Доступність посилання

ТОП новини

Україні загрожують політична і фінансова кризи – Гопко


Володимир Гройсман (архівне фото)
Володимир Гройсман (архівне фото)

Гості програми «Ваша Свобода»: Ганна Гопко, народний депутат України, голова комітету Верховної Ради у закордонних справах (позафракційна); Володимир Фесенко, політолог; Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман наголошує, що піде з посади голови уряду, якщо в країні не створять Антикорупційний суд. За його словами, він працюватиме з депутатами фракцій, щоб 7 червня вони підтримали в другому читання проект закону про Вищий антикорупційний суд.

Ваша Свобода | Антикорупційний суд або відставка Гройсмана
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Віталій Портников: Пані Гопко, я можу висловити таке переконання, що прем’єр-міністр зробив сьогодні політичну помилку, тому що поставив на голосування щодо Антикорупційного суду (зрозуміло, чому: тому що він – людина, яка відповідає за макроекономічну стабільність у країні, а без траншу МВФ її не буде), а спокуса відправити голову уряду у відставку у певних депутатів і навіть у депутатських груп може бути такою сильною, що вони вирішать: хай краще спочатку прем’єр піде, а потім вже й з судом розберемося. Може така логіка перемогти?

(Повна версія програми)

Ганна Гопко: Це логіка тих, які хочуть створити політичну кризу, які хочуть, щоб взагалі не було працездатного уряду. Без Антикорупційного суду Україні дуже важко буде отримати транш МВФ, отримати макрофінансову підтримку від ЄС. Всі бюджетні виплати треба буде переглядати, скорочувати, зокрема, і виплати мінімалки, і дуже багато інших речей. Це створюватиме не лише політичну кризу, але й фінансову, переддефолтний стан.

Оскільки вибори вже витають у повітрі і президентські, і парламентські. Замість того, щоб ми побачили роботу, зокрема в тій «ситуативній кімнаті» тієї «сімки/вісімки», щоб запропонували план, як рятувати країну, бачимо продовження «дерибану» сфер впливу, монополізація, узурпація чи це хтось під себе ДФСУ підтягує, хтось хоче літієві родовища, хтось продовжує в «Роттердамі+» заробляти, хтось продовжує підвищувати ціни на електроенергію як наслідок корумпованих схем, виникає величезне питання: як уникнути політичної кризи, яка за собою нестиме фінансову, а в результаті підігруватиме агресору?

За цим дивиться світ, чи може Україна і далі довести свою спроможність бути суб’єктом
Ганна Гопко

Ми повністю залежимо від зовнішніх запозичень. Бюджет 2018 року ухвалювався з крахуванням запозичень МВФ, всі обіцянки щодо підвищення соцвиплат, багато програм, які стосуються регіонального розвитку, просто підвиснуть. На цьому виграватимуть популісти, які тільки й чекають, щоб в черговий раз звинувачувати реформаторів, далі лунатимуть порівняння «за Януковича жилося краще», далі нагнітатиметься проросійськи проплаченими силами тут істерія, як «все погано в Україні». І за цим дивиться світ, чи може Україна і далі довести свою спроможність бути суб’єктом, вирішувати внутрішні питання…

Давайте публічно називати прізвища депутатів, які не хочуть голосувати, у різних фракціях за Антикорупційний суд. Але говорити, що я йду з посади прем’єр-міністра, то це, можливо, як спосіб підштовхнути парламентарів, наскільки глибока криза. Але є дуже багато тих, які і зацікавлені в тому, чим гірше всередині країни, тим більше вони мають можливості заробляти бали. Президент, прем’єр, спікер мали би збирати, думаючи про майбутнє держави, не піар-заявами, де кожен робить заклик як мантру, що треба ухвалити, а говорити, яка кількість голосів, які ці вимоги.

Ганна Гопко
Ганна Гопко

Не лише оточення президента боїться – багато хто може бути на лаві підсудних. В різних політичних силах є люди, які між власною безпекою, бо не отримали ніяких гарантій, і майбутнім держави будуть обирати власну безпеку
Ганна Гопко

Антикорупційний суд, відповідно до міжнародних зобов’язань, за які брав відповідальність президент, мав розпочати роботу у січні 2018 року… Не лише оточення президента боїться, що цей чесний і справедливий суд запрацює – багато хто може бути на лаві підсудних. В різних політичних силах є люди, які між власною безпекою, бо не отримали ніяких гарантій, і майбутнім держави будуть обирати власну безпеку.

– Пане Фесенко, яка ваша думка про те, наскільки прем’єр зробив правильний крок, поставивши своє перебування на посаді в залежність від голосування щодо закону про Антикорупційний суд?

Володимир Фесенко: Можливо, не варто було би так різко і гостро ставити в залежність свою діяльність на посаді прем’єра від голосування за закон про Антикорупційний суд. Але це відлуння достатньо гострих і вкрай різких дискусій, які відбуваються в закритому режимі між представниками влади. Є всередині влади люди, які вважають, що не варто йти на поступки МВФ, зокрема в питаннях Антиконституційного суду, треба навіть їх лякати ризиками дефолту. Не йдеться про оголошення дефолту, – думаю, що на таку дурницю ніхто не збирається йти, – а от пошантажувати дефолтом – так. Гройсман не хоче ризикувати, не хоче підставлятися. Саме тому і наголосив: або голосуйте, або може піти у відставку.

Володимир Фесенко
Володимир Фесенко

Проголосувати за Антикорупційний суд можуть. Але головна проблема на сьогодні – формулювання ключової норми про повноваження ради міжнародних експертів. Чи вважатимуть її прийнятною представники ЄС – питання відкрите.

– Пане Вишлінський, якими будуть реальні економічні наслідки неухвалення закону про Антикорупційний суд, неотримання Україною траншу і відставка уряду, яка тепер також може бути наслідком цих усіх подій?

На цей рік і на наступний понад 10,5 мільярдів доларів виплати за зовнішнім боргом у валюті. На кінець першого кварталу на валютних рахунках Мінфіну було 1,5 мільярда. Достатньо для виплат до серпня. У вересні потрібно шукати десь ще 500 мільйонів
Гліб Вишлінський

Гліб Вишлінський: Наслідки можуть бути дуже серйозними. На цей рік і на наступний маємо понад 10,5 мільярдів доларів виплати за зовнішнім боргом, який є державним зовнішнім боргом, який має бути сплачений у валюті. Станом на кінець першого кварталу на валютних рахунках Мінфіну було менш ніж 1,5 мільярда доларів. Цього достатньо для виплат виключно до серпня. У вересні потрібно шукати десь ще 500 мільйонів доларів.

Я не обмежувався б тими наслідками, які матиме потенційне неухвалення в необхідній редакції закону про Антикорупційний суд і невідновлення програми МВФ. Виплати потрібно робити у валюті – її десь треба брати. Не будуть ухвалювати закон, а ще гірше – відправлять прем’єра у відставку, – 10,5 мільярдів треба буде виплачувати з валютних резервів НБУ. У резервах зараз 19 мільярдів. Залишиться 9. Люди почнуть купувати долари. НБУ потрібно буде виходити з інтервенціями на валютний ринок. З 9 мільярдів дуже швидко залишиться стільки, скільки ми мали на межі 2014-го і 2015-го – близько 5–6 мільярдів доларів. Може бути і дворазова девальвація гривні.

В МВФ є бажання успіхів – зробити, щоб країна не поверталася до фонду кожні кілька років за новою програмою фінансування
Гліб Вишлінський

Ми не можемо, як на початку 2015 року, провести реструктуризацію боргу – це борг не приватним кредиторам, а МВФ, який швидко нам допоміг на початку російської агресії без виконання принципових вимог, близько 5 мільярдів доларів, які ми вже зараз маємо починати повертати. В МВФ так само є бажання успіхів. Успіх для МВФ – зробити так, щоб країна не поверталася до фонду кожні кілька років за новою програмою фінансування.

У чому насамперед ризик для президента? Він є ключовою людиною зараз, яка впливатиме на рішення Верховної Ради. Він позбавляється дуже важливого політичного важеля – важеля надавання недоторканності політичним партнерам і тим, хто братиме участь у президентській кампанії. Є ризик, що цей президент не буде наступним президентом, а ще що Антикорупційний суд таки запрацює і безкарність, зобов’язання, які даватиме в межах передвиборчої кампанії сам президент і його оточення, наприклад, як у нас часто буває перед виборами, розграбування держпідприємств за принципом «після нас хоч потоп», можуть бути покараними.

Це почне підривати всю систему, яка базується на тому, що якщо ти потрапляєш у певне коло, то є недоторканним. Якщо такі організації, як НАБУ, зможуть доводити справи до кінця, а не лише підривати репутацію таким, як Мартиненко, хоч трохи вибивати їх із політичного процесу, це призведе до того, що зруйнується система, яка є звичною для політичної еліти впродовж 25 років. Я розумію всі страхи, які стоять за цим.

  • Зображення 16x9

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1990 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG