В Україні понад півсотні чиновників та політиків мають криптовалюту на суму понад сто мільйонів гривень. Українські фінансові регулятори досі не визнали криптовалюту ні грошовими коштами чи валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, електронними грошима, цінними паперами чи грошовим сурогатом.Тому Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) нині ігнорує задекларовані депутатами криптовалюти, навіть якщо вони призводять до суттєвих змін у майновому стані.
Наприкінці грудня 2018 року фінансові установи (Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг) повідомили, що криптовалюта не є грошовим активом, а будь-яка діяльність, пов’язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації у криптовалюти, несе велику кількість ризиків.
У той же час, фінансові регулятори зазначили, що продовжують опрацювання питання правового статусу криптовалют. Але процес триває досі.
Декларувати криптовалюту не обов’язково?
Народний депутат Дмитро Голубов у 2012 році придбав біткойни, вартість яких зараз становить близько 1,7 мільярда гривень. Минулого року Голубов витратив 32,8 мільйони гривень на біткойни «Кеш», про що повідомив НАЗК.
Але у грудні 2017-го Дмитро Голубов «купив» біткойни «Голд», вартість яких зросла на майже 4,4 мільйона гривень.
Про зміну майнового стану народний депутат повідомив через чотири місяці, хоча мав би це зробити протягом десяти днів.
Юрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Волошин звернулися до НАЗК із повідомленням про неподання Дмитром Голубовим інформації про суттєві зміни, які виникли внаслідок придбання «криптовалюти Біткойн Голд».
У відповіді, яку юрист Олександр Волошин надав редакції Радіо Свобода, НАЗК повідомило, що криптовалюта не має законодавчого визначення, тому наразі агентство не може працювати із криптовалютами.
«НАЗК прийме рішення щодо питань криптовалюти «Bitcoin», у тому числі з приводу необхідності її декларування, тільки після визначення правового статусу криптовалюти українським законодавством», – йдеться у відповіді агентства.
Відповідно, декларування криптовалюти в Україні – не обов’язкове, а НАЗК не слідкує за обігом депутатських біткойнів.
Серед народних депутатів криптовалюту задекларували ще Олександр Урбанський, Дмитро Білоцерковець та Олексій Мушак.
Чи справді депутат Голубов купив криптовалюти на 4,4 мільйона гривень?
Декларація Дмитра Голубова свідчить, що у 2012 році він придбав 4376 біткойнів. Але після того він задекларував такі ж суми в альткойнах (альтернативні криптовалюти, усі криптовалюти, окрім біткойна) «Біткоін Кеш» та «Біткоін Голд».
Керуючий партнер компанії Blockchainlab.me Станіслав Под’ячев пояснює, що останні два види криптовалюти відрізняються від звичайних біткойнів.
«Біткоін Кеш» та «Біткоін Голд» – це криптовалюти, що виникли в результаті хардфорків. Хардфорк – це, так би мовити, відокремлення від основної системи, кардинальна зміна роботи алгоритмів і самого коду. Дуже часто під час хардфорку впроваджуються нові технології, що призводять до роздвоєння блокчейну та створення нової криптовалюти», – розповідає експерт.
Простіше кажучи, останні задекларовані криптовалюти Дмитро Голубов не купував, а отримав в результаті хардфорку біткойна.
Станіслав Под’ячев зазначає, що під час хардфорку виникає так званий «зліпок»: всім холдерам (тим, у кого на гаманцях є біткойн) нараховується відповідна сума монет альткойну.
Тим не менш, у народного депутата відбулася зміна майнового стану, яка, знову ж таки, не підпадає під декларування.
НАЗК та НБУ не визнають, але поліція розслідує
Юрист Людмила Панкратова вважає, що декларувати криптовалюту в Україні – потрібно.
Із судового реєстру ми бачимо, що відкрито багато справ про крадіжки, шахрайство з криптовалютамиЛюдмила Панкратова
«Із судового реєстру ми бачимо, що відкрито багато справ про крадіжки, шахрайство з криптовалютами. Тобто, в одних випадках правоохоронні органи «розуміють», що таке криптовалюти і розслідують ці злочини, а НАЗК каже: «Ми не знаємо, що це, тому, поки нічого робити не будемо». Це відкриває можливості для корупції у правоохоронних органах, а також показує «неповороткість» нашого законодавця, який не може швидко реагувати на виклики розвитку технологій». – каже Панкратова.
З юристом погоджується експерт «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Лємєнов.
На його думку, декларувати криптовалюту потрібно, оскільки «це актив в юридичному розуміння цього слова».
Виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин вважає, що декларування криптовалют зараз користі не принесе.
«Декларування має нести певну функцію. Як, наприклад, боротьба з ухиляння від сплати податків чи з незаконним збагаченням. Тому в певному сенсі таке декларування було б корисним, якби контролюючі органи користувалися такою інформацією. Але при сучасному стані ДФС чи НАЗК (які власне адмініструють контроль за ухилянням та приховуванням статків бізнесом, чиновниками чи громадянами) таке декларування перетвориться в обтяжливу формальність не несучи ніякої користі», – каже Юрчишин.
Парламентський аналітик руху «Чесно» Оксана Ставнійчук переконана, що криптовалюту потрібно декларувати, навіть попри те, що виникатимуть проблеми із перевірками відповідних органів.
«З іншого боку, якщо ти задекларував 100 біткойнів, а в тебе, окрім них нічого немає, тоді спокійно можеш сказати, що жив на біткойни. Це, звичайно, може бути правдою, але це підозріло, довіри до такого декларанта немає», – зазначає Ставнійчук.
