12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Судді визнали українського журналіста Романа Сущенка винним у шпигунстві. Прокуратура просила для українця 14 років ув’язнення. Він звинувачення заперечує.
Роман Сущенко вже майже півтора року перебуває в московському слідчому ізоляторі «Лефортово». Його затримали 30 вересня 2016 року в Москві. Захист Сущенка від самого початку говорив про те, що справа сфабрикована, а всі звинувачення в тому, що журналіст Укрінформу нібито збирав відомості про діяльність Нацгвардії і Збройних сил Росії, бездоказові і не витримують критики.
12 років позбавлення волі – це трохи менше, ніж просив прокурор – 14 років, – але, як сказав громадський захисник Романа Сущенка Марк Фейгін, і він, і його підзахисний вже в найближчі години подадуть апеляційну скаргу.
Потрібна процесуальна завершеність для того, щоб президент Путін отримав право на помилування. Потрібно, щоб пролунав вирок, вступив у законну силу. Тільки після цього з’являються повноваження президента Путіна, щоб акт помилування застосувати. Зараз питання лежить у політичній площині. А між Москвою і Києвом такі переговори йдуть
– Що стосується процесуальних кроків захисту, то сьогодні Роман напише апеляційну скаргу в СІЗО «Лефортово» і передасть її по інстанції. Це буде коротка скарга, бо ми ще не отримали повного тексту вироку разом із мотивувальною частиною. Була оголошена тільки резолютивна частина. Я свою скаргу подам завтра. Сподіваюся, що я отримаю повний текст вироку і зможу щось додати в свою скаргу, але, найімовірніше, це буде коротка скарга. Що стосується інших питань, то я не раз чув в інших своїх справах, що потрібна процесуальна завершеність для того, щоб президент Путін отримав право на помилування. Наприклад, щодо тих осіб, від яких є звернення з проханням про помилування і можливий обмін. І тут потрібно, щоб пролунав вирок, вступив у законну силу. І тільки після цього з’являються повноваження президента Путіна для того, щоб акт помилування застосувати до людини. Зараз ніщо не перешкоджає тому, що в будь-яку хвилину ми можемо відкликати скаргу. Вирок вступить негайно в законну силу. Але зараз питання лежить у політичній площині. А між Москвою і Києвом такі переговори йдуть. Сьогодні це, так чи інакше, підтвердив прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков. Ми розраховуємо, що Романа Сущенка можуть поміняти на Кирила Вишинського, наприклад. Для цього є всі передумови.
– В останні дні активізувалися розмови про те, що українських в’язнів кожного окремо і всіх разом обміняють на Кирила Вишинського. Це питання домовленостей або торгу?
Ми обговорюємо, кого на кого міняти, а вирішує це питання Путін
– І те, й інше. Хоча я вам таку річ скажу: дуже драматично розвивається голодування Олега Сенцова, і ми переживаємо за його долю. Але ви розумієте, що ми обговорюємо, кого на кого міняти, а вирішує це питання Путін. Це не ми вирішуємо. Немає такого, що в чергу в нас вишикували українських в’язнів – давайте спочатку цього поміняємо, а потім цього. Кремль вирішує по-своєму, в своїх інтересах. Ми це бачили, і не раз. Так, звичайно, міжнародний тиск, публічність якихось кейсів щодо якихось політв’язнів відіграють свою роль, найчастіше вирішальну, але все ж таки рішення ухвалює сам Путін. І тому, якщо в нього буде мотивація зробити це відносно Кирила Вишинського, повернути його і віддати за нього когось, вона буде стимулювати його до того, щоб повернути когось із тих, кого хоче Київ.
– Наскільки українська сторона рішуча в тому, щоб повернути своїх громадян?
Москва двічі відповіла відмовою. Проблема все-таки не з українського боку
– Українська сторона вживає всіх необхідних заходів. Запропоновано відкритий список із 23 осіб. Це російські військовослужбовці, співробітники спецслужб, яких вони пропонують до обміну на українських політв’язнів. Але ж Москва двічі відповіла відмовою. Навіть Пєсков це коментував. Проблема все-таки не з українського боку. Вони (українці – ред.) в достатній мірі докладають зусиль. Для цього є повноваження, компетенція. І вони готові віддавати. Згадайте історію з військовослужбовцем Агєєвим. Чому Москва не хоче повернути собі контрактника ГРУ? Він відбуває покарання, він сидить, Москва повинна бути зацікавлена в поверненні цього російського військовослужбовця додому! Але цього ж не відбувається. Вони не віддали за нього ні Клиха, ні Карпюка, ні ще когось з українських політв’язнів, що свідчить про те, що українська сторона докладає зусиль, а Москва в цих відповідних зусиллях не зацікавлена, не мотивована нічим. Їй все одно, яка кількість російських громадян перебуває в Україні і як довго вони будуть там перебувати. І не зацікавлена в їхньому обміні. Я роблю такий висновок.
