Книга «Спомини і постаті»: до 100-річчя від дня народження Ігоря Качуровського

Радіо Свобода спільно з видавництвом «Кліо» презентувало книгу спогадів Ігоря Качуровського «Спомини і постаті», присвячену 100-річчю від дня народження письменника, перекладача, автора літературознавчих розвідок, літературного оглядача Радіо Свобода Ігоря Качуровського. Ця книга, за словами українського журналіста Віталія Портникова, – прекрасний приклад мислення на висоті.

Про цю книгу Ігор Качуровський мріяв ще за свого життя і навіть назву вигадав сам, розповідає упорядник книжки Олена Бросаліна. За її словами, автор прагнув аби вона об’єднала в собі не лише окремі епізоди з його життя, але й мемуарні портрети його друзів та знайомих.

«Ігор Качуровський мав унікальну пам’ять, пам’ятав всі події свого життя, і завдяки цій пам’яті маємо таку унікальну книжку», – ділиться Бросаліна.

Розпочинається книжка спогадами про його раннє дитинство.

«Це Ніжин, це село Крути, це перші шкільні роки, це, зрештою, і перша дитяча травма, це втеча з рідного села і загроза репресій, коли родина мусила тікати аби зберегти своє життя. І відтоді, коли Ігореві було 15 років, починається довга одіссея його слідами: спершу російський курс, потім в роки війни коротке повернення в рідні місця, в рідні Крути, де родина з жахом побачила наслідки Голодомору, коли просто вимерли цілі родини, потім довгий шлях на захід через Австрію, табори війни, де зібралися втікачі», – розповідає Бросаліна.

В цій книжці вміщені і спогади Качуровського про політичне життя, про часи протистояння мельниківців і бандерівців, про бурхливе літературне та таборове життя.

Життя Качуровського поєднало два береги української незалежності – Бросаліна

Перша збірка віршів Качуровського вийшла в 1948 році у Зальцбурзі. Називалась вона «Над світлим джерелом».

«Попри те, що роки були голодні, українські серця бажали літератури, бажали творчості рідною мовою. Виходили, нехай і дешеві, але різноманітні, різножанрові видання. Саме тоді і почалася власна історія книжок Ігоря Васильовича», – наголошує Бросаліна.

Після цього, за її словами, для Качуровського настав період важкої фізичної праці вантажником на залізниці.

«Водночас він спромігся опанувати блискуче іспанську мову, розширювати свої знання, і власне, розбудовувати оту державу слова, державу українського слова», – зазначає Бросаліна.

І вже, коли Качуровський опинився в Мюнхені, каже Бросаліна, його запросили до Української редакції Радіо Свобода бути літературним оглядачем.

«Тоді, за словами Ігоря Качуровського, нарешті розпочалося в нього людське життя, і він зміг своїм інтелектом собі заробити на хліб насущний. І 20 років свого життя присвятив Радіо Свобода», – зазначає Бросаліна.

У той же час він був викладачем Українського вільного університету в Мюнхені. За словами гостьового редактора Радіо Свобода Валентини Павленко, він вирізнявся серед інших професорів університету.

«Серед відомих професорів Українського вільного університету яскравою зіркою був Ігор Качуровський. Він мене вразив своїми знаннями, пам’яттю, енциклопедичними знаннями та унікальною аристократичністю. Він ще був окремо якось від інших професорів, може,через його східняцтво», – каже Павленко.

Качуровський дуже багато часу і уваги, за словами Павленко, приділяв поетам і письменникам, які так само, які і він, опинилися в еміграції.

А коли Україна виборола незалежність, каже упорядниця книги, Качуровський дуже зрадів, що українські студенти отримали змогу навчатися в Мюнхені, а сам він міг приїжджати в рідні Крути.

Тоді одна за одною почали з’являтися книги Качуровського в Україні, наголошує Бросаліна.

«Качуровський пройшов дуже довге життя, майже 95 років. Народився 18 року ще за Української незалежної держави. Ровесник революції. Його життя фактично поєднало два береги української незалежності. Він був таким мостом, який поєднує наше минуле і майбутнє, ключарем нашої таємничої брами, брами української культури», – розповідає Бросаліна.

Ігор Качуровський знав усе – Скуратівський

Український журналіст і публіцист Віталій Портников зауважує, що Ігор Качуровський робив все можливе для української культури.​

«В роки життя Ігоря Качуровського ми перебували тут у стані гнаної, кастрованої, радянізованої культури, з якою робили все, що можна, щоб вона тільки не була українською, навіть коли вона була українською мовою, щоб вона не була українською. І залишалися люди, такі лицарі, як Ігор Качуровський, які присвячували себе тому, щоб цю українську культуру зберегти», – каже Віталій Портников.

І були засоби масової інформації, наголошує він, які давали можливість транслювати його слово.

«І от Радіо Свобода в останній період, такий довгий період, творчості Ігоря Качуровського було таким потягом, який доставляв його думки, його культурне бачення, я б сказав, ескіз постаті для тих, хто перебував тут, в радянській Україні», – зауважує Портников.

Ігор Качуровський, відзначає журналіст, завжди мислив на висоті і намагався зробити так, щоб його сучасники теж вміли мислити на висоті. І ця книга – прекрасний приклад мислення на висоті, наголошує Портников.

Український культуролог і письменник Вадим Скуратівський бачить в Ігорі Качуровському епічного героя.

«Ігор Качуровський мені трохи нагадує героя афіно-вавілонського епосу, який колись називався «Про того, хто знає все». Він знав усе: всі європейські мови, знав всю європейську історію, історію європейського слова від Карла Великого і аж до 20-го століття. І все це він змобілізував на українське слово», – каже Скуратівський.

Директор видавництва «Кліо» Віра Соловйова зазначила, що восени планується ціла низка заходів, присвячених 100-річчя народження Ігоря Качуровського.