Правозахисна коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі»
Під час війни гинуть не лише на полі бою. Часто із загального полотна воєнних дій випадають люди, чиї історії зв’язані зі збройним конфліктом радше опосередковано. При цьому вони оповиті таємницею навіть більше, аніж звичні випадки загибелі на війні. Саме таким є випадок, про який ми розповімо далі.
«Ваш чоловік помер», – такі слова почула Юлія зі слухавки 29 липня 2016 року. Чому помер – досі нікому не відомо. Чоловіка Юлії знайшли у кімнаті. Він лежав на ліжку і ще дихав. До лікарні машина швидкої живим його не довезла.
Роман був військовим і працював техніком у бригаді, відправленій на допомогу в зону АТО. Він допомагав ремонтувати машини, а також перевозили поранених і хворих по прифронтових територіях. Бригада розташовувалася поблизу Авдіївки. На момент страшної звістки Роман прослужив там уже близько восьми місяців. Через три дні у нього мала бути відпустка, і чоловік саме планував сімейну поїздку на море.
Поки ніхто не може чітко сказати, що трапилося того дня. Напівофіційний вердикт – самогубство. З яких причин Роман раптом вирішив покінчити з життям? Ані дружина, ані мати не вірять у таку причину смерті. Родичі Романа кажуть, що його співмешканці, схоже, чогось недоговорюють на допитах. Проте про явну ворожнечу чи конфлікти у робочому середовищі ніхто відкрито не говорить. Кажуть лише, що в кімнаті він був сам.
«Я не можу повірити це. Не було ніякої причини для цього, розумієте? Я не можу зрозуміти це. У сім’ї все було добре, боргів не було, він збирався у відпустку… Він хотів воювати за свою Україну, щоб ми спали спокійно. Бачите, як вийшло», – каже Юля.
Гіпотез у родичів безліч, проте жодну довести чи спростувати неможливо. Правоохоронці наполягають на своєму: мовляв, це було самогубство, а не загибель при виконанні службового обов’язку. Однак неушкоджена куля, що пройшла крізь тіло Романа, та посиніла рука вказують, що смерть цілком могла спровокувати бійка.
Родичі вважають, що причиною бійки цілком могло стати Романове прагнення до справедливості і правди.
«Може якісь гроші не доплатили, може в відпустку не пустили, може, він же їздив запчастини купував, може десь щось, хто його знає, у нас всякі догадки є, а хто що там тобі правди скаже», – говорить матір загиблого.
За час розслідування змінилося вже сім слідчих. Родичі кажуть, що судмедекспертизу затягували штучно, бо тіло Романа привезли лише на п’яту добу після смерті. А поки офіційного вироку немає, діти залишилися без батька, а матір – без сина. Вікторія, старша дочка Юлії, після того замкнулася в собі на тривалий час.
«Воно може і легше було би, якби трохи правди знали, легше би було... А так лягаєш з думками, встаєш з думками, що воно, як воно. Так, дітям батька немає, а мені – сина. Дуже важко», – каже матір Романа.
За словами матері загиблого, усім, хто загинув не на полі бою, а у військовій частині, приписують такий самий «діагноз» – самогубство. Тож про жодні компенсації з боку держави не йдеться.
Однак родичі Романа кажуть, що якби не війна, цього б не сталося. Насамперед їм хочеться дізнатися, що сталося того фатального дня, адже вони переконані, що Роман не міг убити сам себе. Отже – є вбивця, який має понести відповідальність за те, що скоїв.
А понад те дружина і матір Романа прагнуть миру.
«Хочеться одного, щоб закінчилась ця війна, всі жили в мирі і дружбі, в злагоді і любові», – підсумовує Юлія.
Подібних історій більше, ніж можна собі уявити. Самотужки боротися з системою постраждалі не можуть: їм необхідна кваліфікована правова допомога. Тож якщо ви або ваші знайомі постраждали внаслідок збройного конфлікту на Донбасі, повідомте по це. Ви можете заповнити коротку форму на сайті Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», і наші юристи зроблять усе, аби допомогти.
Коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі» – неформальне об'єднання 17 українських правозахисних організацій та ініціатив
