аркадія Бабченка була постановкою і частиною спецоперації, речниця генерального прокурора України оприлюднила на своїй сторінці у фейсбуці список людей, включно з Гонгадзе і Томіленком, яких вона назвала зрадниками через їхню критику держави з огляду на безпеку журналістів і безкарність злочинів проти засобів інформації у країні».
А чи була #зрада? Чи #перемога?
Але насправді ніяких звинувачень журналістів чи будь-кого іншого у зраді в юридичному розумінні взагалі не було. Адже слово «зрада», яке вжила речниця генпрокурора Лариса Сарган, є частиною добре відомого українцям – але не зрозумілого для багатьох іноземців – мему про «зраду і перемогу». І це було з контексту її слів, здавалося б, цілком очевидно – але, як з’ясувалося, не всім.
Своїми словами Сарган прокоментувала те, що після перших повідомлень про нібито вбивство Бабченка низка українських діячів, серед того й журналістів, виступила з різкою критикою влади України, яка, на думку авторів тих заяв, нездатна захистити журналістів. Речниця написала у фейсбуці дослівно: «Додавайте у коментарі тих, хто підняв чергову зраду в той час, коли всі правоохоронці здійснювали спецоперацію #бабченко. Побачимо, як вони вибачаться» – і навела понад два з половиною десятки таких заяв, серед них і авторства Томіленка і Гонгадзе.
Глава Национального союза журналистов Сергей Томиленко
Убийства Шеремета, Веремия ничему не научили. Поэтому погиб журналист Бабченко. Его убийца – безнаказанность…
Myroslava Gongadze
Безкарність породжує злочин.
Дещо пізніше того ж дня речниця генпрокурора навела і слова самого Юрія Луценка:
На жаль, у нашій країні більшість політикуму, частина громадського сектору використовує будь-який привід не тільки для атаки на владу – це нормально, – а й для атаки на країну, і в першу чергу її правоохоронні структури, і в першу чергу ті, які відповідають за безпеку і протидію терактам…
Я, звичайно, не можу спростувати того, що у влади є величезні помилки і прорахунки. Я не можу того спростувати, що правоохоронна система України також не завжди ефективна і така, як нам би хотілося. Але танцювати на кістках і на крові тільки для того, щоби добитися якихось рейтингів у ще не розпочатих парламентських та президентських перегонах, з моєї точки зору, у воюючій країні є аморально.
Дозволю собі звернутись до всіх цих діячів з пропозицією сьогодні в усіх тисячах постів на Фейсбуці, у всіх сотнях заяв в інших засобах масової інформації спростувати весь той бруд і всю ту брехню, яка була вилита за цю неповну добу на правоохоронну систему України.
«Зрада» і «перемога» – поширені в Україні після Революції гідності і вже добре відомі у країні меми: цими словами підкреслено негативно чи позитивно коментують – хтось із іронією, а хтось і серйозно – найрізноманітніші події. Їх активно використовують як хештеги в соцмережах. Ці українські слова зберігаються і в російськомовних текстах.
При цьому фахівці критикують такий простий «чорно-білий» поділ і називають його шкідливим для України в час її нинішнього протистояння російській агресії – і, навпаки, вигідним у цій ситуації саме для Росії.
