Росія не активізує своїх потужних важелів для припинення війни на Донбасі, тож що прогнозує діалог у Санкт-Петербурзі голів держав Росії та Франції? – запитують французькі видання. Тим часом Європою котиться важка артилерія НАТО: готуються масштабні навчання для застереження президента Росії Володимира Путіна, пише одне зі шведських видань. А в блозі брюссельського інтернет-сайту з безпекових та оборонних проблем нині можна ознайомитися з новинами європейських місій, зокрема тієї, яка кілька років успішно діє в Україні.
Напередодні зустрічі в Санкт-Петербурзі президента Франції Еманюєля Макрона з Володимиром Путіним ціла низка центральних французьких видань публікує свої аналізи того, якою має бути позиція Парижа на тлі агресивної політики Росії. Але практично кожна з цих публікацій прогнозує: Макрон не йтиме на поступки у жодному з основних міжнародних питань.
Популярна Le Figaro, зокрема, цитує міністра закордонних справ Франції Жан-Іва Ле Дріана, який каже, що «Україна, російські методи залякування та втручань, питання застосувань хімічної зброї в Сирії» – все це проблеми, які лідер Франції порушуватиме в консультаціях із господарем Кремля. Але, каже Ле Дріан, «з Росією треба вести відвертий і вимогливий діалог».
Французький міністр звертає увагу на те, що, попри величезну кількість розбіжностей між Москвою та Парижем, уряд Франції на даному етапі, на відміну від колег із Великої Британії, не має планів бойкотувати чемпіонат світу з футболу, який проходитиме на російських стадіонах, починаючи з 14 червня.
Коментар до статті з заголовком «Париж хоче «відвертого діалогу» з Москвою»: «Москва, зі свого боку, хоче «рабського діалогу» з Парижем»
Тим часом Le Monde у розмові зі спеціалістом у питаннях Росії Ізабель Факон торкається ширше українського питання, розмірковуючи над можливими рішеннями цієї проблеми.
Макрон, на її переконання, намагатиметься підштовхнути президента Путіна до проявів доброї волі. Питання дестабілізації на сході України є одним із центральних, у першу чергу, з огляду на Мінські угоди, які були досягнуті в результаті французько-німецького посередництва і які в Парижі, Берліні та Брюсселі хотіли б бачити реалізованими. Водночас, на думку експерта, «якщо нині Париж чіткіше усвідомлює перешкоди на шляху імплементації цих угод, що пов’язані також із політичною ситуацією в Україні, то Росія не надто готова активувати потужні важелі, які є в її розпорядженні, щоб на Донбасі відбулися якісь зміни», пише Le Monde.
Заголовок статті: «Емманюель Макрон шукає «примирення з Росією»
У той час як деякі європейські ЗМІ, зокрема Franceinfo, активно розповідають про ініціативу шведського уряду розповсюдити між своїми громадянами друковані інструкції на випадок війни, терористичної атаки чи природні катастрофи, одна з щоденних газет Швеції Svenska Dagbladet розповідає про приготування в Європі на випадок агресії з боку Росії.
«Танки США в Європі – це сигнал Путіну», – називається стаття, в якій розповідається, як «танки, бронетранспортери й інша важка військова техніка котиться Європою, бо НАТО розпочинає свої майже три десятки запланованих військових навчань, головним чином у державах Балтії та Польщі». Водночас відбувається ротація: після дев’ятимісячного розташування на польських військових базах додому на Захід повертається друга танкова бригада.
Усі ці маневри – результат війни в Україні та незаконної анексії Криму, після яких НАТО робить все можливе для заспокоєння і гарантій своїм східним членам та попереджень Путіну. Водночас газета розповідає про складнощі, з яким зіштовхнулися натовські війська, через бюрократію при перетині кордонів тих чи інших держав.
Європейське інтернет-видання, що спеціалізується на питаннях оборони й безпеки, Bruxelles2 підбиває підсумки роботи місій європейської співдружності в різних куточках світу, й зокрема, подає останні новини від Консультативної місії ЄС в Україні.
Видання наводить слова голови місії Кястутіса Ланчінскаса щодо роботи співробітників правоохоронних органів під час маніфестації з нагоди роковин пожежі 2014 року в Будинку профспілок в Одесі, який каже: побачене свідчить про той факт, що «це поліція, яка демонструє європейський підхід до громадського порядку».
Беручи «на озброєння» поради європейських консультантів, як каже Ланчінскас, у момент напруженості, яка виникла під час святкувань, присутні сили поліції зуміли «ефективно керувати ситуацією».
Крім цього, видання повідомляє про те, як ця європейська допомога в сфері української безпеки запустила національну програму вишколу Служби безпеки України за так званою програмою доброчесності й протидії корупції. Наголошуючи на тому, що ця програма охоплює сім областей: Львівську, Харківську, Одеську, Вінницьку, Полтавську, Закарпатську та Київську – Bruxelles2 пише, що метою тренінгу є «реалізація концепції доброчесності як основоположної для Служби безпеки України».
З огляду на те, що програма зосереджена на механізмах, що застосовуються спецслужбами в країнах ЄС для запобігання та боротьби з корупцією у відомствах та іншими проявами неетичної поведінки, керівник апарату Консультативної місії ЄС Петер Бах зауважує, що в Україні «забезпечення внутрішніх механізмів доброчесності й професіоналізму важливі для створення ефективних і підзвітних державних відомств, які користуються довірою громадян», цитує його слова у своєму блозі брюссельське видання.
